§6.8. Основні риси права країн Східної та Південно-Східної Європи
Процес виникнення національних правових систем в країнах Східної і Південно - Східної Європи розпочався одразу ж після закінчення Першої світової війни і розпаду європейських імперій - Австро-Угорської, Російської і Німецької.
В цілому правові системи у цих державах ґрунтувались на традиційних правових системах, а також відчували вплив колишніх імперських традицій і режимів. Правові системи даних країн відносилася в основному до романо-німецької правової сім’ї. Водночас діяли і інші правові системи. Так, в Угорщині переважало звичаєве право, що ґрунтувалося на судових рішеннях, тому і правову систему можна віднести до змішаної. В Албанії до Першої світової війни діяли звичаєве право і Цивільний кодекс Османської імперії. Правова система довоєнної Югославії також вражає різноманіттям. У Сербії діяв Сербський цивільний кодекс 1844 р., у Воєводині користувались угорським звичаєвим правом, у Хорватії і Словенії - Австрійський Цивільний кодекс 1811 р, і Цивільний процесуальний - 1895 р. Спадкові і шлюбно-сімейні відносини серед мусульманського населення регулювались нормами мусульманського права. В окремих частинах Польщі використовувалося австрійське, німецьке, російське право. Тобто єдиної правової системи на території цих країн не було.Внаслідок демократичних революцій 40-х років ХХ століття і під впливом СРСР почала скасовуватися система законодавства довоєнного часу. Отримали юридичне оформлення такі явища як колективні форми власності, державне керівництво економікою, плановий характер народного господарства. Значною мірою ідеологічною основою правових систем складало соціалістичне право, ідеї засновників марксизму. Тому в праві простежується його класовий характер, його обумовленість соціально-економічним устроєм, розуміння закону як волі економічно пануючого класу. Сильні юридичні традиції, певний рівень європейської правової культури у цих країнах ускладнювали розповсюдження соціалістичної правової ідеології, але водночас полегшували розвиток нового права.
Правлячі режими країн Східної і Південно-Східної Європи не виступали за ліквідацію права взагалі, а лише прагнули признати недійсними ті закони, які охороняли старі органи державної влади і старий правопорядок. Йшлося не про заперечення старого права, а про створення нових правових форм, які можна використати для побудови соціалістичних держав.У Болгарії законом Народних зборів 9 листопада 1951 р. «Про скасування всіх законів, виданих до 9 листопада 1951 р.» скасовувалися як такі, що суперечать Конституції і встановленому соціалістичному законодавству, всі закони і інші нормативні акти, що були видані до визначеної дати. Так, у Польщі Декретом 1946 р. під назвою «Загальні постанови цивільного права» скасовувались німецькі, австрійські і російські закони, а на їхньому місце створювалися нові закони, що відповідали новим соціально-економічним умовам. В інших країнах шлях правоперетворення не був таким радикальним - в Румунії діяли більшість нормативних актів довоєнного часу, в Угорщині - користувались актами іще кінця XIX століття. При цьому норми старого права не використовувались механічно, а наповнювалися новим змістом. З часом, після зламу старого державного апарату, набуттям досвіду управління державою, підготовкою юридичних кадрів, старі закони стали повністю виключатися з правового життя. У 1950 р. новий цивільний кодекс приймається у Чехословаччині, у 1959 р. - в Угорщині, в Болгарії, Польщі з’являються нові шлюбно-сімейні кодекси. Наприкінці 1940-х - на початку 1950-х рр. підсумком законодавчої діяльності стали нові кримінальні кодекси - албанський у 1948 р., угорський - 1950 р., болгарський 1951р. Дуже важливим об’єктом законодавства ставала націоналізація. Приймалися закони про націоналізацію землі, промисловості, транспорту. Трудове законодавство гарантувало громадянам право на працю, водночас запроваджували обов’язок працювати, декларуючи право на справедливу винагороду, на відпочинок, на матеріальне забезпечення за віком і при настанні непрацездатності.
Заборонялась дискримінація у трудових відносинах за ознакою статі, національної або релігійної приналежності. Тривалість робочого тижню встановлювалась, у середньому, не більш, ніж 40 годин. Трудові кодекси забороняли незаконні звільнення, вимагали суворого дотримання правил безпеки на підприємствах. Право також регламентувало діяльність профспілок щодо нагляду за охороною праці, укладання трудових договорів, брати участь у вирішенні трудових конфліктів.Кримінальне законодавство молодих демократій, перш за все, мало на меті охорону політичного режиму. Серед таких законів польський Закон «Про охорону держави» 1944 р., болгарський - «Про захист народної влади» 1945 р. близькими до цих законів були ті, що переслідували винуватців розв’язування війни, нацистських посібників румунський - «Про переслідування і покарання військових злочинців і осіб, винних у злочинах проти миру і людяності» 1945 р., болгарський - «Про віддання до народного суду винуватців втягнення Болгарії у світові війну і за злочини, вчинені в роки війни» 1944 р. Особливе місце у кримінальному праві посідало переслідування економічних злочинів. Серед таких законів - чехословацький «Про переслідування «чорної торгівлі» 1947 р., польський - «Про посилення охорони суспільної власності». Формулюючи мету покарання, кримінальний закон наполягав на необхідності не лише покарання винної особи, а й її перевихованні. Кримінальне право припускало виправні роботи без позбавлення волі, навіть, громадський осуд.
На початку 1990-х років країни Східної і Південно-Східної Європи вступили в новий період свого розвитку, в тому числі в етап докорінних правових перетворень. В колишніх соціалістичних державах сформовані нові системи права, судочинства. Враховуючи особливості процесів становлення і розвитку права, дослідники поділяють держави на дві групи: в Угорщині, Польщі, Хорватії, Словенії переважають юридичні традиції романо-німецького права, в той час, як в Албанії, Болгарії, Румунії, Сербії сильними є традиції Візантії, а не Західної Європи.
Протягом ХХ і початку XXI ст. судовий процес в державах Центральної і Східної Європи відповідав вимогам романо-німецької сім’ї - спільна термінологія, прийоми юридичної техніки, заперечення значення судової практики у якості джерела права тощо. Після революцій, на відміну від СРСР, в соціалістичних державах зберігалась наступність судової практики. В перші повоєнні роки створювалися народні суди, спеціальні суди для покарання військових злочинців, припинення підривної антидемократичної діяльності. Наприкінці 1940-х - на початку 1950-х рр. було спрощено структуру і організацію судів, визнано участь народу через засідателів у здійсненні правосуддя, затверджувалася незалежність суду. Демократичні вибори суддів, їхня відповідальність перед виборцями визнавалася до краху комуністичних режимів 1990-х років. Разом з тим суди часто знаходилися у залежності від місцевої влади, представники якої мали певні важелі впливу на суддів, тобто суди складали елемент адміністративно-командної системи.В останні роки в судоустрої і судочинстві більшості країн регіону відбуваються позитивні зміни. Так, судова гілка влади у Болгарії є незалежною і має власний бюджет. Верховний касаційний суд здійснює судовий нагляд за точним і одноманітним виконанням законів всіма судами. Вища судова рада призначає і звільняє суддів. Правосуддя в Польщі чиниться Верховним судом, загальними і спеціальними судами. Верховний суд, як вищий судовий орган, наглядає за діяльністю всіх судів щодо рішень, які вони виносять. Судді призначаються президентом за рекомендацією Все- польської ради суддів. Судді незалежні, підкоряються виключно закону і є незмінними. Розгляд справ є відкритим, обвинувачуваним забезпечено право на захист.
Країни Східної та Південно-Східної Європи, за винятком Сербії, в 2000-х роках стали членами Європейського Союзу і НАТО. У зв’язку цим, правова система Європейського Союзу має сильний вплив на розвиток державності і права цих країн.
Контрольні питання:
Охарактеризуйте основи радянського права та основні акти радянської влади 1917-1920рр., якими вони закладалися.
Розкрийте сутність політики «воєнного комунізму», її ідеологічне підгрунття.
Дайте загальну характеристику Конституціям радянської Росії 1918р.,1937р. та 1978р.
Проаналізуйте причини проведення першої кодифікації права радянської Росії у 20- рр. ХХ ст.
Дайте загальну характеристику кодексам радянської Росії 20-хрр. ХХ ст.
Охарактеризуйте систему судових та правоохоронних органів радянської Росії 30-хрр. ХХ ст.
Поясніть, які зміни відбулися у державі та праві радянської Росії підчас Другої світової війни.
Дайте загальну характеристику другій кодифікації права РРФСР.
Охарактеризуйте правоохоронну систему РРФСР 60-х - 70-хрр. ХХ ст.
Проаналізуйте сучасний етап державно-правового розвитку Російської Федерації.
Охарактеризуйте структуру британського парламенту в Новітній час.
Спробуйте визначити статус монарха у сучасній Великобританії.
Назвіть особливості місцевого самоврядування Великобританії. Проаналізуйте основні інститути права Великобританії.
Охарактеризуйте державний устрій Німеччини за Веймар- ською Конституцією.
Назвіть причини встановлення нацистської диктатури у Німеччині.
Назвіть основні інститути нацистської диктатури у Німеччині.
Які, на Вашу думку, найбільш показові нормативно-правові акти, що були прийняті в роки нацистської диктатури.
Проаналізуйте зміст основних положень Боннської Конституції 1949 р.
З’ясуйте особливості місцевого самоврядування Німеччини після Другої світової війни.
Назвіть основні джерела кримінального права сучасної Німеччини.
У чому, на Вашу думку, причини поразки Третьої Республіки у Франції.
Назвіть основні положення Конституції Четвертої республіки 1946 р.
Проаналізуйте зміни у державному устрої Французької республіки, що були закріплені Конституцією 1958р.
Назвіть головні особливості місцевого самоврядування Франції.
Назвіть головні причини створення незалежних держав у Центральній і Східній Європі на початку ХХ ст.
Проаналізуйте основні умови і наслідку Мюнхенського пакту 1938 р.
Дайте оцінку повоєнному державно-правовому розвитку Чехословацької республіки.
Проаналізуйте основні положення Березневої (1921 р.) Конституції Польщі.
Спробуйте визначити місце і роль профспілкового руху для становлення сучасної Польської держави.
Охарактеризуйте сучасний державно-правовий розвиток Республіки Польща.
Спробуйте визначити об’єктивні і суб’єктивні причини створення СФРЮ.
Проаналізуйте причини розпаду СФРЮ і особливості процесу проголошення незалежних держав на її території.
Назвіть основні джерела права і напрямок правового розвитку держав Центральної і Східної Європи після Другої світової війни.
З’ясуйте позитивні, демократичні риси у законодавстві країн Східної і Південно-Східної Європи наприкінці ХХ- на початку XXI ст.
Рекомендована література:
Основна:
1. Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. К.: Центр учбової літератури, 2008. 730 с.
2. Глиняний В. П. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. К.: Істина. 2005. 832 с.
3. Макарчук В. С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний Посібник. К.: Атіка, 2006. 680 с.
4. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. У 2 т. / За ред. В. Д. Гончаренка. К.: Видавничий Дім «Ін Юре»,
2002. 716 с.
Додаткова:
1. Страхов М. М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підручник. К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. 416 с.
2. Грубінко А. Історія держави і права зарубiжних кpaїн: Навчальний посібник. Тернопіль: ТНЕУ, 2010. 392 с.
3. Іваницька О. Новітня історія країн Європи та Америки (1945 — 2002): навчальний посібник. Вінниця: Вид-во «Фоліант»,
2003. 560 с.
4. Орленко В. Історія держави і права зарубіжних країн: посібник для підготовки до іспитів. К.: Ін Юре, 2015. 244 с.
5. Порівняльне правознавство: підручник / В. Ткаченко, С. Погребняк, Д. Лук’янов. Х. : Право, 2012. 272 с.
6. Рубаник В.Е. История государства и права России: учебник для бакалавров. М. : Юрайт, 2014. 876 с.
7. Хома П. Історія держави і права зарубіжних країн: навчальний посібник. Київ: Каравела, 2015. 480 с.
8. Шевченко О. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. К. : Вентурі, 1998. 255 с.