Основні форми та інститути демократії в Україні (референдуми, народне обговорення)
Представницька демократія це спосіб реалізації волі народу через обраних ним представників в органи влади. Обрані законним шляхом народні депутати є виразниками волі всього народу. Суть представницької форми народовладдя полягає в тому, що більшість загальних державних питань вирішують, уже не всі громадяни, а певні їхні групи. Ці групи виступають як повноважні представники населення, за дорученням і від імені якого вони приймають рішення, обов'язкові для виконання на певній території. В Україні загальнодержавним представницьким органом є Верховна Рада України, яка уповноважена виражати волю народу у формі загальнообов'язкових на всій території держави рішень (законів). Утворюються
94
95
також органи місцевого самоврядування (місцеві ради), які можуть приймати рішення, обов'язкові для виконання у межах відповідної частини території держави, що стосуються питань, які належать до компетенції такого органу. Крім колективних (колегіальних) органів, можуть створюватись і одноособові органи, уповноважені виступати від імені держави, наприклад, Президент.
Безпосередня демократія це пряме волевиявлення народу або безпосереднє здійснення волі громадян у найважливіших питаннях державного і суспільного життя. До інститутів безпосередньої демократії належать референдум, обговорення проектів нормативних актів, участь у виборах, загальні збори громадян, звіти депутатів та виконавчих органів перед населенням.
Референдум це спосіб прийняття дієздатними громадянами рішень з найважливіших питань державного та суспільного життя шляхом голосування, яке проводиться всезагально, вільно, рівно і таємно або просто виявлення думок громадян з цих питань.
Референдуми можуть бути таких видів:> всеукраїнські (які призначають ВРУ, Президент України чи за народною ініціативою з питань загальнодержавного значення, зокрема, зміни території України;
> місцеві (які проводять у межах однієї адміністративнотериторіальної одиниці з питань розвитку відповідної території);
> консультативні (всеукраїнські, місцеві) опитування, результати яких повинні розглядати та брати до уваги як рекомендації при ухваленні рішень відповідними органами влади і місцевого самоврядування.
Народне обговорення це інститут безпосередньої демократії, форма участі громадян в управлінні державними та суспільними справами шляхом обговорення важливих питань суспільного життя. Воно проводиться гласно, обговорюване питання публікують у пресі, доводять до відома громадян в інших засобах масової інформації.
96
Народному обговоренню підлягають законопроекти і питання політичного та соціального розвитку держави чи відповідної території, проте воно має характер рекомендацій.