<<
>>

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України

Головним адміністративним органом, який здійнює публічне адміністру­вання медіа, є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Це незалежний колегіальний державний орган, що діє на підставі Конституції України та законів України і здійснює публічне адміністрування, нагляд і конт­роль у сфері медіа[169].

В умовах гібридної, зокрема інформаційної, війни діяльність Національ­ної ради набула особливого значення, а її рішення безпосередньо впливають на інформаційну політику України.

Приклад: Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України заборонила трансляцію трьох проросійських телеканалів «Евро­кино», «ТОПШОП ТВ» і «Зоопарк», країною-правовласником яких є російська федерація[170].

Однією з провідних засад діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення є її незалежність. Без застосування цієї засади вагомі повноваження цього головного суб'єкта публічної адміністрації у сфері медіа могли б перетворитися на засіб порушення прав опозиції.

Закон України «Про медіа» приділяє незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення особливу увагу. У Законі зазначено, що Рада є колегіальним державним органом, який здійснює свої повноваження само­стійно та незалежно від інших державних органів, органів місцевого самовряду­вання, їхніх посадових і службових осіб. Національна рада та її члени зобов'я­зані діяти виключно на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією України та іншими законами України. Вона не має права делегу­вати свої повноваження третім особам, а її члени не можуть одноосібно здійсню­вати функції, покладені на Національну раду.

Втручання будь-яких політичних сил, державних органів, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, громадян та їхніх об'єднань у вирі­шення питань, що належать до повноважень Національної ради та її членів, не припускається, за винятком випадків, передбачених законами України.

Водночас слід пам'ятати, що боротьба громадянського суспільства за дійсну незалежність Національної ради не має припинятися, адже через недостатній рівень право­вої культури більшість впливових політичних сил або бізнес-структур певною мірою намагаються впливати на незалежного регулятора.

Національна рада складається з восьми осіб. Верховна Рада України та Прези­дент України призначають по половині складу Національної ради в порядку,

визначеному Законом України «Про медіа». Рада є повноважною за умови призначення щонайменше шести її членів. Одна й та сама особа не може бути призначена членом Національної ради більше ніж на два строки поспіль

Член Національної ради при здійсненні своїх повноважень має право озна­йомлюватися з будь-якими документами, що перебувають у Національній раді; пропонувати для включення до порядку денного засідання питання, які належать до її компетенції; виступати на засіданнях Національної ради, вносити пропози­ції щодо питань, які розглядаються, та вимагати проведення за ними голосування; бути присутнім за запрошенням на засіданнях Верховної Ради України, її коміте­тів, тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій, а також на засіданнях, що проводяться Кабінетом Міністрів України, у міністерствах та інших держав­них органах і органах місцевого самоврядування стосовно розгляду питань, пов'язаних із регулюванням і наглядом (контролем) у сфері медіа; у разі незгоди з рішенням, ухваленим Національною радою, у письмовій формі викласти свою окрему думку, що додається до протоколу засідання Ради; бути присутнім на всіх заходах, які проводяться Національною радою.

До повноважень Національної ради України з питань телебачення і раді­омовлення належать такі:

• участь у розробленні та реалізації державної політики у сфері медіа;

• визначення кількості каналів мовлення;

• участь у розробленні та погодженні проєкту Плану розподілу й користу­вання радіочастотним спектром в Україні;

• ухвалення рішень про зміну стандартів (радіотехнологій);

• дослідження питань дотримання вимог до структури власності суб'єктів у сфері медіа; затвердження складу універсального медіасервісу для адмі­ністративно-територіальної одиниці, територіальної громади або для всієї України;

• нагляд і контроль за дотриманням суб'єктами у сфері медіа положень із питань ліцензування, дотримання законодавства про рекламу, кінемато­графію, про вибори та референдуми, про державну мову; ліцензування та реєстрація у сфері медіа;

• офіційний моніторинг діяльності суб'єктів у сфері медіа; визначення порядку проведення перевірок, здійснення перевірок суб'єктів у сфері медіа;

• розгляд питань про порушення законодавства та/або умов ліцензії і засто­сування заходів реагування;

• ухвалення нормативно-правових та інших актів;

• надання роз'яснень із питань застосування власних нормативно-правових актів;

• затвердження положення про особливості ліцензування та реєстрації у сфері медіа в період дії воєнного чи надзвичайного стану;

• затвердження положення про особливості процедури застосування до суб'єктів у сфері медіа в період дії воєнного чи надзвичайного стану захо­дів реагування за грубі порушення вимог законодавства.

Отже, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення використовує практично весь арсенал інструментів публічного адміністру­вання, а саме: видання підзаконних нормативно-правових актів; видання адмі­ністративних актів; планування; контроль і нагляд; координацію та здійснення фактичних дій[171].

Запитання і завдання

1. З'ясуйте юридичну природу незалежних регуляторів як адміністративних органів.

2. Визначте, які сфери публічного адміністрування найчастіше забезпечу­ють незалежні регулятори.

3. Сформулюйте сутність «розумної незалежності» незалежних регуляторів як адміністративних органів.

4. Назвіть основні незалежні регулятори, які діють в Україні.

5. Розкрийте адміністративно-правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

6. З'ясуйте повноваження Національної комісії, що здійснює державне регу­лювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв'язку.

7. Визначте особливості адміністративно-правового статусу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних кому­нікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв'язку.

8. Розкрийте повноваження Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, а також Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

9. З'ясуйте адміністративно-правовий статус Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

10. Розкрийте місце й роль Національної ради з питань телебачення і радіо­мовлення України в публічному адмініструванні медіа.

<< | >>
Источник: Адміністративне право та адміністративний процес. Повний курс: підручник / В. Галунько, П. Діхтієвський, А. Берлач та ін. ; за заг. ред. В. Галунька, В. Фелика. - Вид. 5-те. - Одеса,2025. - 700 с.. 2025

Еще по теме Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України:

  1. 38. У Законі України "Про телебачення і радіомовлення" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 18, ст. 155):
  2. Під банківським наглядом Закон України «Про Національний банк України», розуміє систему «контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами
  3. Соціальна місія Національного агентства України з питань державної служби
  4. Стаття 10. Верховна Рада України
  5. Рада національної безпеки і оборони України. Ставка Верховного Головнокомандувача
  6. Верховна Рада України. КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131), 2001
  7. Верховна Рада України постановляє:
  8. Національний банк України
  9. Глава VII Верховна Рада України
  10. Процес відродження новітнього національного державотворення в Україні започаткувало ухвалення Акта проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.), доленосногодокумента,щю проголошував створення самостійної Української держави - Україна
  11. Декларація прав національностей України (1 листопада 1991 р.)
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -