Законодавча техніка: поняття, основні вимоги
Правотворча техніка: юридична конструкція, термінологія; технічні прийоми (способи викладення норм, система посилання).
Правотворчу техніку класифікують за видами правових актів і за змістом прийомів і засобів.
Основні вимоги, які висувають до підготовки нормативних актів:
S взаємозв'язок нормативних приписів, розміщених в акті, їхня логічна послідовність;
•S відсутність протиріч в акті і в самому законодавстві;
•S компактність (стислість) викладення юридичних норм при глибокому і всебічному відображенні їхнього змісту;
S зрозумілість і доступність мови;
S використання формулювань і термінів, прийнятих у законодавстві;
S скорочення до мінімуму кількості актів з одного і того ж питання.
Законодавчі акти діляться на статті, підзаконні акти на пункти.
Значні за обсягом акти підрозділяються на глави, розділи, частини (напр., кодекси) Деякі з них складаються з преамбул, додатків.Кожний нормативний акт має певні атрибути (реквізити). До них належать: його назва, місце видання, дата,
160
найменування нормативного акту, підписів посадових осіб. Без цих атрибутів нормативний акт не може бути визнаний офіційним документом.
Види юридичної техніки розрізняють відповідно до основних стадій правового регулювання та видів юридичної діяльності на правотворчу, правотлумачну, правозастосувальну, правореалізаційну техніку. До кожного з цих видів законодавчої техніки входять як загальні, так і особливі, специфічні способи, прийоми, вміння праворегулятивної діяльності.