§ 3. Відстрочка виконання вироку та відстрочення виконання вироку військовослужбовцеві або військовозобов'язаному у воєнний час
Надання таких відстрочок передбачено ст. 46' та 46 КК. Інститут відстрочки виконання вироку (ст. 46') виник у 1977 p. і передбачав спочатку надання відстрочки виконання вироку лише неповнолітнім. Однак згодом, у 1983 p., цей інститут було вдосконалено — підвищено рівень вимог до засуджених осіб та поширено на дорослих. За колом суб'єктів чинна редакція ст. 46' передбачає два види відстрочки — загальну і спеціальну — щодо вагітних жінок або жінок, що мають дітей у віці до трьох років. Загальна відстрочка виконання вироку передбачає: 1) незастосування призначеного судом позбавлення волі щодо особи, яка вперше засуджується до такого покарання на строк до трьох років, якщо характер і ступінь вчиненого злочину, дані про особу винного та інші обставини справи свідчать про можливість виправлення і перевиховання засудженого без ізоляції від суспільства; 2) можливість незастосування призначених судом додаткових покарань, крім штрафу, передбаченого ч. 1 ст. 46'; 3) можливість покладення на засудженого передбачених ч. 5 ст. 46' обов'язків; 4) здійснення за поведінкою засудженого державного контролю та можливість застосування громадського впливу трудового колективу або особи, яким засуджений може передаватися для здійснення нагляду і проведення виховної роботи; 5) сплату конкретного розміру штрафу, визначеного судом у межах, встановлених ч. 1 ст. 46' (незастосування штрафу можливе лише за наявності підстав, передбачених у ст. 44 КК). Підстави надання відстрочки виконання вироку більш формалізовані, ніж підстави умовного засудження. Їх утворює така сукупність факторів, яка стосується, поперше, формальних обмежень можливості застосування ст. 46', а подруге — характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого злочину, особи винного та інших обставин справи, що свідчать про можливість досягнення мети виправлення засудженого без відбування основного покарання шляхом реального застосування обов'язкового штрафу та можливих інших додаткових покарань, обов'язкового випробування засудженого, яке може поєднуватися з покладанням на засудженого передбачених законом та визначе 404 них вироком суду обов'язків, здійсненням за поведінкою засудженого державного контролю і громадського впливу. Підстави надання спеціальної відстрочки виконання вироку (вагітним жінкам і жінкам, що мають дітей у віці до трьох років), зазначені в ч. З ст. 46, на відміну від загальної відстрочки мають ширші межі, оскільки передбачають менше формальних обмежень щодо надання відстрочки таким жінкам. Загальна відстрочка виконання вироку може надаватися лише особі, яка вперше засуджується до покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше трьох років. Така відстрочка не може надаватися при засудженні до інших видів покарань або на більший строк, ніж три роки позбавлення волі, або за наявності непогашеної чи незнятої судимості, породженої попереднім засудженням до позбавлення волі. Спеціальна відстрочка виконання вироку може надаватися вагітним жінкам і жінкам, що мають дітей у віці до трьох років, і за наявності непогашеної та незнятої судимості, утвореної попереднім засудженням до позбавлення волі, та новому засудженні таких жінок за тяжкий злочин — до позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а за злочин, що не є тяжким, — до позбавлення волі на будьякий строк чи до будьякого іншого покарання'. Спільними для обох видів відстрочки виконання вироку є застереження, передбачені ч. 4 ст. 46'. Відстрочка не застосовується до осіб, засуджених за злочини, вказані у переліку п. 1 ч. З ст. 25' КК, а також до осіб, яким поряд із покаранням за вчинений злочин призначаються також заходи примусового лікування від алкоголізму або наркоманії, а також до тих, які не пройшли повного курсу лікування венеричного захворювання (п. 2 ч. З ст. 25'). Спільними для обох видів відстрочки є всі інші умови надання такої відстрочки, окрім самого терміну відстрочки виконання вироку, оскільки при загальній відстрочці цей термін становить від одного до двох років, а при спеціальній він може бути значно більший. Згідно з ч. З ст 46' термін відстрочки виконання вироку визначається судом у межах строку, за яким "за діючим законодавством" жінка може бути звільнена від роботи у зв'язку з ^•нв., ^з. 2 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 паи " / ґ5 р' '^Р0 практику призначення судами кримінального покарання // Правовісник. — С. 82. 405 вагітністю, пологами та до досягнення дитиною трьохрічного віку. Певні умови надання обох видів відстрочки є спільними з тими, що передбачені інститутом умовного засудження — ст. 45. Це — обов'язкове призначення додаткового покарання у вигляді штрафу у таких само розмірах та його обов'язкова сплата (штраф не застосовується лише за наявності підстав, передбачених ст. 44 КК); здійснення державного контролю за поведінкою засудженої особи — органом внутрішніх справ, а щодо неповнолітнього — й органами та службами у справах неповнолітніх; можливе застосування заходів громадського нагляду та впливу, що здійснюються трудовим колективом або особою (на відміну від ст. 45, ст. 46' не передбачає впливу громадських організацій); встановлення випробувального строку, яким є строк відстрочки. Суттєво відрізняються в інститутах відстрочки виконання вироку та умовного засудження (статті 45, 46') обов'язки, які покладаються на засуджених, хоча цільове призначення їх однакове — особа мусить довести своє виправлення та перевиховання, і саме з урахуванням цього можливе остаточне звільнення від відбування основного покарання. Коло обов'язків, які можуть покладатися на засудженого для сприяння його виправленню і перевихованню при наданні відстрочки виконання вироку, є досить широким (ч. 5 ст. 46') і з розвитком цього інституту розширюється. Перелік таких обов'язків є вичерпним. Відповідно до нього засуджений може бути зобов'язаний: усунути заподіяну шкоду; піти на роботу або на навчання; не змінювати без згоди органу внутрішніх справ місце проживання, повідомляти цей орган про зміну місця роботи або навчання; періодично з'являтися в орган внутрішніх справ для реєстрації; утримуватися від відвідання певних місць; утримуватися від виїзду в інші місця без повідомлення органу внутрішніх справ; пройти курс лікування при зловживанні спиртними напоями або вживанні наркотичних речовин; попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого. Успішним випробування осіб, яким надана відстрочка виконання вироку, визнається тоді, коли особа виконає всі покладені на неї судом обов'язки, не допустить порушень громадського порядку чи трудової дисципліни, які потягли застосування заходів адміністративного стягнення або заходів дисциплінарного стягнення чи громадського впливу, 406 не ухилиться від сплати штрафу, не вчинить у період відстрочки нового злочину. Невиконання хоча б однієї з цих умов тягне скасування відстрочки виконання вироку і направлення засудженого для відбування призначеного вироком суду покарання. Одна* скасування відстрочки виконання вироку передбачає перевірку судом законності та обгрунтованості застосування до засудженого заходів адміністративного стягнення або заходів дисциплінарного чи громадського впливу, а також з'ясування судом причин невиконання засудженим покладених на нього обов'язків. Відсутність у засудженого реальної можливості виконати покладені на нього обов'язки не може тягти скасування відстрочки виконання вироку. Скасування відстрочки без з'ясування вказаних обставин є незаконним. Так, Сакський народний суд виніс ухвалу про скасування відстрочки виконання вироку щодо Д. (засудженого за ч. 2 ст. 140), наданої цим же судом на два роки з покладанням обов'язків праце влаштуватися і щомісяця реєструватися у РВВС. Підставою скасування відстрочки суд визнав невиконання Д. покладених на нього обов'язків (він звільнився з роботи, тривалий час не працював і не з'являвся для реєстрації). Перший заступник Голови Верховного Суду України опротестував цю ухвалу, оскільки суд не з'ясував, чи існувала у Д. реальна можливість виконання покладених на нього обов'язків, чи були створені умови для цього, які були причини невиконання. Із матеріалів справи було видно, що на момент винесення вироку Д. був працевлаштований. Він двічі звільнявся з роботи. Перший раз через те, що не склалися стосунки з бригадиром, після чого три місяці він не міг працевлаштуватися. Коли Д. влаштувався на нову роботу на хімзавод, то був понад три місяці заарештований за звинуваченням у вчиненні крадіжки (звинувачення у крадіжці не підтвердилося). Після звільнення із слідчого ізолятора Д. не став до роботи на хімзаводі, оскільки місце його виявилося зайнятим, а влаштувався на роботу за попереднім місцем. За час роботи на обох об'єктах характеризувався позитивно. Ці дані свідчать про безпідставне покладання на Д. обов'язків щодо працевлаштування. Оскільки в справі не було даних, які б свідчили про встановлення щодо Д. будьякого графіка явки на реєстрацію, відміток про неї й попереджень про можливе скасування відстрочки, Президія Кримського обласного суду задовольнила протест і скасувя'іа ухвалу народного суду про скасування відстрочки щодо Д. з направленням справи на новий розгляд. 407 Підставами скасування відстрочки виконання вироку можуть бути не тільки невиконання покладених обов'язків або вчинення зазначених адміністративних чи дисциплінарних правопорушень, а й інші обставини, які свідчать про те, що засуджений не довів свого виправлення і перевиховання. Ними можуть бути численні факти незадовільної поведінки засудженого, наприклад, аморальні проступки, порушення громадського порядку, які не потягли застосування заходів адміністративного стягнення, вчинення правопорушень, які не посягають на громадський порядок, недбале ставлення до своїх трудових обов'язків без застосування вказаних в законі заходів впливу, ухилення від су спільно корисної діяльності, ухилення від утримування дітей жінками, до яких була застосована відстрочка виконання вироку з урахуванням їх вагітності та наявності дітей у віці до трьох років тощо. Якщо засуджений під час випробування вчинить новий злочин, то до покарання за цей злочин суд приєднує раніше призначене покарання за правилами, передбаченими ст. 43 КК. По закінченні строку відстрочки суд за поданням органу внутрішніх справ, який здійснював нагляд за засудженим, залежно від вдалого чи невдалого випробування засудженого виносить ухвалу про звільнення засудженого від відбування призначеного покарання або про направлення засудженого для відбування позбавлення волі, призначеного вироком. При звільненні особи від відбування покарання вона визнається несудимою за наявності умов, зазначених у п. З ч. 1 ст. 55 КК. Стаття 46 КК передбачає відстрочення виконання вироку у воєнний час військовослужбовцеві або військовозобов'язаному, який підлягає призову чи мобілізації, засудженому до позбавлення волі, з направленням його у діючу армію до закінчення воєнних дій. При цьому суд може відстрочити і виконання додаткових покарань. Якихось обмежень щодо надання такої відстрочки за колом вчинених злочинів чи за колом винних осіб закон формально не передбачає. За своїм основним цільовим призначенням ст. 46 зорієнтована на сприяння забезпеченню інтересів обороноздатності держави у воєнний час. І лише як другорядне нею передбачається досягнення мети виправлення і перевиховання. 408 Закон заохочує засуджених до виправлення і перевиховання можливістю звільнення від призначеного покарання, якщо вони виявлять себе стійкими захисниками Батьківщини в діючій армії. Хоча формально якихось застережень щодо застосування такої відстрочки закон не передбачає, вони вбачаються контекстуально, виходячи з головного цільового призначення ст. 46. Відстрочення покарання може стосуватися лише тих осіб, яким можна довірити зброю і яких можна залучити до захисту Батьківщини, тобто тим, які не вчинять дезертирства, не перейдуть на бік ворога, не використають зброю для вчинення нових злочинів. Такими особами, як уявляється, не можуть бути ті, яких засуджено за особливо небезпечні злочини проти держави, та особливо небезпечні рецидивісти. Якщо засуджений виявить себе в діючій армії стійким захисником Батьківщини, то суд за клопотанням військового командування може звільнити засудженого від відбування покарання або замінити покарання більш м'яким. Якщо засуджений не виявить себе стійким захисником Батьківщини, то після закінчення війни він підлягає відбуванню покарання згідно з вироком суду. При вчиненні особою, якій було надано відстрочку виконання вироку, нового злочину до покарання за цей злочин приєднується невідбуте покарання за правилами, передбаченими ст. 43 КК.
Еще по теме § 3. Відстрочка виконання вироку та відстрочення виконання вироку військовослужбовцеві або військовозобов'язаному у воєнний час: