<<
>>

4.3.2. Централізовані форми державно-територіального устрою

До централізованих форм державно-територіального устрою слід віднести імперію.

Імперія (від. лат. imperium – влада, панування) – це створена у результаті насильницького об’єднання певних територій держава, структурно-територіальна організація котрої заснована на безроздільному пануванні центральної влади над владою і населенням нижчестоящих її територіальних частин (захоплених племен, народів, державних утворень).

Імперія справедливо вважається першою історичною формою державно-територіального устрою. Будучи притаманною станово-кастовому суспільству, вона водночас, завуалювавши своє «істинне» обличчя, продовжила певний час державне життя і в умовах громадянського суспільства. Виходячи з наявності певних зовнішніх відмінностей імперіальні форми державно-територіального устрою доцільно розподілити на: «класичні» та «колоніальні».

Класичні імперії є по суті першими формами державно-територіального устрою, котрі ті чи ніші держави набували, захоплюючи на «правах сильного» інші, більш слабкі племена, народи, держави. Починаючи з найдавніших часів і до 1918 р. історія дає безліч прикладів безроздільного панування такої форми державно-територіального устрою серед інших форм: Це такі імперії давніх часів, як єгипетська, вавилонська, індійська, китайська, Олександра Македонського, римська імперія та ін.; середньовіччя – Візантійська імперія, імперія Карла Великого, Арабський халіфат, Священна римська імперія Германської нації (і такі, що виникли в ХІХ ст. на її базі: Германська, Австро-Угорська імперії), а також Османська, Російська та інші, які проіснували до початку ХХ ст.

Процес становлення колоніальних імперій почався наприкінці XV- початку XVI ст. Першопроходцями у створенні таких форм були могутні морські держави, серед яких Іспанія та Португалія, котрі, встановивши свою владу над місцевим населенням більш як на три століття, перетворили в колонії величезні території Латинської Америки. Класична та колоніальна імперії одна від одної суттєво не відрізнялись, оскільки обидві вони є формами державно-територіального устрою, що утворилися в результаті насильницького об'єднання територій і народів під владою більш могутніх держав. Така форма державно-територіального устрою, де завойоване населення не користувалося рівними з жителями метрополії правами та свободами, не могла не увійти у протиріччя з основними принципами громадянського суспільства. У ХХ ст. процес розпаду імперій стає незворотним. Своєрідним каталізатором цього руху виступили дві світові війни. Після Першої світової війни розпалися чотири європейські класичні імперії: Австро-угорська, Німецька, Османська і Російська, а після Другої – в 50-60-х рр. відбувся крах колоніальної системи, коли США, й, особливо Франція і Великобританія, котрі мали величезні колоніальні володіння в Азії й Африці, змушені були «скинути» з себе «зовнішню» імперську форму, яка вже не відповідала демократичній «внутрішній» формі цих держав та дати колишнім колоніям свободу у виборі майбутніх форм свого державного життя. Багато з цих новостворених країн, будучи за своєю суттю перехідними державами із сегментарними формами, обрали для себе такі же перехідні форми державно-територіального устрою.

<< | >>
Источник: Бостан С.К. та ін.. Теорія держави і права (Актуальні проблеми). Навчальний посібник. Київ-2013. 2013

Еще по теме 4.3.2. Централізовані форми державно-територіального устрою:

  1. Глава XI Територіальний устрій України
  2. 1. Поняття територіального устрою України
  3. 2. Форма державного устрою. Ознаки України як унітарної держави
  4. 4. Поняття, система та принципи адміністративно-територіального устрою України
  5. 4.3. Форма державно-територіального устрою
  6. 4.3.1. Поняття «форма державно-територіального устрою», його історичні типи
  7. 4.3.2. Централізовані форми державно-територіального устрою
  8. 4.3.3. Перехідні форми державно-територіального устрою
  9. 4.3.4. Децентралізовані форми політико-територіального устрою
  10. 8.3. Форма державного устрою
  11. 8.4. Міждержавні об'єднанняВід форми територіального устрою держави варто відрізняти міждержавні об'єднання (утворення). В першому випадку йдеться про адміністративно-територіальну будову лише однієї держави, а в другому — про форми об'єднання кількох різних держав. Необхідність такого розмежування пояснюється тим, що, наприклад, неможливо зіставляти Україну як державу з унітарною формою державного устрою та Європейське Економічне Співтовариство —
  12. ТЕМА 13. ФОРМИ ДЕРЖАВ ТА ЇХ РОЗВИТОК В ЕПОХУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
  13. §4. Форми державно-територіального устрою та їх розвиток
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -