5.2.10. Грубе порушення законодавства про працю

Право громадянина на працю - одне із найважливіших. Воно закріплене у ст. 43 Конституції України. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (ч. 6 ст. 43).

Порушення законодавства про працю є порушенням конституційних прав громадян.

За ч.

а) незаконне звільнення з роботи; б) невиконання рішення суду про поновлення працівника на роботі; в) інше грубе порушення законодавства про працю (незаконне переведення на іншу роботу, встановлення продовженого робочого дня, зниження заробітної плати), передбачене ст. 14 і 15 Закону України «Про охорону

220

nnaui» від 14 жовтня 1992 p. (Відомості Верховної Ради ^країни.- 1992.- № 49.- Ст. 668).

Суб'єктивно цей злочин вчинюється умисно з особистих мотивів (помста, особисті неприязні стосунки, кар'єризм тощо).

За частиною 2 ст. 172 КК кваліфікується за незаконне звільнення з роботи чи неприйняття на роботу неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда.

Конституцією України гарантується рівність прав жінки і чоловіка, що забезпечується створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством, правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства (ч. З ст. 24 Конституції України).

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 172 КК, посягає на конституційні права жінки, неповнолітньої особи.

Об'єктивна сторона цього злочину проявляється у вчиненні одного із зазначених у ч. 2 ст. 172 КК діянь:

а) у незаконному звільненні працівника з роботи з особистих мотивів;

б) відмові в прийомі на роботу жінки з мотиву її вагіт ності;

в) відмові в прийомі на роботу матері, яка має дитину;

г) зниженні заробітної плати або звільненні з роботи жінки з мотивів її вагітності;

д) зниженні заробітної плати або звільненні з роботи матері, яка має грудну дитину або дитину-інваліда.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 172 КК, вчинюється умисно з мотивів не мати на роботі вагітну жінку чи матір, яка має дитину.

Відповідальними за порушення законодавства про працю є посадові особи підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, які наділені правами приймати робітників на роботу і звільняти їх з роботи.