Система законодавства: поняття, структура. Співвідношення системи права і системи законодавства
156
взаємопов'язаних нормативноправових актів у тій чи іншій сфері суспільного життя. Вона формується шляхом видання та систематизації правових актів.
Система законодавства має, як і система права, певну структуру, яка визначається інтересами держави, необхідністю правового регулювання, певними узгодженістю і єдністю між інститутами права.
Система законодавства має два основних види:
> галузевий (тобто за предметом правового регулювання), обумовлений конкретними суспільними відносинами. Цей вид ще називають горизонтальною системою законодавства;
> ієрархічний (субординаційний), який відображає ієрархію державної влади та нормативноправових актів за їхньою юридичною силою. На чолі цієї системи перебуває Конституція, далі закони, потім інші підзаконні акти. Таку систему законодавства також називають вертикальною.
У залежності від об'єкта правового регулювання може складатися комплексна система законодавства, наприклад, природоохоронне законодавство, екологічне законодавство тощо.
Співвідношення системи права і системи законодавства
Право і законодавство взаємопов'язані, але не тотожні явища. Систему права потрібно відрізняти від системи законодавства. Вони співвідносяться як зміст і форма його виразу.
У систему права входять такі його форми як нормативноправовий акт, правовий звичай, правовий прецедент, нормативноправові договори, крім того, міжнародноправові акти, норми релігійного та традиційного права.
Система законодавства виражає правові норми, правові інститути, підгалузі і галузі права, а також принципи права. Крім того, за своїм обсягом законодавство включає також правові поняття, завдання, цілі та мотиви прийняття нормативноправових актів, декларації, преамбули, програмні положення, механізм реалізації нормативних актів і норм права.
Законодавство не співпадає з галузями,157
•&:•
ft
підгапузями і правовими інститутами: закони можуть регламентувати різні галузі права.
Взагалі, поняття «законодавство» в теорії і практиці можна застосовувати у двох значеннях: вузькому і широкому. У вузькому значенні під законодавством розуміють тільки закони, у широкому крім законів, ще підзаконні нормативноправові акти. Вживання цього терміна у широкому значенні було зумовлено практикою, потребами застосування нормативноправових актів та великою кількістю підзаконних нормативноправових актів, що конкретизували закони.
Можна сформулювати ряд ознак, за якими потрібно відрізняти систему законодавства від системи права: Система права
Система законодавства
Первинним елементом є норма;
Первинним елементом є стаття нормативного акту:
Виступає в якості змісту;
Виступає в якості форми;
Має тільки горизонтальну (галузеву) структуру;
Буває і горизонтальна, і вертикальна, і комплексна:
Виражається, крім нормативних актів, в юридичних звичаях, нормативних договорах, юридичних прецедентах;
Не охоплює всієї різноманітності нормативності, проте, крім норм, включає інші елементи: преамбули, назви розділів, глав, статей тощо;
Слугує вихідною базою для системи законодавства.