ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ[127] (ВИТЯГ)

Стаття 63. Види та організаційні форми підприємств

1. Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні мо­жуть діяти підприємства таких видів:

• приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

• підприємство, що діє на основі колективноївласності (підприємство колективної власності);

• комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

• державне підприємство, що діє на основі державної власності;

• підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом.

5. Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяль­ності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними ство­рюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

6. Особливості правового статусу унітарних і корпоративних під­приємств встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими ак­тами.

{Ч. 7ст. 63 виключено згідно із Законом України від 22.03.2012 N 4618­VI}

ГЛАВА 10

ПІДПРИЄМСТВА КОЛЕКТИВНОЇ ВЛАСНОСТІ

Стаття 93. Поняття підприємства колективної власності

1. Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності за­сновника (засновників).

2. Підприємствами колективної власності є виробничі коопе­ративи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громад­ських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені зако­ном.

Стаття 94. Господарська діяльність кооперативів

1. Кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спіль­ного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших пи­тань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, жит­лові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.

2. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів.

З метою здійснення господарської діяльності на засадах підприєм­ництва громадяни можуть утворювати виробничі кооперативи (коопе­ративні підприємства).

Стаття 95. Виробничий кооператив

1. Виробничим кооперативом визнається добровільне об'єднання громадян на засадах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі та об'єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприєм­ством та розподілі доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі у його діяльності.

2. Виробничі кооперативи можуть здійснювати виробничу, пере­робну, заготівельно-збутову, постачальницьку, сервісну і будь-яку іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

3. Виробничий кооператив є юридичною особою і діє на основі ста­туту.

4. Найменування виробничого кооперативу повинно містити слова «виробничий кооператив» або «кооперативне підприємство».

Стаття 96. Принципи діяльності виробничого кооперативу

1. Виробничі кооперативи створюються та здійснюють свою діяль­ність за такими принципами:

• добровільність членства громадян у кооперативі та вільний вихід із нього;

• особиста трудова участь членів кооперативу у діяльності підприємства;

• відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу, бажає брати участь у його діяльності на умовах, встановлених статутом кооперативу;

• демократичний характер управління кооперативом, рівні права членів кооперативу при прийнятті рішень;

• розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх трудової та майнової участі в діяльності кооперативу;

• контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, визначеному статутом.

Стаття 97. Загальні умови створення виробничого кооперативу

1. Засновниками (членами) виробничого кооперативу можуть бути громадяни, іноземці та особи без громадянства. Чисельність членів виробничого кооперативу не може бути меншою ніж три особи.

2. Рішення про створення виробничого кооперативу приймається його установчими зборами.

3. Виробничий кооператив вважається створеним і набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації відповідно до вимог цього Кодексу.

Стаття 98. Членство у виробничому кооперативі

1. Членами виробничого кооперативу можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають статут кооперативу та дотримують­ся його вимог, беруть майнову та трудову участь у діяльності коопера­тиву.

2. Громадяни можуть бути одночасно членами виробничих коопе­ративів, а також членами кооперативів інших типів (споживчих, житло­вих тощо).

3. Вступ до виробничого кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви громадянина. Член кооперативу робить вступний та пайовий внески в порядку, визначеному статутом виробничого коо­перативу. Рішення правління (голови) кооперативу про прийняття у члени кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами. По­рядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

4. Членство у виробничому кооперативі припиняється у разі:

• добровільного виходу з кооперативу;

• припинення трудової участі в діяльності кооперативу;

• виключення з кооперативу у випадках і в порядку, визначених статутом;

• незатвердження загальними зборами членів кооперативу рішення правління (голови) про прийняття до кооперативу;

• смерті члена кооперативу.

5. Порядок і майнові наслідки припинення членства у виробничому кооперативі визначаються цим Кодексом та статутом кооперативу.

6. Виключення з виробничого кооперативу (звільнення члена ко­оперативу з кооперативного підприємства) може бути оскаржено до суду.

Стаття 99. Права та обов'язки членів виробничого кооперативу

1.

• участь в управлінні кооперативом, право голосу на загальних зборах членів кооперативу, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом;

• користування послугами кооперативу;

• одержання кооперативних виплат та частки доходу на пай;

• одержання достовірної та повної інформації про фінансово- господарську діяльність кооперативу; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і строки, визначені його статутом.

2. Основними обов'язками членів виробничого кооперативу є до­тримання статуту та виконання рішень органів управління кооперати­ву.

3. Статутом виробничого кооперативу можуть передбачатися та­кож інші права та обов'язки членів кооперативу.

Стаття 100. Майно виробничого кооперативу

1. Майно виробничого кооперативу становить колективну влас­ність кооперативу. Виробничий кооператив є власником будівель, споруд, майнових внесків його членів, виготовленої ним продукції, доходів, одержаних від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу, іншого майна, придбаного на підставах, не за­боронених законом.

2. Члени кооперативу можуть передавати як пайовий внесок право користування належною їм земельною ділянкою у порядку, визначе­ному земельним законодавством. За земельну ділянку, передану ви­робничому кооперативу в користування, з кооперативу може справ­лятися плата у розмірах, визначених загальними зборами членів коо­перативу.

3. Для здійснення господарської та іншої діяльності виробничий ко­оператив за рахунок власного майна формує відповідні фонди.

4. Майно виробничого кооперативу відповідно до його статуту по­діляється на пайовий і неподільний фонди. Неподільний — утворю­ється за рахунок вступних внесків і майна кооперативу (за винятком землі). Пайові внески членів кооперативу до нього не включаються. Порядок формування і розміри неподільного фонду встановлюються статутом.

5. Розміри пайових внесків до кооперативу встановлюються в рів­них частинах та/або пропорційно очікуваній участі члена кооперативу в його господарській діяльності.

6. Фінансові ресурси виробничого кооперативу формуються за ра­хунок доходу від реалізації продукції (робіт, послуг), пайових та інших внесків членів кооперативу, кредитів та інших надходжень, не заборо­нених законодавством.

Стаття 101. Управління виробничим кооперативом

1. Управління виробничим кооперативом здійснюється на основі самоврядування, гласності, участі його членів у вирішенні питань ді­яльності кооперативу.

2. Вищим органом управління виробничого кооперативу є загаль­ні збори членів кооперативу. До органів управління кооперативу на­лежать правління (голова) кооперативу та ревізійна комісія (ревізор) кооперативу.

3. Статутом виробничого кооперативу може бути передбачено спо­стережну раду кооперативу. Члени ревізійної комісії (ревізор) коопе­ративу не можуть бути членами його правління (головою кооперати­ву) чи спостережної ради.

Стаття 102. Загальні збори членів виробничого кооперативу

1. Загальні збори:

• вносять зміни до статуту кооперативу;

• обирають шляхом прямого таємного голосування голову кооперативу, членів правління кооперативу, членів ревізійної

комісії (ревізора), членів спостережної ради кооперативу;

• затверджують напрями розвитку кооперативу;

• заслуховують звіти органів управління кооперативу про їх діяльність;

• визначають види і розміри фондів кооперативу, порядок інформування та використання;

• затверджують правила внутрішнього розпорядку кооперативного підприємства, річний звіт і баланс кооперативу, порядок формування і розподілу доходу кооперативу, рішення правління (голови) кооперативу про прийняття нових членів;

• вирішують питання про входження кооперативного підприємства до об'єднань підприємств (кооперативів), участь кооперативу у заснуванні інших суб'єктів господарювання;

• приймають рішення про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

2. Загальні збори мають право приймати будь-які інші рішення, пов'язані зі статутною діяльністю виробничого кооперативу.

3. Загальні збори членів кооперативу проводяться щорічно після закінчення фінансового року.

4. Загальні збори правомочні приймати рішення, якщо на них при­сутні більше половини членів виробничого кооперативу. Рішення з пи­тань, зазначених у частині першій цієї статті, приймаються більшістю голосів загальної кількості членів кооперативу.

Стаття 103. Правління виробничого кооперативу

1. Правління виробничого кооперативу створюється у кооперативі, до складу якого входить не менше десяти членів.

2. Правління кооперативу:

• розробляє і вносить на затвердження загальних зборів напрями розвитку кооперативу;

• скликає загальні збори членів кооперативу і контролює виконання прийнятих ними рішень;

• вносить на затвердження загальних зборів рішення про прийняття до кооперативу нових членів та припинення членства;

• забезпечує збереження майна кооперативу;

• організовує проведення незалежних аудиторських перевірок діяльності кооперативу;

• вирішує питання навчання членів кооперативу, співробітництва з

вітчизняними та іноземними організаціями;

• делегує виконавчому директору кооперативу право на прийняття відповідних рішень з питань компетенції правління, якщо це передбачено статутом кооперативу;

• вирішує інші питання діяльності кооперативу.

3. Правління очолює голова кооперативу, який обирається загаль­ними зборами членів виробничого кооперативу. Функції голови коо­перативу і порядок його відкликання визначаються статутом коопера­тиву.

4. Члени правління можуть обирати зі свого складу заступника го­лови та секретаря правління відповідно до статуту кооперативу.

5. Члени правління кооперативу працюють переважно на громад­ських засадах. У статуті кооперативу може бути передбачено винаго­роду за роботу членів правління.

6. Періодичність проведення засідань правління кооперативу ви­значається статутом кооперативу. Рішення приймається більшістю го­лосів за наявності на засіданні не менше двох третин членів правління кооперативу.

7. У разі, якщо до складу виробничого кооперативу входить менше десяти членів, функції та повноваження правління здійснюють загальні збори та голова кооперативу відповідно до статуту.

Стаття 104. Виконавчий директор виробничого кооперативу

1. Правління виробничого кооперативу може наймати виконавчого директора для оперативного управління діяльністю підприємства. Ви­конавчий директор не може бути членом кооперативу.

2. Виконавчий директор здійснює свою діяльність на умовах контр­акту, який укладає з ним правління кооперативу, та виконує функції відповідно до статуту.

3. Виконавчий директор несе відповідальність за свою діяльність перед кооперативом.

4. У разі відсутності у виробничому кооперативі посади виконав­чого директора роботою кооперативного підприємства керує голова кооперативу.

Стаття 105. Спостережна рада виробничого кооперативу

1. У разі, якщо кількість членів виробничого кооперативу становить більш як п'ятдесят осіб, у кооперативі може утворюватися спостереж­на рада для контролю за діяльністю виконавчого директора коопера­тивного підприємства.

2. Спостережна рада обирається загальними зборами із числа чле­нів кооперативу у складі трьох - п'яти осіб. Член спостережної ради не може бути членом правління чи ревізійної комісії.

3. Порядок обрання спостережної ради та її голови, а також поря­док діяльності спостережної ради встановлюються статутом коопера­тиву.

Стаття 106. Ревізійна комісія (ревізор) виробничого кооперативу

1. З метою контролю за фінансово-господарською діяльністю ви­робничого кооперативу обирається ревізійна комісія, а в кооперативі, до складу якого входить менше десяти членів, — ревізор.

2. Ревізійна комісія (ревізор) обирається загальними зборами із числа членів кооперативу відповідно до його статуту. Членами реві­зійної комісії (ревізором) не можуть бути члени правління чи спосте­режної ради виробничого кооперативу.

3. Ревізійна комісія (ревізор) підзвітна загальним зборам членів ви­робничого кооперативу.

Стаття 107. Господарська діяльність виробничого кооперативу

1. Виробничий кооператив, відповідно до його статуту, самостійно визначає основні напрями господарської діяльності, здійснює її плану­вання та організацію.

2. Виробничий кооператив реалізує свою продукцію, надає послу­ги за цінами і тарифами, які встановлюються ним самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавством, — за державними цінами і тарифами.

3. Відносини виробничого кооперативу з іншими підприємствами, установами, організаціями та громадянами в усіх сферах господар­ської діяльності встановлюються на основі договорів.

4. Доход виробничого кооперативу формується з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці найманого персоналу. Доход спрямовується на сплату податків та інших обов'язкових платежів, на погашення кредитів, покриття збитків, проведення відрахувань у фо­нди кооперативу, кооперативні виплати, виплату часток доходу на паї тощо.

5. Кооперативні виплати — частина доходу виробничого коопера­тиву, що розподіляється між членами кооперативу з урахуванням їх трудової та іншої участі в діяльності кооперативу. Нарахування і випла­та часток доходу на паї здійснюються за підсумками фінансового року з доходу, що залишається у розпорядженні кооперативу з урахуванням необхідності формування його фондів. За рішенням загальних зборів членів кооперативу виплата часток доходу на паї може здійснюватися у грошовій формі, товарами, цінними паперами тощо.

6. Порядок використання доходу виробничого кооперативу визна­чається статутом кооперативу відповідно до закону.

7. Виробничий кооператив самостійно здійснює зовнішньоеконо­мічну діяльність відповідно до закону. Порядок використання коштів кооперативу в іноземній валюті встановлюється законом та статутом кооперативу.

8. Майнові відносини члена виробничого кооперативу з коопера­тивом у разі припинення членства в кооперативі та щодо переходу паю регулюються цивільним законодавством.

Стаття 108. Майнова відповідальність виробничого кооперативу

1. Виробничий кооператив відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним йому майном. Члени виробничого кооперативу несуть за зобов'язаннями кооперативу субсидіарну (додаткову) відповідаль­ність своїм майном у розмірі, не меншому їх пайового внеску, якщо більший розмір відповідальності не передбачено законом або стату­том кооперативу. Виробничий кооператив не несе відповідальність за зобов'язаннями членів.

2. Виробничий кооператив може застрахувати своє майно і майнові права за рішенням загальних зборів членів кооперативу, якщо інший порядок не встановлено законом.

Стаття 109. Припинення діяльності виробничого кооперативу

1. Виробничий кооператив за рішенням загальних зборів членів кооперативу може бути реорганізований у підприємства інших форм господарювання в порядку, визначеному статутом кооперативу відпо­відно до вимог цього Кодексу.

2. Виробничий кооператив ліквідується в загальному порядку лік­відації суб'єкта господарювання, передбаченому цим Кодексом, з ура­хуванням такого:

• ліквідація виробничого кооперативу здійснюється ліквідаційною комісією, призначеною загальними зборами членів кооперативу, а в разі його ліквідації за рішенням суду — ліквідаційною комісією, сформованою відповідно до цього рішення;

• розпорядження землею виробничого кооперативу, що ліквідується, здійснюється в порядку і на умовах, передбачених земельним законодавством. Майно кооперативу, що залишилося після розрахунків з бюджетом та кредиторами, розподіляється між членами виробничого кооперативу пропорційно вартості їх паю.

Стаття 110. Інші питання діяльності виробничого кооперативу

1. Інші питання діяльності виробничого кооперативу регулюються цим Кодексом та іншими законами.

Стаття 111. Споживча кооперація. Підприємства споживчої коо­перації

1. Споживча кооперація в Україні — система самоврядних органі­зацій громадян (споживчих товариств, їх спілок, об'єднань), а також підприємств та установ цих організацій, яка є самостійною організа­ційною формою кооперативного руху.

2. Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товари­ство — самоврядна організація громадян, які на основі добровільності членства, майнової участі та взаємодопомоги об'єднуються для спіль­ної господарської діяльності з метою колективного організованого забезпечення своїх економічних і соціальних інтересів. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні.

3. Споживче товариство є юридичною особою і діє на основі статуту.

4. Споживчі товариства можуть на добровільних засадах об'єдну­ватися в спілки, інші форми об'єднання, передбачені законом, єдину спілку споживчих товариств України та мають право вільного виходу з них.

5. Власність споживчої кооперації складається з власності спожи­вчих товариств, спілок (об'єднань) та їх спільної власності і є однією з форм колективної власності. Володіння, користування та розпоря­дження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповід­но до установчих документів товариств, спілок (об'єднань).

Об'єкти права власності споживчої кооперації можуть перебувати у спільній власності споживчих товариств, спілок (об'єднань). Їх частка у власності визначається договором.

6. Правові засади організації та діяльності споживчої кооперації ви­значаються законом.

7. Споживчі товариства, їх спілки (об'єднання) можуть утворювати для здійснення своїх статутних цілей підприємства, установи та інші суб'єкти господарювання відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.

8. Підприємствами споживчої кооперації визнаються унітарні або корпоративні підприємства, утворені споживчим товариством (това­риствами) або спілкою (об'єднанням) споживчих товариств відповідно до вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів із метою здійснен­ня статутних цілей цих товариств, спілок (об'єднань).

Стаття 128. Громадянин у сфері господарювання

4. Громадянин здійснює управління заснованим ним приватним підприємством безпосередньо або через керівника, який наймається за контрактом. У разі здійснення підприємницької діяльності спільно з іншими громадянами або юридичними особами громадянин має права та обов'язки відповідно засновника та/або учасника господар­ського товариства, члена кооперативу тощо або права і обов'язки, визначені укладеним за його участі договором про спільну діяльність без створення юридичної особи.

Стаття 336. Організаційно-правові форми банків

1. Банки створюються у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку.

{Ч. 1 ст. 336 у р едакції Закону України від 14.09.2006 N 133-^ із зміна­ми, внесеними згідно із Законом України від 24.07.2009 N 1617-У1} Стаття 338. Кооперативні банки

1. Кооперативний банк — це банк, створений суб'єктами господа­рювання, а також іншими особами за принципом територіальності на засадах добровільного членства та об'єднання пайових внесків для спільної грошово-кредитної діяльності. Відповідно до Закону можуть створюватися місцеві та центральний кооперативні банки.

2. Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї.

3. Кожний учасник кооперативного банку, незалежно від його уча­сті (паю), у статутному капіталі банку має право одного голосу. Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 16 січня 2003 р.