Становлення держави і права буржуазного (капіталістичного) типу
Період XVI - XVIII ст. в країнах Західної Європи характеризувався утвердженням нового типу суспільно-економічної системи - капіталістичних відносин, якому відповідав новий тип держави і правової системи - буржуазний.
Головними ознаками буржуазної держави стало утвердження і впровадження у практику концепцій “правової держави” як держави рівноправних громадян і верховенства права, “громадянського суспільства”, яким відповідає прогресивний демократичний політичний режим. Докорінні перетворення відбулися під впливом взаємопов'язаних соціально - економічних, політичних та ідеологічних процесів, що здійснили переворот у свідомості людей, створили відповідну систему цінностей нового суспільста.Первинно термін “буржуазія” вживався для позначення вільних городян середньовічного французького міста, згодом - представників середнього класу у Франції та інших європейських країнах. З розвитком міст і торговельної активності у Західній Європі наприкінці епохи Середньовіччя до буржуазії належали купці, банкіри та інші заможні підприємці. Їх особливі інтереси (недоторканість і безпека власності, свобода та ін.) зробили цю суспільну верству ворогом феодальної аристократії та союзником нових національних монархів. Досить швидко буржуазія повернулася проти абсолютизму як пережитку феодалізму і стала на захист парламентських інституцій, що дали їй політичну владу. Власне прагнення здобути політичну владу як гарантію своїх економічних інтересів і стабільності стало головним мотивом участі буржуазії у революціях в Нідерландах (1566 - 1609 рр.), Англії (1640 - 1660 рр.), Франції (1789 - 1794 рр.), які в історіографії прийнято називати класичними буржуазними революціями.
Сам термін “буржуазний” сьогодні викликає в науці неоднозначне сприйняття, адже за радянських часів під впливом марксизму-ленінізму це слово було максимально вульгаризоване. Власне через такі якості представників буржуазії, як орієнтованість на прибуток і примноження власності, ощадливість, соціальну активність, мобільність вони часто ставали об'єктами насмішок як старої феодальної землевласницької аристократії, так і зневажливого ставлення представників робітничого руху та відповідно провідників соціалістичного політичного руху.
Один з ідеологів соціалізму німецький філософ та економіст К. Маркс назвав буржуазію панівним класом капіталістичного суспільства, яке існує за рахунок експлуатації найманої праці пролетаріату. Саме тому привертає увагу означення окремими сучасними українськими вченими цієї верстви суспільства Нового часу та відповідного їй типу суспільної діяльності як “підприємці” і “підприємництво”[5].Поступовому утвердженню нового типу суспільно-економічних відносин відповідало становлення нового типу соціальної організації, яким стало громадянське суспільство. Ідея громадянського суспільства своїм корінням сягає часів Стародавніх Греції і Риму. З часом усталилося розуміння громадянського суспільства як спільноти рівноправних громадян, яка не залежить від держави, але взаємодіє з нею заради спільного блага. Головним суб'єктом такого суспільства є людина. У ньому вільно розвивається індивідуальне та колективне життя, максимально доцільно децентралізована державна влада і місцеве самоврядування, демократично розв'язуються суспільно-політичні проблеми на основі консенсусу.
Поняття “громадянське суспільство” по різному тлумачиться в суспільних науках. Впровадження в суспільно-політичну практику цього терміну пов'язане з ідеєю “природних прав” людини, яка у XVII ст. була засадничою у формуванні і поширенні юридичної свідомості, політико-правових концепцій, насамперед теорії “суспільного договору”. Нідерландські філософи Г. Гроцій та Б. Спіноза під “природними правами” розуміли свободу переконань і думок, свободу володіння і користування власністю, рівність людей у правах та обов'язках, їх захищеність від сваволі з боку інших індивідів, суспільства і держави. Англійський філософ Дж. Локк вважав, що люди домовилися заснувати державу з метою надійного забезпечення природних прав, рівності і свободи, захисту особи та власності - цінностей громадянського суспільства. Сучасна політична думка трактує громадянське суспільство як суспільство громадян із високим рівнем економічних, соціальних, політичних, культурних і моральних рис, яке спільно з державою утворює розвинені правові відносини.
Це суспільство рівноправних громадян, яке не залежить від держави, але взаємодіє з нею заради спільного блага.В контексті всесвітнього історичного процесу громадянське суспільство як форма життєдіяльності людини прийшло на зміну станово -кастовому суспільству, що було притаманне рабовласницькій та феодальній епохам. Формування громадянського суспільства пов'язане з утвердженням капіталістичного (буржуазного) ладу. Воно в своїй основі має правову державу та одночасно лише стабільне громадянське суспільство уможливлює утворення правової держави. Високорозвинене громадянське суспільство є основою стабільного демократичного політичного режиму.
Таблиця 10.1. Головні ознаки громадянського суспільства
відокремлена від держави структура суспільства, до якої належать різні асоціації, _____________ добровільні об'єднання_ адекватний вільним відносинам обміну суспільний лад, політична система, за якою _____________ держава є похідною від громадянського суспільства та процесів в ньому________ наявність ринку, вільної конкуренції, відносин обміну діяльністю та її продуктами між _____ незалежними рівними у правах власниками___ повага до громадянських прав, які вважаються первинними у порівнянні з державними _____________ приписами____ __ свобода особистості (в рамках суспільних і правових законів)______ _____ плюралізм думок та інтересів_____ саморегулювання відносин між громадянами на основі моральних норм та високої правосвідомості
Процес становлення громадянського суспільства, як і капіталістичних відносин та відповідного і'м світобачення, розвивався нерівномірно і затягнувся у провідних країнах світу аж до другої пловини ХХ ст. Провідними державами у цьому процесі стали Англія, Франція та США.
Розвиток громадянського суспільства зумовив появу якісно нового типу держави, сутність та рівень розвитку якої напряму залежали від стану суспільних відносин. На зміну “поліцейській державі”, притаманній добі абсолютизму з її тотальною регламентацією суспільного життя, загальним державним контролем за населенням та широкими адміністративно-поліцейськими повноваженнями, прийшла “правова держава” із захистом прав людини і юридичною рівноправністю громадян.
В основі її практичного функціонування - розподіл державної влади на три гілки (законодавчу, виконавчу і судову) та практичне втілення системи народного представництва через виборні владні інститути. Буржуазна (капіталістична) держава мала в ідеалі ліберальний характер, а її функції та підходи до взаємодії з індивідом-підприємцем і суспільством дав можливість назвати її державою-“нічним сторожем”. Подолання провідними суспільствами усталеного історичного ментального-психологічного сприйняття держави як наглядової і карально-репресивної машини та розвиток капіталістичних відносин сприяли поступовому зростанню соціальних функцій ліберальної держави.Панівною формою державного правління залишалася монархія, хоча під тиском нової суспільної верстви - буржуазії її старі феодальні елементи поступово трансформувалися у демократичні республіканські інститути і механізми. Період XVII - XVIII ст. у провідних країнах Європи (Англія, Франція) переважно характеризувався союзом правлячих прошарків дворянства і буржуазії. Відмінним шляхом розвивалися США.
Становлення громадянського суспільства, що змінило тип держави, сприяло зміні системи права.
Таблиця 10.2. Головні принципи буржуазного (капіталістичного) права
| індивідуалізму | звільнення особистості від станових, корпоративних, цехових та інших феодальних обмежень |
| Свободи | набір економічних, політичних, соціальних, релігійних свобод людини |
| Законності | рівність усіх перед законом; першість закону як універсального і загальновизнаного регулятора суспільних відносин |
| верховенства права | суверенним творцем права стає народ, суверенність якого виявляється через представницькі законодавчі органи влади |
__________ Таблиця 10.3. Характерні риси буржуазного (капіталістичного) права_____ рецептоване право попередніх епох (рабовласницької та феодальної) виникло у вигляді інтегрованих національних правових систем, що зумовило зародження __________ інтернаціональних правових систем (романо-германська та англо-саксонська) право набуло системного характеру
законодавчі акти стали основним джерелом права
2.