Структура норм права.Види диспозицій, гіпотез, санкцій.Значимість знань про її структуру
Диспозииія це така частина правової норми, в якій записане саме правило поведінки, виражене в юридичних правах і обов'язках суб'єктів. Це центральна, основна частина юридичної норми, яка вказує на дозволену (необхідну) чи неприпустиму (заборонену) поведінку суб'єкта. Диспозиції можна поділити на такі види. Визначена диспозиція закріплює однозначне правило
126
поведінки. Не повністю визначена диспозиція вказує лише на загальні ознаки поведінки. Відносно визначена диспозиція вказує на права й обов'язки суб'єктів, але надає можливості для їхнього уточнення залежно від конкретних обставин.
Гіпотеза це така частина правової норми, в якій зазначаються обставини, вказуються умови, при настанні яких можна чи необхідно виконувати правило, що міститься в диспозиції. Призначення гіпотези визначити сферу і межі регулятивної дії диспозиції правової норми.
Визначена гіпотеза вичерпно визначає ті умови, за наявності яких вступає у дію правило поведінки, що міститься в диспозиції правової норми. Не повністю визначена гіпотеза містить формулювання в загальній формі «у необхідному випадку». Відносно визначена гіпотеза обмежує умови застосування норми певним колом формальних вимог.
Санкція частина правової норми, в якій закріплені заходи державного примусу, у разі невиконання обов'язків, якщо вимоги диспозиції не дотримуються. Санкція реалізується у випадку правопорушення (протиправної, винної, суспільне небезпечної шкідливої діяльності чи поведінки). Призначення санкції забезпечувати реалізацію диспозиції правової норми.
Отже, диспозиція розпорядження, гіпотеза це припущення, а санкція стягнення.
Структуру правової норми можна виразити такою логічною схемою: «якщо тоді інакше».
Наприклад, у ст. 147 КЗпП записано, що «за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення». Повну логічну структуру цієї норми можна виразити так: «Якщо буде порушена трудова дисципліна працівником, то відносно нього власник має право згідно з трудовим кодексом (статутами, положеннями для окремих категорій працівників) застосувати тільки один з таких заходів стягнення догану, звільнення, дотримуючись127
процедури накладення дисциплінарних, передбачених іншими статтями КЗпП».
Цей приклад показує, що структура норми права часто не співпадає із статтею закону. Більшість статей нормативноправових актів мають лише двочленну структуру правової норми диспозицію і гіпотезу або диспозицію і санкцію.
Гіпотеза і диспозиція вважаються простими, якщо вони містять по одному правилу поведінки, а санкція коли передбачається лише один правовий наслідок. Якщо частини правової норми включають більше правил поведінки або передбачається більше правових наслідків, то ці частини правової норми вважаються складними.
Види диспозицій, гіпотез, санкцій:
1) за складом прості й складні;
2) за ступенем визначеності змісту абсолютно визначені або відносно визначені (оціночні, альтернативні).
Санкції можуть бути каральними (штрафними), відновлюючими чи заохочуючими (позитивними).