<<
>>

§ 5. Нормативно-правовий акт.

Поняття і види нормативно-правових актів.

Норма права закріплюється в нормативно-правовому акті, що є основним джерелом права в Україні, Росії, Туреччині і країнах континентальної правової сім’ї.

Нормативно-правовий акт можна визначити як офіційний письмовий акт- документ компетентного органу, в якому закріплено забезпечуване державою формально-обов’язкове правило поведінки загального характеру.

Ознаками нормативно-правового акта є те, що він:

• видається компетентним органом держави або приймається безпосередньо на референдумі. Наприклад, нормативно-правові акти в Україні приймаються Верховною Радою України (ці акти називаються законами), Кабінетом міністрів України (це - постанови), Президентом України (укази) тощо. Щодо прийняття нормативно-правових актів на референдумі, то найхарактернішим прикладом є такий порядок прийняття конституцій. Таким чином були прийняті конституції Франції у 1958 році, Чилі у 1980 році чи Російської Федерації у 1993 році.

• містить норми права, установлює, скасовує або змінює їх. В нормативно-правових актах містяться норми права, тобто ті правила поведінки, що встановлюють, змінюють чи скасовують певні права та обов’язки.

• володіє юридичною чинністю, що охороняється і забезпечується державою, примусовою силою її органів.

• має вид письмового документа з установленою структурою (розділи, глави, статті, параграфи, пункти) і необхідними атрибутами. До необхідних атрибутів відноситься назва виду нормативно-правового акту (закон, постанова тощо), назва самого нормативно-правового акту (Закон про вибори Президента), дата його вступу в силу тощо. Основним елементом структури є стаття.

Проблема класифікації нормативно-правових актів є досить актуальною. Так, існує поділ нормативно-правових актів за їх юридичною чинністю на закони та підзаконні акти. За дією у часі - на постійні і тимчасові. За дією у просторі - на загальнодержавні, регіональні, муніципальні та локальні. Може також існувати класифікація нормативно-правових актів за колом осіб.

Закон - це нормативний акт вищої юридичної сили, який регулює найважливіші суспільні відносини.

Класифікація законів.

Таблиця 18.3.

Закони
Конституційні закони Звичайні закони
Конституція Закони, прийняття

яких передбачено

Конституцією

Закони, що

вносять зміни

до Конституції

Кодифіковані

закони

Поточні

закони

До ознак закону відносяться:

• Видається тільки вищим представницьким органом державної влади (в Україні - це Верховна Рада) або приймається шляхом референдуму.

• Регулює найбільш важливі суспільні відносини в сфері економіки, політики, культури тощо.

• Закон має вищу юридичну чинність, що забезпечує його верховенство в системі нормативно-правових актів.

• Закон - це акт, прийнятий в особливому порядку.

Закони можуть бути конституційними або звичайними. До конституційних законів належить Конституція, закони, що вносять зміни і доповнення в Конституцію, а також закони, необхідність прийняття яких передбачена самою Конституцією. Прикладом останнього передбачений у ст. 59 Конституції РФ, де проголошене право громадян Росії на альтернативну цивільну службу.

Закон, що буде регулювати ці відносини є конституційним.

Щодо звичайних законів, то вони можуть бути кодифікованими і поточними. До кодифікований законів належать кодекси, Основи законодавства тощо. Поточними визнаються закони, що на мають глобального, кодифікованого характеру і вирішують поточні ситуації, які постають перед державою. Прикладом такого закону є Закон України “Про національні меншини в Україні” від 25 червня 1992 року.

Підзаконний нормативний акт - це правовий акт, який видається на основі і відповідно до законів, проте має меншу юридичну чинність, аніж останні.

В Україні вони такі: нормативні Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів, інструкції й нормативні накази міністерств і відомств, рішення органів місцевого самоврядування і місцевих органів виконавчої влади (наприклад, рішення облдержадміністрацій), нормативні накази, що діють на підприємствах, установах і організаціях.

Прикладом нормативного Указу Президента є Указ Президента України “Про Збройні Сили України” від 12 грудня 1991 року.

Як вже зазначалося вище, основним елементом нормативно-правового акту є стаття. Саме тому досить актуальним є аналіз співвідношення статті нормативно- правового акта і норми права. Слід мати на увазі, що існує, зокрема, три варіанти такого співвідношення.

Перший варіант припускає повний збіг норми права і статті нормативно- правового акту. Цей варіант можна проаналізувати на прикладі ст. 13 Закону Республіки Білорусь від 26 червня 1997 року “Про заходи боротьби з організованою злочинністю та корупцією”, що наголошує: “Керівники міністерств і органів державного управління, а також підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, що не виконують цей Закон у межах своєї компетенції, несуть відповідальність у відповідності до законодавства Республіки Білорусь”[93]. У даному прикладі гіпотезою є положення “у межах своєї компетенції”. Диспозиція - “керівники міністерств ... не виконують цей Закон”. Санкція - “несуть відповідальність у відповідності до законодавства Республіки Білорусь”. Норма права і стаття Закону збігаються.

Другий варіант передбачає включення декількох норм права у одну статтю. Так, стаття 119 Кримінального кодексу України передбачає наступне: частина 1 „Вбивство, вчинене через необережність, - карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк”[94]. Частина 2 „Вбивство двох або більше осіб, вчинене через необережність, - карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років”. Як ми бачимо, в статтю 119 включено дві норми права, які стосуються вбивства через необережність.

Третій варіант передбачає розташування однієї норми в декількох статтях. Прикладом цього може бути розташування норми права, що регулює відносини стосовно організаційно-правових форм юридичних осіб в частині II пункту 2 статті 83 (Організаційно-правові форм юридичних осіб), що закріплює існування двох
форм товариств: підприємницьке та непідприємницьке; 84 (Підприємницькі товариства), 85 (непідприємницькі товариства).

Межа дії нормативно-правових актів.

Як уже зазначалося вище, нормативно-правових акти можуть поділятися залежно від їх дії у часі, просторі та за колом осіб.

Класифікація нормативно-правових актів.

Таблиця 18.4.

Нормативно-

правові акти

Підстави для

класифікації

Види нормативно-

правових актів

Підвиди

нормативно-

правових актів

За юридичною

силою

Закони Конституційні
Звичайні
Підзаконні нормативно-правові акти
За часом дії Постійні
Тимчасові
За простором Загальнодержавні
Регіональні
Муніципальні
Локальні
За колом осіб Класифікуються з

урахуванням

міжнародного права

Акти, що

опираються на

право ґрунту

Акти, що

опираються на

право крові


Класифікуються з

урахуванням

національного права

Акти, що діють на

всі категорії осіб

Акти, що діють

виключно на певну

категорію осіб

Говорячи про дію нормативно-правових актів у часі, слід мати на увазі наступне:

По-перше, закон зворотної сили, як правило, не має. Виключення складає кримінальне законодавство, де зворотна сила закону має місце у випадку, якщо новий закон або відміняє покарання за злочин, або встановлює його більш м'який вид, ніж закон, що діяв дотепер.

Так, стаття 22 Основ кримінального законодавства Союзу РСР та союзних республік від 25 грудня 1958 року встановила, що смертна кара припускається лише за зраду Батьківщини, шпигунство, диверсію, терористичний акт, бандитизм та вмисне вбивство за обтяжуючих обставин. Список застосування може бути розширеним виключно у військовий час та в умовах бойової обстановки. 5 травня 1961 року Указом Президії Верховної Ради СРСР цей перелік було розширено за рахунок застосування смертної кари за розкрадання в особливо крупних розмірах державного та суспільного майна, за підробку грошей та відносно особливо- небезпечних рецидивістів, що тероризують тих, хто хоче виправитись. Проте, якщо розкрадання у особливо крупних розмірах відбулося незадовго до прийняття цього Указу, то останній не міг бути застосованим до тих, хто здійснював зазначені діяння.

По-друге, нормативно-правовий акт може втратити силу, але окремі його положення, норми права можуть застосовуватися до фактів, що мали місце під час його дії {це так звані триваючі правовідносини).

Дія нормативно-правового акта в часі означає, що нормативно-правовий акт набирає сили у певний час і припиняє діяти у певний час.

Нормативно-правовий акт може набрати сили після його прийняття (підписання чи опублікування), через певний термін тощо. Втрачає ж він свою чинність після прийняття нового нормативно-правового акту, після закінчення певного строку дії нормативно-правового акту або при виконанні певної дії, яка передбачається або мається на увазі.

В залежності від дії в часі, нормативно-правові акти можуть бути постійними і тимчасовими; негайними і відстроченими.

Постійний нормативно-правовий акт видається на невизначений термін. Так, Конституція України діє з 28 червня 1996 року. Проте строк припинення її дії не вказується.

Тимчасовий нормативно-правовий акт видається на певний термін. Так, Закон про Державний бюджет України на 2005 рік діє з 1 січня 2005 року і по 31 грудня 2005 року. Тобто встановлюється не лише час початку дії, а й час припинення.

Негайний нормативно-правовий акт вступає у дію з моменту його прийняття. Так, Конституція України 1996 року є прикладом негайного акту, адже згідно її статті 160 вона почала діяти з моменту свого прийняття.

Відстрочений нормативно-правовий акт починає діяти через певний час після його прийняття, так, Цивільний кодекс України було прийнято 16 січня 2003 року. Проте він вступив у силу лише з 1 січня 2004 року.

Дія нормативно-правового акта в просторі означає територіальне обмеження його дії, коли нормативно-правовий акт застосовується на тій території, на яку поширюється суверенітет держави або компетенція відповідних органів.

Як уже зазначалося, за дією в просторі нормативно-правові акти можуть бути загальнодержавними, регіональними, муніципальними і локальними.

Загальнодержавні нормативно-правові акти діють на всій території держави (включаючи право екстериторіальності, тобто право на територію посольств). Прикладом загальнодержавних нормативних актів є Конституція України, закони України та інші нормативно-правові акти, що прийняті вищими та центральними органами державної влади і управління.

Регіональні нормативно-правові акти діють на визначеній території (суб'єкти федерації, адміністративно-територіальні одиниці). Прикладами регіональних нормативно-правових актів є Конституція Республіки Башкортостан.

Муніципальні нормативно-правові акти діють на рівні міст, селищ, сіл тощо. Прикладами муніципальних нормативно-правових актів є закони міста Москви.

Локальні нормативно-правові акти діють на рівні державних підприємств, установ або організацій. Локальними актами є статути, правила внутрішнього трудового розпорядку тощо.

Дія нормативно-правових актів за колом осіб означає, що нормативно- правовий акт поширюється на певну категорію громадян.

Існує дві класифікації даної категорії актів. Перша опирається на міжнародно- правові стандарти, а друга поділяє акти на загальні і спеціальні.

Згідно першої класифікації нормативно-правові акти можуть опиратися на право ґрунту чи на право крові.

Нормативно-правові акти, опираються на право ґрунту - це ті акти, що стосуються всіх людей, які знаходяться на території держави (у тому числі і на тій, що має право екстериторіальності). Прикладом таких актів є Кримінальний кодекс України, який поширюється на всіх (громадян держави, іноземних громадян, осіб без громадянства тощо), хто скоїть злочин на території України.

Нормативно-правові акти, що опираються на право крові - це ті акти, що поширюється лише на громадян держави (наприклад, України). Прикладом таких актів є Закон України № 2766-ІІІ від 18 жовтня 2001 року „Про вибори народних депутатів України”, стаття 2 якого затверджує виборчі права лише за громадянами України.

Загальні нормативно-правові акти поширюється на усіх. Прикладом загального акту є Цивільний кодекс України.

Спеціальні нормативно-правові акти поширюється лише на окремі категорії осіб. Прикладом спеціального акту є Закон України № 2862-ХІІ від 15 грудня 1992 року „Про статус суддів”, який стосується виключно категорії суддів.

Питання для самоконтролю.

1. Що таке нормативно-правовий акт?

2. Що таке закон?

3. Що таке підзаконний нормативний акт?

4 . Які існують варіанти співвідношення норми права і статті нормативно-правового акту?

5. Що слід мати на увазі, говорячи про дію нормативно- правових актів у часі?

6. Що означає „дія нормативно-правового акту у часі"?

7 . Які існують види нормативних актів в залежності від дії в часі?

8. Що означає „дія нормативно-правового акту у просторі"?

9. Які існують види нормативних актів в залежності від їх дії у просторі?

10. Що означає „дія нормативно-правових актів за колом осіб"?

11. Які існують класифікації нормативних актів за колом осіб?

12. Що таке постійні нормативно-правові акти?

13. Що таке тимчасові нормативно-правові акти?

14 . Що таке негайні нормативно-правові акти?

15. Що таке відстрочені нормативно-правові акти?

16. Що таке загальнодержавні нормативно-правові акти? 17 . Що таке регіональні нормативно-правові акти?

18. Що таке муніципальні нормативно-правові акти?

19. Що таке локальні нормативно-правові акти?

20. Що таке нормативно-правові акти, які опираютвся на право ґрунту?

21. Що таке нормативно-правові акти, які опираються на право крові?

22. Що таке загальні нормативно-правові акти?

23. Що таке спеціальні нормативно-правові акти?

Дискусійні завдання:

Проаналізувати цивільний і кримінальний кодекси України і знайти в них всі три варіанти співвідношення статей нормативно-правових актів та норм права, а саме:

1) норма права і стаття нормативно-правового акту збігаються;

2) в одній статті містяться дві та більше норм права;

3) одна норма права розташована в декількох статтях.

Види норм права.

<< | >>
Источник: Сухонос В.В.. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА. Навчальний посібник. Суми - 2005. 2005

Еще по теме § 5. Нормативно-правовий акт.:

  1. Понятие и особенности нормативно-правовых актов.
  2. Рассмотрение дел об оспаривании нормативно-правовых актов
  3. Понятие и особенности нормативно-правовых актов.
  4. Действие нормативного правового акта во времени, в пространстве и по лицам
  5. 18.3. Поняття і ознаки нормативно-правового актаПоняття "нормативно-правові акти" включає комплекс актів правотворчості, виданих органами законодавчої і виконавчої влади. Нормативно-правові акти видаються органами державної влади лише у певній формі й у рамках компетенції певного правотворчого органу. Звідси юридична чинність нормативно-правового акта визначається місцем у системі органів держави того органу, від імені якого він виданий.
  6. 18.4. Чинність нормативно-правових актівУсі нормативні акти мають певні часові, територіальні межі свого існування і дії, а також поширюються на визначене коло осіб (суб'єктів права).За загальним правилом, нормативно-правові акти застосовуються до відносин, що мали місце в період від введення їх у дію до втрати ними сили.Говорячи про межі дії нормативного акта в часі, враховують три такі обставини: момент вступу його в законну силу, мо
  7. 18.5. Систематизація нормативно-правових актів
  8. 2. Властивості та види нормативно-правових актів. Поняття юридичної сили нормативно-правового акту.
  9. 5. Дія нормативно-правових актів у часі (пряма, зворотна, переживаюча), просторі та за колом осіб.
  10. Понятие нормативного правового предписания. Его структура
  11. Стаття 171. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень
  12. §2. Правовой мониторинг и концепция проекта нормативного правового акта как составляющая часть юридической стратегии
  13. § 1. Факторы, влияющие на эффективность нормативного правового акта
  14. Застереження міжнародних нормативно-правових актів
  15. § 6. Поняття нормативно-правових актів, їх види
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -