<<
>>

3 Адміністративно-правовий статус центральних органів виконавчої влади

Систему центральних органів виконавчої влади визначають Конституція України та Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17 березня 2011 р. Згідно з цим законом до системи центральних органів виконавчої влади входять міністерства та інші центральні органи виконавчої

влади.

На сьогоднішній день, окрім міністерств, до центральних органів виконавчої влади можна віднести служби, агентства, інспекції, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, інші центральні органи виконавчої влади (Національна поліція України, Пенсійний фонд України, Український інститут національної пам’яті)

Міністерство є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох визначених Кабінетом Міністрів України сферах, проведення якої покладено на Кабінет Міністрів України Конституцією та законами України.

Служба - це ЦОВВ, більшість функцій якого становлять функції з надання адміністративних послуг фізичним і юридичним особам. До цього виду ЦОВВ належать, наприклад, Державна авіаційна служба України, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державна служба України з безпеки на транспорті, Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Державна служба України з питань праці тощо.

Агентство - це ЦОВВ, більшість функцій якого становлять функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління. Це, наприклад, Державне агентство автомобільних доріг України, Державне агентство водних ресурсів України, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, Державне агентство з питань електронного урядування України, Державне агентство лісових ресурсів України, Державне агентство резерву України та ін.

Інспекція - це ЦОВВ, більшість функцій якого становлять контрольно- наглядові функції за дотриманням актів законодавства державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними та фізичними особами. Це, наприклад, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Державна інспекція енергетичного нагляду України, Державна екологічна інспекція України тощо.

Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом - це орган, який має визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання та повноваження. Стосовно даного органу може встановлюватися спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольностї, підзвітності а також призначення і звільнення керівників та вирішення інших питань. Даний орган очолює його голова. До таких органів відносяться, зокрема: Антимонопольний комітет України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національне агентство України з питань державної служби, Національне агентство України з питань запобігання корупції, Фонд державного майна України.

4.

<< | >>
Источник: Адміністративне право: навчально-методичний посібник (для здобувачів вищої освіти денної форми навчання) [Електронний ресурс] / С. В. Ківалова, Л. Р. Біла-Тіунова, Т. І. Білоус-Осінь. - Одеса,2019. - 136 с.. 2019

Еще по теме 3 Адміністративно-правовий статус центральних органів виконавчої влади:

  1. § 1. Адміністративно-правовий статус інших (крім органів виконавчої влади) державних органів
  2. Адміністративно-правовий статус місцевих державних адміністрацій та інших місцевих органів виконавчої влади
  3. Інституційний розвиток центральних органів виконавчої влади
  4. § 6. Повноваження органів виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів й інших органів виконавчої влади спеціальної компетенції
  5. § 1. Особливості адміністративно–правового статусу керівників органів виконавчої влади, що обіймають посади державних службовців
  6. § 1. Розвиток центральних органів виконавчої влади в Україні у 1990–2005 р.
  7. ГЛАВА 2 загальна ХАРАКТЕРИСТИКА правового статусу керівників органів виконавчої влади
  8. Другий рівень органів виконавчої влади - центральні органи виконавчої влади
  9. § 3. Адміністративний розсуд у діяльності органів виконавчої влади
  10. ГЛАВА 4 реалізація адміністративно–правового статусу керівників органів виконавчої влади у відносинах відповідальності
  11. Стаття 15. Повноваження інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -