Документ № 2 «ЗОЛОТА БУЛА» 1356 р. (витяги)

Глава II

Про обрання римського короля

3. Нарешті, після принесення князями-виборцями або (їх) послами присяги..., нехай розпочнуть вони вибори і ні в якому випадку названого міста Франкфурта не залишають, перш ніж більша частина їх не обере тимчасового главу миру або християнського народу, тобто римського короля, який має стати імператором.

5. Ми постановляємо, врешті, що у випадку, якщо три князі-виборці, що присутні (на виборах), або за (їх) відсутності, оберуть у римські королі четвертого з них або з їх середовища, тобто князя-виборця, присутнього або відсутнього, то голос цього обраного, якщо він буде присутнім, або його послів, у випадку його відсутності, повинен мати повну силу, збільшуючи кількість виборців і створюючи більшість разом з (голосами) решти князів-виборців. (Князів-виборців було сім, і чотири з них складали більшість — Л. Б, С. Б).

Глава VII

Про успадкування князів-виборців

...Ми з божою допомогою, бажаючи не допустити майбутню небезпеку, встановлюємо і імператорською владою постановляємо цим законом, який повинен мати чинність на вічні часи, щоб після того, як хтось із цих світських князів-виборців помре, право, голос і влада у цих виборах перейшли без перешкод до його законного першорідного сина недуховного звання...

ГлаваХ Про монети

Окрім того, ми постановляємо, щоб кожному майбутньому королю Богемії, нашому наступнику, (надано було) таке право, яке, як відомо, надавалось з давнього часу нашим попередникам, достославним королям Богемії, і яке вони мирно і постійно мали, а саме: (право) чеканити і дозволяти чеканку золотих і срібних монет у всіх місцях і частинах свого королівства, підкорених йому земель і належних (йому володінь), де король накаже і де йому забажається, — будь-яким способом і у всякій формі, які до цього часу існували у самому королівстві Богемії і у цих (його землях)...

Також ми бажаємо, щоб ця постанова і пожалування, цим нашим імператорським законом повністю поширювалась на всіх князів-виборців, як духовних, так і світських, на їх наступників і законних спадкоємців в усіх тих видах і на усіх тих умовах, як говорилося вище.

Глава XI

Про імунітет князів-виборців

Ми постановляємо також, що ніякі графи, барони, сеньйори, ленники, васали, володільці фортець, лицарі, слуги, міщани... І ніякі (взагалі) особи, піддані церков кьольнсь- кої, майнцської і трірської, якого б становища, стану і сану вони не були, (як) і колись не могли бути викликані, (так) і віднині на вічні часи не повинні і не можуть бути притягнуті і викликані на вимогу якого б то не було позивача поза територією і поза межами цих церков і володінь, що належать їм, у який би то не був суд, окрім як до суду архієпископа майнцського, трірського і кьольнського і їх суддів, як цього дотримувались, наскільки нам відомо, у минулі часи...

Ми бажаємо, щоб ця ж постанова в силу цього нашого імператорського закону повністю була поширена на всіх: пфальцграфа рейнського, герцога саксонського і маркграфа бранденбурзького, князів-виборців світських, або недуховних, на їх спадкоємців, наступників і підданих — у тих видах і на усіх тих умовах, як сказано вище...

Про зібрання князів-виборців

...Ми, провівши переговори з цими князями-виборцями і за їх порадою, знайшли за необхідне разом з названими князями-виборцями, як духовними, так і світськими, для загальної користі і блага встановити, що ці князі-виборці мають надалі особисто збиратися щорічно один раз