<<
>>

13.3. Наслідк и запровадженн я єдино ї європейсько ї валют и ("євро")

Попри те, що майбутнє європейської валютної системи вже визначено, запровадження євро (або приєднання до "зони євро") залишається предметом невпинни х суперечок політиків, на- уковців та практиків.

* Інформаці я з сайту вільної енциклопедії "Вікіпедії": en.wikipedia.org/wiki/ Economic_and_Monetary_Union_of_the_European_Union .

229

Прибічник и запровадження євро, як правило, посилаються на такі переваги запровадження єдиної європейсько ї валюти, як сприянн я значному зростанн ю економік и держав-члені в ЄС та забезпечення більшої стабільності цін через чимале змен - шенн я інфляції.

Як передбачається, значне зростання економіки матиме місце внаслідок дії таких факторів:

а) значне заощадження коштів, які досі витрачалися на закор- донни х операціях через різниц ю в обмінних курсах (зокрема, заощадженн я на вартості іноземної валюти)*;

б) неабияке спрощенн я розвитку Спільного ринк у Співто- вариства, особливо в галузях банківських та інших фінансових послуг (наприклад, страхування)**;

в) заощадження коштів, які витрачаються на коливанні обмін- них курсів, тому що наявність цінового розмаїття як наслідок різноманітни х грошови х одиниц ь сама собо ю перешкоджа є повному встановленню Внутрішнього ринк у Співтовариства без будь-яких економічних кордонів;

г) стимулювання інвестицій як наслідок зниженн я процентних ставок (передбачається, що державам-членам уже не буде потреби підвищувати свої процентні ставки аби утримати свою грошову одиниц ю від падіння відносно німецької марки , а інвестори не потребуватимуть підвищенн я своїх доходів лиш е дл я того, щоб застрахуватися від несподіваних змін обмінни х курсів та від поверненн я боргів з високим и відсотками).

Вважається, що запровадження єдино ї валюти також сприя - тиме стабілізації цін і зниженн ю інфляції. Річ у тім, що інфляція значн о ускладнює довготермінове плануванн я і виклика є непев- ність підприємців у перспективах зростанн я виробництва.

За таких обставин підприємства мають утримувати різні ціни для різних країн залежно від індексу інфляції (так зване меню цін), що суперечить принцип у свободи руху товарів у межах Спів- товариства.

Прихильник и єдино ї валюти вважають, щ о ЕВС неабия к сприятим е стабілізації цін через запровадженн я єдиної банків- ської системи, незалежної від урядів окремих держав-членів, а відтак, незалежної від політичних коливань, що підтримує ста- більність єдиної європейсько ї валюти. А стабільність валюти

* За розрахункам и Європейсько ї Комісії, внаслідок запровадженн я євр о було заощаджен о на цій статті витрат близько 25 млрд доларів США .

** Тісни й взаємозв'язо к між єдини м ринко м та європейсько ю валютою неодноразов о підкреслювався в багатьох документах Співтовариства, а отже, це дало підставу для виникненн я популярного гасла "Єдиний рино к — одна гро- шова одиниця" .

230

заохотить інвесторів вкладати гроші в економіку та зберігати свої кошти в європейськи х банках.

Натомість, противник и єдиної валюти ("євроскептики") ви- сувають свої, тако ж досит ь обгрунтовані, контраргументи:

1) деякі нові держави-член и ЄС не готові до запровадження євро, оскільк и не відповідають цілко м і повніст ю критері ю зближення (конвергентності), а показник и відповідності було в них досягнен о лиш е шляхом використанн я спеціальних фор м бухгалтерського обліку, яки й не відображає реального стану справ;

2) установленн я ЕВС та запровадженн я єдино ї валюти є чималим кроко м на шляху до створення європейської "супер- держави" і, відповідно, призведе до обмеження , аж до повного усунення, суверенітету окремих держав-члені в ЄС , а також до браку дійсног о контролюючог о механізм у шод о діяльност і інститутів ЄС , у той час, кол и Договір про Співтовариство не передбачає встановленн я відповідного контрол ю з боку інститу- тів Співтовариства*;

3) запровадженн я євр о призводит ь до підвищенн я цін та загальної вартості життя (зокрема , через округлення цін у ста- рих валютах до більших сум у євро). Крім того, багато хто з громадян схильни й бачити в національні й грошовій одиниц і втілення ідеї національної самобутності, а отже, ставиться до запровадження євро як до наступу на власну культурну спад- щину, відповідно до принципу : "Погана чи чудова, але це моя країна".

У будь-якому разі, навіть за наявності певної міри скепсису, запровадження єдиної європейської валюти на сучасному етапі розвитку Співтовариств а є , безперечно , основни м символо м єдиної економічно ї політики та втілює ідею "Європи без кор - донів", що поступово стає дійсністю.

З іншого боку, попр и всі переваги єдино ї валюти, не всі держави-член и прагнуть до ЕВС: Велика Британія, Дані я та Швеці я відмовилис я від запровадженн я євро . Н а позиці ю Великої Британії неабия к вплинула політика консервативного Кабінету, що в цілому відбиває загальне скептичне ставлення більшості населенн я Сполученого Королівства до поглиблення євроінтеграційних проектів. Британці традиційн о сприймают ь євро як ознак у чергового, дуже істотного кроку на шляху по- будови європейсько ї наддержави , як а повніст ю нехтуватиме

* Зокрема , фактичн е вилучення банківської системи з-під національног о регулювання, передбачене ст. 108 Договору про Співтовариство, унеможливлю є демократични й нагляд за національним и банками .

231

особливим и інтересам и та історичн о унікально ю позицією Великої Британії; багато хто вбачає у британському фунті стер- лінгу символ історичної та культурної самобутності Британії*, від якого британці (зокрема, англійці та шотландці) не готові відмовитися.

Данія у 2000 р. провела всенародний референдум щодо вступу до зони євро, за результатами якого датчани мінімальною біль- шістю (53,1%) висловилися проти приєднання до єдиної євро- пейської валюти. Водночас, данські політики не залишають надію провести згодом ще один референдум щодо запровад- женн я євро. На сьогодні курс датської валюти — крон и — прив'язани й до курсу євро.

Швеція відповідно до Акту Вступу до ЄС зобов'язалася запро- вадити євро на своїй території. Проте у 2003 р. на референдумі

56% населення країни проголосувало проти єдиної валюти ("за" проголосувало 42%). За оптимістичними оцінками, наступний референдум щодо приєднання до "єврозони" буде проведено у Швеції не раніш е 2012 p., а в разі позитивног о результату референдуму запровадження євро у Швеції слід очікувати не раніше 2015 р.

Контрольні питання

1. Яким и були історичні передумови запровадження Еконо - мічного та валютного союзу Співтовариства?

2. На які етапи поділяється створення Економічного та ва- лютного союзу? Якою була (або є) тривалість кожного етапу?

3. Які нові органи було створено як частину Економічного та валютного союзу? Що входить до компетенції цих органів?

4. Які трансформації (перетворення) відбуваються у Спів- товаристві останнім часом на шляху до завершення створення Економічного та валютного союзу?

5. Яким и етапами відбувалося впровадження єдиної євро- пейської грошової одиниці — євро?

6. Яким и є наслідки впровадження євро? Назвіть аргументи прибічників запровадження євро та його скептиків.

7. Зробіть власні висновки щодо перспектив і наслідків мож- ливого запровадження у майбутньому євро як грошової одиниці в Україні.

* Тоді як англійські банкнот и фунтів стерлінгів мають зображенн я короле - ви Єлізавети II, Шотланді я та Північна Ірландія друкують власні банкнот и без портрета королеви , на зна к свого автономног о статусу.

232

<< | >>
Источник: Р.А. Петров. Прав о Європейського Союзу: Навчальни й посібни к / За заг. ред. Р.А. Петрова . — 2-г е вид . — К, 2009. — 376 с.. 2009

Еще по теме 13.3. Наслідк и запровадженн я єдино ї європейсько ї валют и ("євро"):

  1. *(775) В переводе на русский язык название "Аккерман" означает "Белый город".
  2. 2. Соотношение понятий "исполнительные действия" и "меры принудительного исполнения"
  3. 42. У пунктах 3 та 4 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 1, ст. 1, № 23, ст. 211)
  4. Эти размышления Ильин изложил в статье "Очерки внутренней России", которая была опубликована 24 и 25 октября 1925 года в белградской газете "Новое время"*(1458)
  5. В "Энциклопедическом словаре" Брокгауза и Ефрона А.Я. Антонович характеризовался как ученый, который "в своих трудах придерживается направления более практического, чем научного, избегая касаться наиболее важных и жгучих вопросов"
  6. 33. Розділ IX "Прикінцеві положення" Закону України "Про кредитні спілки" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 15, ст. 101) доповнити пунктами 5-7 такого змісту:
  7. 31. Розділ IX "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про інститути спільного інвестування" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 29, ст. 337) доповнити пунктами 16-18 такого змісту:
  8. 29. Розділ VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 31, ст. 268) доповнити пунктом 7 такого змісту:
  9. 36. У розділі VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11 із наступними змінами):
  10. 43. Пункт 2 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 1, ст. 2) викласти в такій редакції:
  11. 32. Главу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 13, ст. 69) доповнити пунктами 5-1 і 5-2 такого змісту:
  12. 15. Розділ XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380) доповнити пунктом 1-1 такого змісту:
  13. 13. Розділ VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30 із наступними змінами) доповнити пунктами 9-11 такого змісту:
  14. 30. Розділ XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 50-51, ст. 384 із наступними змінами) доповнити пунктами 10-12 такого змісту:
  15. 25. Розділ VI "Заключні положення" Закону України "Про політичні партії в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 23, ст. 118) доповнити пунктом 5 такого змісту:
  16. 26. Розділ V "Прикінцеві положення" Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 40, ст. 365 із наступними змінами) доповнити пунктом 1-2 такого змісту:
  17. 46. Розділ V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 12, ст. 68; 2019 р., № 46, ст. 302) доповнити пунктом 7-2 такого змісту:
  18. 18. Розділ VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 20, ст. 102; 2015 р., № 10, ст. 62) доповнити пунктом 1-1 такого змісту:
  19. 47. В абзаці шостому пункту 1 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів"
  20. 40. Розділ XIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про запобігання корупції" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 49, ст. 2056 із наступними змінами) доповнити пунктом 2-2 такого змісту:
- Европейское право - Международное воздушное право - Международное гуманитарное право - Международное космическое право - Международное морское право - Международное обязательственное право - Международное право охраны окружающей среды - Международное право прав человека - Международное право торговли - Международное правовое регулирование - Международное семейное право - Международное уголовное право - Международное частное право - Международное частное право - Международное экономическое право - Международные отношения - Международный гражданский процесс - Международный коммерческий арбитраж - Мирное урегулирование международных споров - Основы международного права - Политические проблемы международных отношений и глобального развития - Право международной безопасности - Право международной ответственности - Право международных договоров - Право международных организаций - Территория в международном праве -
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -