Перебудова державного механізму CPCP (УРСР) на воєнний лад (1941-1945 pp.)
Певним етапом розвитку і випробування радянської державної системи стала німецько-радянська війна. 3 початком війни перед CPCP на перший план висувалося головне завдапня-оборопа країни.
Успішна оборона могла бути здійснена насамперед за умови перебудови державного механізму відповідно ло потреб війни. Воєнна обстановка вимагала максимальної централізації діяльності державного апарату й запровадження надзвнчайнн.х заходів. Це зумовлювало певні обмеження компетенції реснуб іікапеькнх. а також місцевих органів державної влади й державного управління й, відповідно зростання питомої ваг и імперативних норм права.Юридичною основою надзвичайних заходів, здійснюваних у м)с. псвостях, де було оголошено вогннпй стан, був Указ Президії Верховної Ради (IlBP) CPCP «Про воспніпі стан» (22 червня 1941 p!). Прийнятий першого дня війни відповідно до ст. 49 Конституції CPCP (1936 p.), Указ постановляв, що у відповідних місцевосгях, оголошених на военному стані, уся повнота влади у сфері оборони’ забезпечення державної безпеки і громадського порядку переходить до вііїськовнх рад фронтів. Органам військової влади надавалися широкі повноваження: право залучати громадян до трудової повинності для виконання оборонних робіт і т. ін.; встановлювати військово-квартирні обов’язки; провадити вилучення гранспортних засобів та іншого необхідного для оборони майна; встановлювати автогужову повинність для військових потреб; регулювати час роботи установ і підприємств; виселяги в адміністративному порядку людей за межі місцевості, де оголошувався вогнпий стан, тощо. 1з зазначених питань військова влада наділялася правом видавати обов'язкові для усього населення постанови, віддавати розпорядження місцевим органам влади і громадським організаціям, вимагати нс- .viішого виконання своїх рішень.
Слід додати, що военний стан було запроваджено не тільки в окремих місцевостях, а й у тих найважливіших галузях народного господарства, що мали стратегічне значення.
Наприклад, працівники транспорту проголошувалися мобілізованими і прирівнювалися до військовослужбовців.Запроваджений в CPCP воєнний стан істотно змінив співвідношення функцій держави, зумовив необхідність перебудови форм і методів її діяльності. 3 метою надання державному апарату i|eiim- |xni3ai|ii і необхідної у воєнний час гнучкості та оперативності виникла потреба у створенні надзвичайних державних органів для виконання спеціальних воєнних завдань.
Уся повнота влади - воєнне, політичне і господарське керівниігг- во країною від 30 червня 1941 p. зосереджувалися в руках Державного комітету оборони (ДКО). Спільною Постановою ЦК ВКП(б), ПВР і PHK CPCP цей орган уповноважувався видавати загальнообов’язкові постанови і розпорядження. Для забезпечення виконання особливо важливих або надзвичайних заходів з оборони краіии ДКу призначав уповноважених, які діяли у союзних і автономних pecnyo- ліках, краях і областях, а також на тих підприємствах і будовах, гцо мали важливе оборонне значення. B окремих великих містах при на- ближенні лінії фронту утворювались міські комітети оборони (Луганськ, Сімферополь, Севастополь, Керч). До їх складу входили представники партійних, радянських і військових органів. Вони керували

гітлерівської окупації тоїцо. Однак слід мати на увазі, щ0 Hc ,,cj висновки Комісії г правдивими Зокрема, чимало злодіянь сталінського I IKBC, особливо у перші диі війни, були зараховані гітлерівцям Складовою заходів з перебудови державною механізму на восії- иий лад стала організація партизанського руху на окупованих територіях. Організаторами цього руху па місцях Постановою ЦК ВКП(б) було визначено партійні органи, диверсійні військові ipy- ни і органи HKBC. B Україні радянський партизанський рух було започатковано Постановою ЦК КП(б)У «Про створення партизанських загонів» (5 липня 1941 p.). Вона визначила організаційні заходи щодо створення партизанського руху і антигітлерівського підпілля на окупованих теризоріях.
Одпак виконання цісї Постанови було утруднено, адже не враховувалася специфіка восиної обстановки. оскільки все ще орієнтувалися на досвід іромадянськоївін- ни. Закликати народдати рішучу відсіч ворожій навалі мало Звернення ПВР УРСР, PHK УРСР, ЦК КП(б)У до українського mi|m) (6 липня 1941 p.). До кінця 1941 p. створювалися штаби і відділи шр- тизанського руху при політуправліпнях фронтів. Так, оперативна група для керівництва партизанським рухом на Південно-Західиому фронті була створена 1 листопада 1941 p. Для иалагоджснияцсит- ралізованого керівництва партизанським рухом ДКО 30 травня 1942 p. створив при СВГ Центральний штаб партизанськогоруху (Ц1ІІПР). Невдовзі (20 червня 1942 p.) було створено Український штаб партизанського руху (УШПР), що підпорядковувавсябезпо- середньо ЦК КП(б)У. Начальником штабу було призначено генерала MKBC T. Строкача. Штаб мав завдання налагоджувати координацію дій партизанських загонів із діями Червоної армії, організовувати постачання партизан збросло, босприпасами.Період війни позначився па системі судово-прокурорських та m- разьних органів. Зміни у судових органах і прокуратурі стосувалися передусім організації діяльності спеціальних судів і спеціальних прокурорських органів. Юридичною основою цих змін стало затверджене Указом ПВР CPCP «Положення про військові трибунспи ft місцево- стях. оголошених на воанюму стані і в районах военних дііг» (22 червня 1941 p.). Відповідно до цього Положення, у прифроігговихоблас- тях суди і органи прокурату ри переводились на воєнний стан. Обласні, районні і міські прокуратури реорганізовувались у відіювідні військові прокуратури. У діючій армії створювалися військові прокуратури фронтів, загальновійськових з’єднань та окремих корпусів. Окрім того, на території України функціонували військові прокурату; ри військ HKBC, гарнізонів, залізничних військ тощо. У діяльності органів прокуратури на перший план вийшла обвинувальна функшя Ії працівники брали активну участь у масових позасудових pcnpccw^ У військові трибунали реорганізовувалися обласні та лінійні cy^ залізничного і водного транспорту. Крім зого, військові трибупа-
(14 квітня 1943 p.) знову було утворено І4КДБ CPCP.
У травні 1943 p відновлено існування ІІКДБ УРСР. Структура і завдання 11 КДіі УРСР, як і раніше, мали виповідати тагальносоюзним нормам і структурно-функціональній побудові НКДБ CPCP.У період війни відбулися також формальні зміни в структурі органів радянської влади. Зокрема, у зв’язку з обставинами воєнного часу Указами ПВР УРСР (червень 1942, 1943, 1944 pp.) виборн до Верховної Ради (BP) УРСР відкладалися і продовжувавсястрок повноважень BP УРСР 1-го скликання. Також ПВР УРСР видавала укази і постанови з питань господарчого і культурного життя, оборонного будівництва та доповнень до галузевого законодавства Bona запроваджувала в окремих місцевостях надзвичайний станта затверджувала зміни в адміністративно-територіальному устрої. Так, Указом ПВР від 30 березня 1944 p. було створено у складі УРСР Херсонську область. Відновлення роботи визначених Конституцією місцевих органів радянської влади - рад депутатів трудящих усіх рівнів - здійснювалося на підставі Постанови ЦК КГІ(б)У «Про керівні органи місцевих PaO Oemimwiie трудящих» (I квітня 1944 p.). Персональний склад кожного виконкому Ради затверджувався відповідним партійним органом та вищестоящим виконкомом. До кінця 1944 p. процес відновлення діяльності місцевихрад депутатів трудящих по всій Україні було завершено.
Упродовж 1943-1945 pp. значна увага уряду УРСР приділялася оперативному керівництву відбудовою та організацією діяльності народногосподарського комплексу республіки. У структурі Уряду республіки було утворено нові наркомати. Наприклад, Указом IIBP УРСР було утворено республіканський наркомат жттово-цтпь- ного будівництва (10 серпня 1943 p.). Для затвердження проектів будівництва при Раднаркомі УРСР було організовано Управлішіяу справах архітектури (15 грудня 1943 p.). Для керівництва культурно-освітньою і видавничою справою в республіці при Раднаркомі УРСР створювалися Управління у справах поліграфії і видавництв та Управління у справих кінематографії (обидва у вересні 1943 p.). Комітет у справах мистецтв та Комітет у справах культуріо- освітніхусіпанов (обидва у січні 1945 p.).
Перспективою за рахунок республік CPCP мати додаткові голоси у майбутній OOH пояснюють дослідники (напр., В. Грииесл«) значне розширення компетенції союзних республік, зокрема УкраінН- Ha підставі прийнятих X сесією Верховної Ради CPCP 1-го скликання законів ісПроутворення військових формувань Союзнихреещо іік та про перетворення у зв ’язку із цим Народного Комісаріат) Оборони із загальносоюзного у союзно-республіканський» і «'Р° надання Союзним республікам повноваженьугалузі зовнішніх зио- cuu та про перетворення у зв'язку із цим Народного Комісаріam)
Ыордониих Справ із загальносоюзного в союзно-республіканський комісаріат» (обидва прийняті I лютого 1944 p.) до компетенції УРСР віднесено право мати свої республіканські військові формації і вступаги у безпосередні зносини з іноземними державами. Було внесено відповідні поправки до Конституції УРСР (1937 p.) - статті l5-a, 15-6. Ila початку березня у складі гряду УРСР на правах союшо-рсспублікапських відомств були утворені наркомати ОСюрони і Закордонних справ. Проте практичні наслідки цих декоративних порм були мінімальними. Вони не привели до зміни сдино'і анруктури Збройних Сил CPCP (зрештою, республіканські військові формування в УРСР гак і не було сформовано) і його консуіьсько- ()wiio.iauiH'iuoi служби. УРСР мала представників в OOII (як член- засповпнк) і брала участь у Паризькій мирній копферепцїЦмирпі до- говорн з Гіалісю, Болгарією, Угорщиною, Румупісю, Фіпляїшіпо), проте пе мала дипломатичних місій в іноземних державах і окремого консульського корпусу. Віім, варго прислухатися до думки тих дослідників (В. Макарчук), які стверджують, що розширення нрав союзних рссгіублік, здійспепс в лютому-березпі 1944 p відповідними постановами Верховної Ради CPCP та Верховних Рад союзних республік, означало нерехід Української PCP на якісно вінций рівень - суб'єкта міжнародного права. Це дало змогу не лише узяти участі, у роботі установчої конференції Організації Об’єднаних I Іаній як члеп- засновник цієї впливової міжнародної організації, але й дозволило уснішно розв’язувати питання міжпародпо-правового визнання нового західного кордону України.
Ta обставина, іцо Українська PCP протягом практично усього терміну свого перебування у складі CPCP пе могла повною мірою використовувати надані їй дс-юре можливості, пеозпачас. що вопа цими можливостями нс володіла.Отже, зважаючи на фактично унітарний харакгер CPCP, а га- кож беручи до уваги те, що Україна досить швидко була окупована гітлерівцями, перебудова державного механізму на воєнний лад відбувалася передусім на загальносоюзному рівні. B УРСР вопа здійснювалася у відповідності до змін у системі загальносоюзних органів і, зрозуміло, пе мала самостійного характеру. Воєипа обстановка вимагала максимальної централізації діяльності державного апарату й запровадження надзвичайних заходів. Для виконання спеціальних воєнних завдань створювалися надзвичайні державні органи. Складовою заходів з перебудови державного механізму на воєнний лад стала організація партизанського руху на окупованих територіях. Період війни позначився й на системі судово-проку- рорських органів. Зміни у судових органах і прокуратурі стосувалися передусім організації діяльності спеціальних судів і спеціальних прокурорських органів. Надзвичайні обставини призвели до структурних мін у каральних органах: ст ворювався єдиний наркомат -
HKBC CPCP з широкими повноваженнями. У період війни відбулися також формальні зміни в структурі органів радянської влади приділялася увага оперативному керівництву відбудовою та організацією діяльності народногосподарського комплексу республіки УРСР набула ознак суб’єкта міжнародного права.