Документ № 2 ПРАВДА КОРОЛЯ ЕТЕЛЬБЕРТА (VI—VII ст.) (витяги)

Ось закони, які король Етельберт встановив в дні Августина.

I. (За крадіжку) божого і церковного майна (нехай відшкодують) у 12-кратному розмірі; майна єпископа — у 11-кратному; майна попа — у 9-кратному; майна дяку 6- кратному; майна клірика — у 3-кратному.

4. Якщо вільний украде (щось) у короля, нехай відшкодує у 9-кратному розмірі.

6. Якщо хто-небудь уб’є вільного (нехай сплатить) 50 шилінгів королю як пану (як господський перстінь. Господський перстінь — символ влади — Л. Б, С. Б.)

8. (За порушення) королівського покровительства 50 шилінгів.

9. Якщо вільний украде у вільного, нехай заплатить у потрійному, а король одержить штраф і усе майно злодія.

II. Якщо хто-небудь уб’є людину в місці перебування (в огорожі) ерла, хай сплатить 12 шилингів.

15. (За порушення) покровительства керла — 6 шилінгів.

21. Якщо хто-небудь уб’є іншого, нехай заплатить середній вергельду 100 шилінгів.

23. Якщо вбивця втече із країни, його родичі нехай заплатять половину людини (ве- ргельда).

25. Якщо хто-небудь уб’є наймита керла, нехай заплатить шість шилінгів.

26. Якщо хто-небудь уб’є лета, нехай платить за (лета) вищої (категорії) 80 шилінгів, за (лета) другої (категорії) — 60 шилінгів, третьої — 40 шилінгів.

31. Якщо вільний вступить в інтимні стосунки з дружиною вільного, нехай заплатить він вергельд і дістане (чоловікові) за свої гроші іншу дружину і приведе її до нього додому.

77. Якщо хто-небудь набуде за (свої) засоби дівчину (для взяття шлюбу), нехай покупка вважається дійсною, якщо не було обману; якщо ж вона виявилась нечесною, нехай вона буде відправлена додому, а йому повернуть його гроші.

91. Якщо раб украде, то нехай відшкодує у подвійному розмірі.

Документ № 3

ПРАВДА ІНЕ (витяги)

7. Якщо хто здійснить крадіжку, а його жінка і діти не знали про це, нехай платить 60 шилінгів штрафу.

7.1. Якщо він здійснив крадіжку з відома всіх домашніх, хай всі вони йдуть у рабство.

9. Якщо хто-небудь (самовільно) розправиться або переслідуватиме винуватого перш ніж звернутись до правосуддя, то хай поверне й відшкодує те, що було взято, і сплатить 30 шилінгів.

39. Якщо хто-небудь поїде від свого пана (глафорда) без дозволу або сховається в іншому графстві (окрузі) і про це стане відомо, нехай він відправляється туди, де був, і сплатить своєму панові (глафорду) 60 шилінгів.

51. Якщо гезіт-землевласник не явиться в ополчення, то він повинний сплатить сплатити штраф за неявку у військо нехай 120 шилінгів і буде позбавлений своєї землі, (якщо він) не володіє землею — 60 шилінгів; керл (нехай платить) 30 шилінгів військового штрафу.

Документ № 4

ЗАКОНИ КНУТА (витяги)

1. Перше, що я бажаю, — це, щоб вводились хороші закони і старанно знищувалося всяке беззаконня і щоб всяка несправедливість викорінювалась, наскільки це можливо в цій країні. І хай встановиться правда божа і хай віднині кожний, бідний і багатий, буде під захистом народного права, і нехай судять їх по справедливості.

2.1. І ми приписуємо, щоб за незначною справою не присуджали до смерті християнина, а встановлювали краще м’які покарання на благо народу, щоб не загинуло з-за незначної справи боже творіння й те добро, що він придбав дорогою ціною.

12. Ось прерогативи, які має король перед усіма людьми в Уесексі: об’ява людини поза законом; вторгнення в помешкання; встановлення застав на дорогах, прийом біг- лих і збір народного ополчення; хіба тільки він побажає ушанувати кого-небудь більше ніж інших і надасть йому ці права.

15.1. І хто винесе незаконну постанову або неправосудний вирок через ворожнечу або за хабар, той, за англійським правом, хай платить королю 120 шилінгів.

17. І ніхто не повинен удаватися (для судового захисту) до короля, за винятком того випадку, коли він не може домогтися правди (права) у своїй сотні.

26. Явний крадій або той, хто викритий у зраді (своєму)...вони ніде не повинні знаходити захисту свого життя.

64. Пограбування (чужого) дому, підпал, крадіжка на гарячому, таємне вбивство і зрада (своєму) папу за світським законом не підлягає викупу.

68.2. Також при (тому чи) іншому злочині, якщо хто діє за примусом, тим більше гідний помилування, чим більше те, що він робив, він робив поневолі і якщо хто-небудь робить що-небудь ненавмисно, це зовсім не рівнозначно тому, що він робить навмисно