<<
>>

§ 4. Поняття і види юридичної відповідальності

Юридична відповідальність - це передбачене норма­ми прав застосування, що реалізовується в правовідносинах, до правопорушника заходів державного примусу уповноваже­ними на те державними органами за вчинене правопорушення, пов’язане з осудом правопорушника і вчиненого ним діяння з боку суспільства та держави, такого, що тягне негативні для правопорушника наслідки особистого, майнового або організа­ційного характеру.

Ознаки юридичної відповідальності полягають на тому, що вона:

по-перше, пов’язана з осудом поведінки правопорушника з боку суспільства і держави. Державний осуд виражається у ви­несенні відносно особи (або організації), що вчинила правопору­шення, відповідного правозастосовного акта. В більшості випад­ків наявність суспільного осуду також не викликає заперечень. Майже завжди особа, порушуючи норму права, порушує і відпо­відну норму моралі, етичний припис. Тому разом із юридичною

відповідальністю перед державою особа несе й етичну відпові­дальність перед суспільством, яка виражається в суспільному осуді. Іноді суспільний осуд може мати і юридичне значення.

Слід пам’ятати про те, що юридична відповідальність, яка настає за порушення норм права, - це різновид соціальної від­повідальності, що настає за порушення різних соціальних норм (права, моралі, звичаїв, корпоративних норм). Співвідношення цих понять - соціальної та юридичної відповідальності - це спів­відношення загального й окремого.

По-друге, юридична відповідальність спирається на держав­ний примус. Державний примус - це державно-владна дія відпо­відних державних органів і посадовців на поведінку людей. При цьому юридичну відповідальність не можна зводити до держав­ного примусу, як і державний примус - до юридичної відпові­дальності. Крім юридичної відповідальності існують також інші види державного примусу, що мають правовий характер, тобто здійснюються тільки компетентними державними органами і лише у визначених законом формах (запобіжні заходи, заходи попередження правопорушень, заходи захисту).

По-третє, юридична відповідальність виражається в обов’язку особи зазнати певних позбавлень - втрату конкрет­них благ особистого (наприклад, позбавлення волі), організацій­ного (позбавлення посади) і майнового характеру (конфіскація майна, штраф) за свою провину, тобто нести покарання, яке є новим, додатковим юридичним обов’язком, якого не існувало до здійснення правопорушення.

По-четверте, вона настає тільки за скоєне або скоюване пра­вопорушення при встановленні складу правопорушення.

По-п’яте, здійснюється компетентним органом строго відпо­відно до закону, а саме з санкціями норм права, якими встанов­люється вигляд і міра позбавлень.

І, нарешті, по-иіосте, здійснюється під час правозастосовної діяльності за дотримання певного процедурно-процесуального порядку і форм, встановлених законом. Поза процесуальною формою юридична відповідальність неможлива.

Порядок залучення до юридичної відповідальності визнача­ється нормами процесуального права: породжувані ними про­цесуальні відносини служать формою відносин юридичної від­повідальності.

Залежно від різних аспектів розгляду юридичну відпо­відальність можна поділити на види, тобто класифікувати за різними підставами.

За формою здійснення юридичну відповідальність можна поділити на здійснювану в судовому, адміністративному, іншому порядку.

Залежно від виду правопорушення, за яке застосовується від­повідальність, розрізняють такі види відповідальності:

Конституційна відповідальність, яку у вітчизняній юридич­ній літературі виділили в окремий вид порівняно нещодавно. Пи­тання про її виділення в самостійний вид юридичної відповідаль­ності дотепер є проблематичним і однозначно не вирішеним. До її особливостей відносять те, що вона має яскраво виражений політичний характер: відносно вузьке коло органів і осіб, на яких вона поширюється: її заходи специфічні: її настання спрямоване передусім на захист Конституції. Прикладами конституційної відповідальності може служити звільнення з посади Президента, відставка Кабінету Міністрів; відкликання депутата, посла або іншого посадовця: розпуск партії або громадського руху.

Карна відповідальність- найсуворіший вид юридичної відпо­відальності. Настає за здійснення злочинів, вичерпний перелік яких міститься в кримінальному кодексі, тобто встановлюється тільки законом, настає з моменту офіційного звинувачення, ре­алізується винятково в судовому порядку. Заходи кримінальної відповідальності: штраф, позбавлення права посідати певні по­сади або займатися певною діяльністю, виправні роботи, кон­фіскація майна, позбавлення волі тощо.

Адміністративна відповідальність настає за здійснення адміністративних правопорушень, тягне накладення адміні­стративних стягнень органами державної виконавчої влади (точніше, органами так званої адміністративної юрисдикції) на осіб, які не підлягають їм по службі, а також судом. Заходи адміністративної відповідальності: попередження, штраф, від­шкодувальне вилучення або конфіскація предмета, що з’явився знаряддям здійснення або безпосереднім об’єктом адміністра­тивного правопорушення, позбавлення спеціальних прав, на­даних громадянину (права управління транспортним засобом, права полювання), виправні роботи, адміністративний арешт.

Цивільно-правова відповідальність настає за здійснення цивільно-правового делікту і виражається у відшкодуванні збитків, неустойці, штрафах, пені, примусовому відновленні порушеного правового стану, примусовому виконанні право­вого обов’язку.

Дисциплінарна відповідальність накладається адміністра­цією підприємств, установ, організацій (особою, що посідає розпорядчо-дисциплінарну владу над конкретним працівни­ком) унаслідок здійснення ним дисциплінарної провини. Дисци­плінарна відповідальність може застосовуватися: 1) відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку; 2) у порядку під­леглості; 3) відповідно до дисциплінарних статутів і положень, чинних у деяких сферах (у галузі оборони, в органах внутрішніх справ, на залізничному, водному, повітряному транспорті). Реа­лізується вона винятково в рамках службового підпорядкування. Заходи дисциплінарної відповідальності: догана, пониження в посаді, звільнення.

Матеріальна відповідальність настає за скоєне майнове пра­вопорушення, збиток, заподіяний підприємству, установі, ор­ганізації робітниками та службовцями під час виконання ними своїх трудових обов’язків. Притягає до відповідальності адмі­ністрація підприємства. Міра матеріальної відповідальності - грошове стягнення. Іноді цей вид юридичної відповідальності не виділяють як самостійний.

<< | >>
Источник: Васильєв А.С.. ТЕОРІЯ ПРАВА І ДЕРЖАВИ. Підручник. За загальною редакцією доктора юридичних наук А. С. Васильєва. Київ, КНТ - 2010. 2010

Еще по теме § 4. Поняття і види юридичної відповідальності:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -