§ 4. Індустріальне суспільство

Загальна характеристика індустріального суспільства.

Якщо в аграрному суспільстві основна маса населення працює на землі, то в умовах індустріального суспільства ці люди працюють у сфері промисловості.

Можна сказати, що індустріальне суспільство закріпилося у XIX столітті, яке стало періодом переможної ходи капіталізму. Одними з останніх капіталістичними державами стали Росія, Японія, Німеччина.

Для індустріального суспільства було характерним відокремлення роботи від місця проживання: на відміну від ремісників аграрного суспільства робітник індустріальної епохи кожного ранку покидає свій будинок і відправляється на міському транспорті в іншу частину міста, де розташована його фабрика.

Зародки суспільства індустріального типу з’явилися майже 300 років потому, з часів, коли в 1650-1750 рр. розпочалася промислова революція в Англії. Для індустріальної цивілізації були характерними: стандартизація, спеціалізація, синхронізація, концентрація, максимізація, централізація. Економіка опирається на вичерпну енергетику: нафту, газ, вугілля тощо. З’являється технократія. Саме вона, ставши урядом, стимулювала розвиток залізниць, побудову портів, автострад, каналів тощо. Вона створила адекватну систему комунікацій: пошту, телеграф, телефон. Саме вона стандартизувала торгівлю за рахунок вироблення єдиних тарифів та мір. Вона зруйнувала велику родину (свого роду рід) і створила так звану нуклеарну родину: батьки й діти, викинувши з родини інших родичів. Влада в державі індустріального типу належала саме технократам. Тепер і президенти, і королі, і міністри вважали себе не державними і політичними лідерами, а скоріше менеджерами.

Приклад 4.3.

Є. Замятін про синхронізацію індустріального суспільства.

Усі ми (а можливо й ви) ще дітьми , у школі читали цю найвеличнішу з пам’яток стародавньої літератури, що дійшла до нас - “Розклад залізниць”. Але поставте навіть його поряд із Скрижаллю - і ви побачите поряд графіт та діамант: в обох одне й те саме С, вуглець, - але який вічний, прозорий, як сяє діамант. У кого не паморочилася голова, коли ви з гуркотом несетесь сторінками “Розкладу”. Але Годинна Скрижаль - кожного з нас робить перетворює на сталевого шестиколісного героя великої поеми. Кожного ранку, з шестиколісною точністю, в одну й ту ж годину, - ми, мільйони, піднімаємося як один. В одну і ту ж годину, одномільйонно, розпочинаємо роботу - одномільйонно закінчуємо. І, зливаючись у єдине, мільйонноруке тіло, в одну і ту ж, передбачену Скрижаллю, секунду, - ми підносимо ложки до рота, - виходимо на прогулянку та йдемо в аудиторіум, в зал Тейлорівських екзерсисів, засипаємо.

Джерело: Замятин Е.И. Мы И Сочинения. - М.: Книга, 1988. - С. 16.

У своєму розвитку індустріальне суспільство пройшло три етапи: індустріалізації, імперіалізму та надійду стріального суспільства.

Етап індустріалізації розпочався в Англії з початком промислової революції. Її результатом була поява економічної свободи та соціально-класова стратифікація. Розподіл праці пішов далеко вперед. Замість декількох десятків, у крайньому випадку, сотень спеціальностей аграрного суспільства, з’явилися десятки тисяч професій. При цьому швидкість зміни професійної діяльності зросла у десятки разів. Більшість з них не були відомі аграрному суспільству. Основна частина населення була зайнята промисловою працею, що призвело до зменшення престижу аграрного сектору на користь індустріального. Індустріалізація розпочалася як чинник, що дозволяв збагачуватись певним верствам населення. Як відомо, першим чинником

збагачення було так зване первинне накопичення капіталу, що розпочалося ще в період Революцій наприкінці аграрної епохи і саме індустріалізація вела до збагачення тих, хто “запізнився” до “первинного накопичення”.

Етап імперіалізму розпочався наприкінці XIX століття. Для нього була характерною поява великих корпорацій, що могли вважатися імперіями. Найкраще цей етап проаналізував В.І. Ленін у своїй праці “Імперіалізм, як вища стадія капіталізму”. Для імперіалізму були характерні монополії, хоча в деяких країнах було прийнято антимонопольне законодавство. Саме монополії були тим чинником, що дозволяв збагачуватись певним верствам населення. Для імперіалізму були характерними концентрація виробництва в різного роду картелях, синдикатах, концернах тощо. Така концентрація вела до насильницького захоплення джерел сировини (насамперед корисних копалин: вугілля, нафти, газу). В період імперіалізму відбувається зрощення фінансового капіталу (банки) з промисловим. Саме це вело до створення концернів. Потреба в сировині вимагала розширення колоній. Внаслідок того, що колонії вже були “поділені” між окремими державами, в період імперіалізму виникає небезпека нових війн з метою нової перебудови світу. Після розпаду колоніальної системи імперіалізм себе вичерпав. Залежність колишніх метрополій від колишніх колоній у постачаннях сировини і боротьба між ними призвела до нового, останнього етапу індустріального суспільства.

Етап надіндустріального суспільства.

У 1973 році розпочався новий етап розвитку індустріального суспільства. Рішення країн ОПЕК про підняття цін на нафту призвело до того, що провідні індустріальні країни (СІНА, Західна Європа, Японія) почали суттєво скорочувати використання нафтопродуктів у економіці. Запекла боротьба між ними та країнами,

що видобували корисні копалини за домінування у світі закінчилася перемогою індустріальних країн. В США та їх союзниках почали широко застосовувати новітні технології (інформаційні, біотехнології тощо) і суттєво скоротили використання нафти і газу. Описуючи цей період, відомий дослідник Е. Тоффлер назвав його надіндустріальним етапом^[6], вважаючи, що розпочинається новий етап розвитку суспільства. Однак, скоріше за все, це був останній етап індустріального суспільства, який довів абсолютну перевагу індустріальних країн над аграрними. Цей етап тривав до 1979 року.

Питання для самоконтролю.

1. Що було характерним для індустріального суспільства?

2. Які основні етапи пройшло індустріальне суспільство?

3. Хто найкраще проаналізував імперіалізм?

4. Хто переміг в період надіндустріального суспільства і чому?