Суспільні відносини: правова характеристика.
Характерні особливості суспільних відносин:
по - перше, становий поділ українського суспільства було узаконено з кінця XVIII ст. царськими указами, жалуваними грамотами та положеннями й уніфіковано з центральними російськими губерніями;
по - друге, станова диференціація суспільства постійно змінювалася та еволюціонувала;
по - третє, у окреслений період у цілому збережеться наступна станова градація населення.
1). Дворянство:
- як основний клас землевласників, володіло 70% усіх земель;
- як політична опора влади - комплектувало органи влади у центрі і на місцях;
- особливими статями законів захищалося життя, честь, свобода і здоров’я дворянина;
- на початок XX ст. оформляє свої політичні партії (кадети і октябристи);
- не зважаючи на втрату влади над селянами у 1861 р.,
унормовані привілеї дворянства з часів Катерини II залишалися чинними до 1917 р.
2). Духовенство:
- особливість - державний контроль через Синод над церквою, секуляризація церковних земель, їх призначення, а не обрання;
- звільнялося від усіх податків і тілесних покарань;
- діти отримували почесне громадянство;
- дозволявся вихід з духовного стану;
- заборонялося займатися промислами, торгівлею, володіти кріпаками.
3). Міщани:
- не були однорідною масою: а) міські обивателі (власне міщани); б) купці (розподілялися за рівнем прибутків на гільдії); в) духовенство; г) інтелігенція;
- володіли землею, відбували рекрутську повинність.
4). Буржуазія і робітники:
- формуються як класи з др. пол. XIX ст.;
- особливості буржуазії (невелика частка українців; орієнтація на монополію держави; до 1905 року не мали політичних прав; сплачували податки; виконували державні повинності);
- особливості робітничого класу (безправ’я; високий рівень експлуатації; не високий рівень політизації);
- поява фабрично - заводського законодавства, котре поклало початок трудовому праву.
5). Селяни:
- до реформи 1861 р. розподілялися на:
а) державних (державні повинності; військові поселенці і козаки; окрім селянських виконували і військові обов’язки);
6) кріпаків (відбували панщину, оброк; реформою 1861 року від кріпосництва звільнялись лише поміщицькі селяни, інші категорії регулювалися окремими законами і мали свої особливості).
3.