Причини, передумови, особливості та етапи англійської революції
Держава і право Англії буржуазного типу виникли в ході революції XVII ст. Її ідеологічну платформу склали гасла церковної реформи і відновлення “стародавніх звичаїв і вольностей”.
Англійська революція мала загальноєвропейський вплив.На початку XVII ст. в країні інтенсивно формувалися основні класи буржуазного суспільства: буржуазія (промислова, торгова, фінансова), пролетаріат (міський і сільський), фермерство. Дворяни поділялися на т. зв. “старе дворянство” (лендлорди) і “нове дворянство” (джентрі).
Таблиця 10.4. Причини англійської революції
| Політичні | Соціал ьно-економічні |
| “незавершений” абсолютизм (продовжував існувати парламент; відсутність регулярної армії; незначна бюрократизація державного апарату; фактично незалежна від монарха система місцевого управління) | активний розвиток капіталістичних відносин, що входили в суперечність із залишками феодалізму |
| збереження старих феодальних державно-правових інституцій | сваволя королівської адміністрації зі стягування податків, обкладення митом |
| суперечки напівфеодальної і напівабсолютистської королівської влади з парламентом, що виражав інтереси буржуазії і джентрі | обмеження торгівлі і промислового виробництва, панування державних монополій |
| переслідування парламентської опозиції, тривала відсутність засідань парламенту (1628-1640 рр.) | сваволя королівських військ, грабунки мирного населення |
| сваволя королівських чиновників і суддів | фінансова криза |
| поширення законів воєнного часу на мирний час | |
| прагнення корони реставрувати ненависний більшості населення англіканський варіант католицизму |
Рушійною силою революції став союз англійської буржуазії з джентрі, які виступили проти монархії, феодального дворянства і офіційної церкви.
З останнього випливає, що революційний рух в Англії мав яскраво виражений релігійний характер. Найбільш послідовні прихильники реформаційних процесів у церкві - англійські кальвіністи - пуритани (лат. “ригиз” - чистий) вимагали змін як в церкві (очищення від залишків католицизму), так і в державі. Ідеологія пуританізму (протестантизму) стала ідеологічною основою капіталістичної (буржуазної) життєвої філософії.Поштовхом до розгортання революційних подій стало шотландське повстання 1637 - 1638 рр., що спалахнуло у результаті спроби англійського абсолютизму посилити контроль над Шотландією. Це повстання мало наслідком війну Шотландії та Англії, в якій на боці Шотландії виступила королівська опозиція.
Таблиця 10.5. Політичні табори в ході англійської революції *
| Реакційний табір | Революційний табір |
| склад: | склад: |
| • феодальне дворянство • англіканське духовенство | • джентрі • буржуазія |
| Вимоги: | Вимоги: |
| • збереження феодальних порядків | • буржуазні перетворення під знаком |
Захарченко П.П. Історія держави і права зарубіжних країн: навчальний посібник для дистанційного навчання. Київ: Ун-т “Україна”, 2005. 213 с.
| та церкви “очищення” церкви; • завершення реформації; • створення нової церкви | ||
| У ході революції у таборі пуритан остаточно визначилися три основні течії: пресвітеріани, індепенденти, левелери | ||
| Течія | Соціальний склад | Вимоги |
| Пресвітеріани | Велика буржуазія, верхівка джентрі | • Обмеження королівського свавілля; • встановлення конституційної монархії; • очищення церкви від пережитків католицизму та її реформа за зразком європейського протестантизму |
| Індепенденти | Середнє та дрібне дворянство, середні прошарки міської буржуазії | • Встановлення обмеженої монархії; • визнання невід’ємних прав і свобод підданих; • ліквідація централізованої церкви та створення незалежних від адміністративного апарату місцевих релігійних общин |
| Левелери (“урівнювачі”) | Ремісники, селяни | • Ідея народного суверенітету; • загальна рівність; • проголошення республіки; • встановлення загального чоловічого виборчого права; • повернення “огороджених” земель; • реформа складної та громіздкої системи “загального права” |
| Дігери (“копачі”) (виділилися з левелерів) | Найбідніше селянство, пролетаріат | • Ліквідація приватної власності на землю та предмети споживання |
У подіях англійської революції (хронологічні рамки - 1640 - 1660 рр.) можемо виділити такі етапи.
Таблиця 10.6.
Етапи англійської революції| Період | Назва | Основні події |
| 1640 - 1642 рр. | конституційни й | Центр боротьби - парламент. Пресвітеріани вимагали мінімального обмеження королівської влади. Початок правління Довгого парламенту (1640 - 1653 рр.) з пресвітеріанською більшістю. Ліквідовано репресивні органи абсолютизму Зоряну палату і Високу комісію. Розширено повноваження парламенту. Фактично скасовано абсолютну монархію і встановлено обмежену конституційну монархію. Після спроби перевороту король Карл І у січні 1642 р. залишив Лондон і на чолі роялістів почав готувати війну з парламентом. |
| 1642 - 1649 рр. | громадянська війна | Війна між прихильниками короля (роялістами) і парламенту. Завершилася повною поразкою роялістів і полоном короля. Зростали суперечки між пресвітеріанами та індепендентами. Невдоволення простих солдат і селян, які нічого не отримали, зумовило рух левелерів. У січні 1649 р. Палата Громад проголосила себе носієм верховної влади в країні. Страта короля Карла І. Скасування королівського титулу і Палати Лордів. |
| 1649 - 1653 рр. | індепендентськ а республіка | Проголошення першої і останньої республіки в історії Англії. Апогей революції. Усю повноту державної влади уособлював однопалатний парламент. Індепенденти на чолі з О. Кромвелем отримали у власність великі земельні володіння. Масове невдоволення селян вилилося в рух дігерів. Заколоти в армії. Посилення репресій проти політичних супротивників. |
| 1653 - 1658 рр. | протекторат Кромвеля | Встановлення військової диктатури на чолі з Олівером Кромвелем. Парламент декілька разів розпускався і практично не працював. |
| 1658 - 1660 рр. | реставрація монархії | Після смерті О. Кромвеля у 1658 р. і невдалих спроб його сина Річарда утримати владу у 1660 р. рішенням парламенту відновлено конституційну монархію. Королем проголошено Карла ІІ. |
3.