8. ЗОВНІШНІ АТРИБУТИ (прапор, гімн, герб)

Саунін

Роман Дмитрович, військовослужбовець Національної гвардії України, ветеран російсько-української війни, академік Академії АНН, к.ю.н.

Проневич

Олексій Станіславович,

д.ю.н., професор, військовослужбовець Сил територіальної оборони Харкова 2022 року.

Визначаються також ознаки, що характеризують публічну владу:

- об'єднує народ (населення країни) за територіальною ознакою;

- реалізується спеціальним публічним апаратом, який є відносно відокрем­леним від суспільства та здійснює свої функції на професійній основі;

- відзначається суверенітетом, що означає незалежність у реалізації публіч­ної влади;

- відзначається верховенством, обов’язковістю виконання своїх законних рішень для громадян та юридичних осіб;

- відзначається публічністю, тобто всезагальністю й безособовістю, що є виразником загальної волі;

- відзначається нормативно-правовим регулюванням суспільних відносин, що виявляється в можливості публічної влади встановлювати загально­обов’язкові правила поведінки^[11].

Важливо знати, що публічна влада - ширша за змістом за державну, оскільки публічні суб'єкти - це не тільки органи державної влади, але й місцевого само­врядування та інші суб'єкти делегованих владних виконавчих повноважень.

Отже, публічна влада - це система публічних органів та їх службових осіб, які впливають на суспільні відносини між людьми з приводу організа­ції їхньої сумісної діяльності.

Згідно з принципом розподілу влад і конституційних норм публічна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову гілки.

Зовнішньою формою реалізації державних функцій гілок влади є:

У цій тріаді ми виділяємо виконавчу владу, що реалізує свої функції на основі норм адміністративного права^[13].

Сутність виконавчої влади полягає в тому, що:

1) це невід’ємна та найбільш чисельна гілка державної влади;

2) вона забезпечує формування та (або) реалізацію державної політики у галузях, сферах і секторах суспільного життя на центральному й місце­вому рівнях;

3) здійснює свою діяльність на професійній основі відповідно до законо­давчо визначених повноважень (є зв’язаною законом);

4) забезпечує виключно публічний інтерес (не приватний, не політичний, не відомчий, не корпоративний);

5) сприяє забезпеченню прав, свобод і законних інтересів людини та грома­дянина, прав і законних інтересів юридичних осіб;

6) здійснює публічне адміністрування в різних галузях, сферах і секторах суспільного життя, зокрема у сфері оборони та національ­ної безпеки, а також у соціально-культурній, фінансово-економічній та адміністративно-політичній галузях.

До виконавчої влади у широкому розумінні належать не лише безпосе­редньо органи виконавчої влади, але й органи місцевого самоврядування та інші суб’єкти публічної адміністрації, які виконують виконавчі функції згідно з наданими законом повноваженнями.

Приклад: військові адміністрації та працівники цивільного захисту мобілі­заційної та оборонної роботи (адміністративні органи) здійснюють евакуа­цію громадян із територій, у яких не можна проживати внаслідок постійних обстрілів російськими терористами.

У європейському адміністративному праві публічне адміністрування відмежо­вується негативно від законодавчої діяльності, здійснення правосуддя та полі­тичної діяльності публічної влади, що притаманно сучасному адміністративному праву України.

Публічне адміністрування як форма реалізації функцій публічної влади характеризується:

♦ зовнішнім виразом реалізації функцій виконавчої влади;

♦ адміністративною діяльністю адміністративних органів;

♦ здійснюється виключно з метою задоволення публічного інтересу - не приватного, не корпоративного й не відомчого.

Публічне адміністрування відмежовується від:

У законодавчої діяльності;

У здійснення правосуддя та досудового розслідування;

У політичної діяльності.

Отже, публічне адміністрування - це адміністративна діяльність адмініст­ративних органів, що є зовнішнім виразом реалізації функцій виконавчої влади, яка здійснюється виключно з метою задоволення публічного інтересу й відмежо­вується від законодавчої, судової та політичної діяльності.

1.2