<<
>>

3. Адміністративно-правове регулювання дозвільно-реєстраційних функцій у сфері охорони здоров'я

Становлення та розвиток різних видів господарської діяльності, здійснення її підприємствами, установами й організаціями, заснованими на державній, колективній і приватній формах власності, сприяли виникненню таких адміністративно-правових засобів державного впливу у сфері охорони здоров'я, як ліцензування, державна реєстрація, сертифікація, загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування.

Згідно із Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (2000 р.) та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування» від 14 листопада 2000 р.[57] Міністерством охорони здоров'я України у 2002 р. утворено Ліцензійну комісію (Комісія) та затверджено положення про неї.

Комісія є робочим органом, який у своїй діяльності керується актами законодавства України, наказами МОЗ, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва тощо.

Основними завданнями Комісії є:

• розгляд документів, поданих суб'єктами господарювання до МОЗ України для здійснення господарської діяльності з медичної практики, з проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт, з переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів;

• прийняття рішень щодо видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення господарської діяльності з медичної практики, з проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт, з переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів, видачі дублікатів ліцензій;

• ведення ліцензійних справ та ліцензійного реєстру МОЗ.

Комісія відповідно до покладених до неї завдань: розглядає справи, подані суб'єктами господарювання до МОЗ для здійснення господарської діяльності з медичної практики, з проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт, з переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів; приймає рішення щодо видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення господарської діяльності з медичної практики, з проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт, з переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів; готує документи до розгляду МОЗ щодо анулювання ліцензій на здійснення господарської діяльності з медичної практики, з проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт, з переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів.

Для розгляду заяв про видачу ліцензій на виробництво лікарських засобів, оптову, роздрібну торгівлю лікарськими засобами, розроблення, виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, зберігання, пересилання, ввезення, вивезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів створено Ліцензійну комісію Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення.

Ліцензія цієї Державної служби є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на здійснення діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами та дозволяє провадження зазначених видів діяльності на всій території України.

Відповідно до законодавства ліцензуванню підлягає виробництво лікарських засобів, оптова торгівля лікарськими засобами, роздрібна торгівля лікарськими засобами.

Ліцензування зазначеного виду господарської діяльності і засобом контролю держави за дотриманням ліцензіатом вимог законодавства до фармацевтичної діяльності, пов'язаної з виробництвом лікарських засобів, оптовою, роздрібною торгівлею лікарськими засобами. Підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є неможливість ліцензіата згідно з поданими документами забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності, на який видана ліцензія.

Лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених Законом України «Про лікарські засоби» (1996 p.). Відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарського засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 p., державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарського засобу здійснює МОЗ на підставі експертизи лікарського засобу в Державному фармакологічному центрі МОЗ та Державній службі лікарських засобів і виробів медичного призначення.

Порядок проведення експертизи лікарського засобу, що подається на державну реєстрацію (перереєстрацію) затверджується МОЗ.

Не підлягають державній реєстрації лікарські засоби, які виготовляються в аптеках за рецептами лікарів (магістральними формулами) та на замовлення лікувально-профілактичних закладів (офіційними формулами) з дозволених до застосування діючих та допоміжних речовин.

У разі виявлення раніше невідомих небезпечних властивостей зареєстрованого лікарського засобу МОЗ може прийняти рішення про повну або тимчасову заборону його застосування без повернення збору за його державну реєстрацію.

Рішення про відмову в державній реєстрації лікарського засобу приймається у разі, коли не підтверджуються висновки щодо його ефективності та безпечності.

З метою створення умов для експорту вітчизняних лікарських засобів, підвищення та забезпечення якості лікарських засобів відповідно до визнаних світових норм запроваджується сертифікація виробництва лікарських засобів на відповідність вимогам належної виробничої практики, яка проводиться Державною службою лікарських засобів та виробів медичного призначення на добровільних засадах, як усього виробництва, так і окремих виробничих дільниць.

Сертифікація лікарських засобів для міжнародної торгівлі запроваджується з метою створення умов для експорту вітчизняних лікарських засобів, підтвердження якості лікарських засобів відповідно до визнаних і світових норм, здійснюється на добровільних засадах Державною службою лікарських засобів та виробів медичного призначення. Порядок поширюється на усіх суб'єктів господарювання, незалежно від їх форм власності і підпорядкування, які мають ліцензії на виробництво та/або реалізацію лікарських засобів в Україні, а також осіб, уповноважених ними в установленому порядку.

<< | >>
Источник: Авер'янов В.Б.. Підручник: У двох томах: Том 2. Особлива частина. — К.,2009. — 600 с.. 2009

Еще по теме 3. Адміністративно-правове регулювання дозвільно-реєстраційних функцій у сфері охорони здоров'я:

  1. 3. Здійснення реєстраційно-дозвільних функцій у сфері культури
  2. Глава 16 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері охорони здоров'я
  3. Глава 12 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
  4. 1. Загальна характеристика адміністративно-правового регулювання у сфері фінансів
  5. 7.2. Суб'єкти адміністративно-правового регулювання у сфері економіки
  6. Сучасний стан адміністративно-правового регулювання державного контролю у сфері ведення лісового господарства в Україні
  7. 1. Загальна характеристика адміністративно-правового регулювання у сфері економіки
  8. Розділ 22 Правове регулювання адміністративно-територіального поділу території України і планування використання та охорони земель
  9. 1.6. Землеустрій як функція державного управління у сфері використання і охорони земель
  10. Глава7 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері промисловості
  11. Глава 5 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері підприємництва
  12. Глава 2 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері фінансів
  13. Глава 24 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері оборони
  14. Глава 11 Адміністративно-правове регулювання і державне управління в агропромисловій сфері
  15. Глава 21 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері юстиції
  16. Глава 18 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері науки
  17. Глава 19 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері культури
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -