§ 4. Структура норми права

Поняття і елементи структури норми права.

Структура норми права є логічно погоджений її внутрішній зміст, обумовлений фактичними суспільними відносинами, що характеризується наявністю взаємозалежних і взаємодіючих елементів, реально виражених у нормативно-правових актах.

Структура норми права розкриває умови, зміст і правові наслідки взаємодії правомочної і зобов’язаної особи. Традиційно вона складається з трьох елементів: гіпотези, диспозиції і санкції.

Гіпотеза - це елемент структури, що вказує на конкретні життєві обставини (умови) при наявності або відсутності котрих і реалізується норма. Тобто гіпотеза надає цим життєвим обставинам юридичного значення. Вона може бути простою або складною.

• Проста гіпотеза вказує на одну обставину, з якою пов’язана дія норми

права.

• Складна гіпотеза вказує два і більше умов.

Так, в статті 429 Кримінального Кодексу України, що має назву “Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю” зазначається: “Самовільне залишення поля бою під час бою або відмова під час бою діяти зброєю - карається позбавленням волі строком від п’яти до десяти років”^[79]. В даному випадку гіпотезою цієї статті є умова “під час бою”. Це - приклад простої диспозиції.

Прикладом складної диспозиції є частина 1 статті 114 Кримінального кодексу України, що зазначає: „Передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю, якщо ці дії вчинені іноземцями або особами без громадянства, - караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років”^[80]. В даному випадку є принаймні три умови, коли ця стаття може бути застосована:

1.

Наявність спеціального суб’єкту злочину: іноземець або особа без

громадянства.

2. Наявність специфічного предмету злочину - відомості, що становлять державну таємницю.

3. Наявність мотиву - передача іноземним організаціям чи державам.

Саме тому можна зазначити, що це - складна гіпотеза.

Диспозиція - елемент структури, що містить саме правило поведінки, відповідно до якого мають діяти учасники правовідносин.

За ступенем визначеності і складом диспозиція може бути абсолютно- визначеною, відносно-визначеною чи альтернативною.

• Абсолютно-визначена диспозиція - це диспозиція, що чітко визначає права та обов’язки учасників правовідносин, точно визначає варіант поведінки.

• Відносно визначена диспозиція - це диспозиція, що не містить суттєвих ознак поведінки учасників відносин та повних даних про їх права та обов’язки.

• Альтернативна диспозиція - диспозиція, яка характеризується тим, що вказує на декілька правових наслідків, але пропонує наступ лише одного з них.

Прикладом абсолютно-визначеної диспозиції є частина 1 статті 115 Кримінального кодексу України, де говориться: „Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, - карається позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років”^[81]. Прикладом відносно-визначеної диспозиції є стаття 927 Цивільного кодексу України, яка зазначає: „Страхування вантажів, пасажирів і багажу проводиться відповідно до закону”^[82]. Прикладом альтернативної диспозиції є стаття 40 Конституції України: „Усі мають право направляти індивідуальні ч колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб

цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк”⁹³.

Санкція - елемент структури, що вказує на наслідки, що виникають у результаті дотримання чи порушення диспозиції норми права.

Санкція може бути охоронною чи позитивною.

• Охоронна санкція - це негативне ставлення суспільства, держави чи громадян до порушника правової норми.

• Позитивна санкція - це схвальне ставлення держави, суспільства чи громадян до особи, яка дотримується диспозиції норми права (корисні варіанти поведінки) на рівні, що перевищує загальні вимоги.

Позитивна санкція виражається у відзнаках - преміях, підвищеннях у посаді

тощо.

Охоронна санкція може бути штрафною чи відновлювальною.

Штрафна санкція передбачає позбавлення волі, штраф, догану, стягнення матеріальної шкоди тощо. Основним завданням штрафних санкцій є покарання правопорушника, а також попередження майбутніх правопорушень, виправлення і перевиховання правопорушника.

Відновлювальна санкція передбачає усунення нанесеної людині шкоди і відновлення її прав. Поширеними відновлювальними санкціями є стягнення аліментів, відновлення на роботі незаконно звільненого тощо. їх основним завданням є відновлення порушених прав.

Конкретний нормативно-правовий акт не завжди містить усі три елементи структури одночасно. Так, у статті 731 Цивільного кодексу є диспозиція, а санкція передбачається статтею 736 цього кодексу. Особлива частина Кримінального кодексу, в основному, містить диспозицію і санкцію, а гіпотеза, як правило, розташована у Загальній частині.

Способи викладення норм права. ^[83]

Наявність або відсутність у статті нормативно-правового акту всіх елементів структури норми права дозволяє виділити повний, посилковий та бланкетний спосіб викладення.

Повний спосіб передбачає викладення всіх трьох елементів структури норми права у статті відповідного нормативно-правового акту.

В умовах посилкового способу викладення в статтях нормативно-правового акту містяться не всі структурні елементи правової норми, але у наявності є відсилка до інших статей цього або іншого акту. Посилковий спосіб передбачає посилання на ті конкретні статті даного чи інших нормативно-правових актів, в яких міститься „відсутня” частина норми.

Бланкетний спосіб викладення передбачає, що для з’ясування змісту гіпотези чи диспозиції та санкції слід звертатися не до конкретної статті нормативно- правового акту, а до певної групи чи виду нормативних актів.

Повний спосіб передбачає два варіанти викладення: простий чи розгорнутий.

• Простий спосіб викладення характеризується відсутністю розгорнених визначень, класифікаційних ознак при розкритті змісту елементів норми у силу їх очевидності.

• Розгорнутий спосіб викладення містить вказівки на ознаки, визначення, поняття, шляхом яких розкривається зміст того чи іншого структурного елементу норми права.

Прикладом простого повного способу викладення норми права є частина 1 стаття 109 Кримінального кодексу України, де зазначається: „Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років”^[84].

Прикладом розгорнутого повного способу викладення норми права є частина 1 статті 127 Кримінального кодексу України, яка говорить: „Катування, тобто

умисне заподіяння сильного фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою спонукати потерпілого або іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, - карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років”^[85]. В даному випадку дається розгорнуте пояснення терміна „катування”.

Прикладом посилкового способу є частина 2 статті 630 Цивільного кодексу України, де вказується наступне: „Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу”^[86]. Для того, щоб застосувати статтю 630, слід ще звернутися до статті 7 Цивільного кодексу України.

Прикладом бланкетного способу є частина II статті 29 Конституції України: „Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом”⁹⁹. Для того, щоб застосувати дану норму, слід звернутися до інших нормативно-правових актів і з’ясувати, який існує порядок притягнення осіб до кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Питання для самоконтролю.

1. Що таке структура норми права?

2. Що таке гіпотеза структури норми права?

3. Що таке диспозиція структури норми права?

4 . Що таке санкція в структурі норми права?

8. Що таке повний спосіб викладення норм права?

9. Що таке посилковий спосіб викладення норм права?

10. Що таке бланкетний спосіб викладення норм права?

11. Які існують види повного способу викладення норм права?

Дискусійні завдання:

Проаналізувати кримінальний та цивільний кодекси України і за вказівкою викладача виділити в статтях зазначених кодексів гіпотези, диспозиції і санкції. Визначити до яких різновидів належать зазначені гіпотези, диспозиції і санкції.

⁹⁹ Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - К., 1997. - С. 12.