15.6. Втручання у діяльність працівника правоохоронного органу

Втручанням у службову діяльність працівників міліції, прокуратури і служби безпеки визнаються дії, які характеризуються примусом - шантажем, погрозами тощо.

Не можуть бути визнані втручанням звернення, прохання, скарги, умовляння тощо, оскільки такі дії не характеризуються примусом і, крім того, згідно зі ст.

За ч. 1 ст. 343 КК кваліфікуються примусові дії, вчинені з метою перешкодити виконанню працівником міліції, прокуратури чи служби безпеки своїх службових обов'язків або домогтися прийняття неправомірних рішень.

Згідно з Законом України від 23 грудня 1993 року «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівниками правоохоронних органів визнаються працівники органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митних органів, органів охорони державного кордону, державної податкової адміністрації, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інших органів, які виконують правозастосовчі або правоохоронні функції.

Такі ж примусові дії, які перешкодили запобіганню злочину чи затриманню злочинця або вчинені посадовою особою з використанням нею своїх посадових повнова-

1 П. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 p.- Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.- С. 269-270.

2 Там само.- С. 265-266.

526

жень (наприклад, у разі, якщо потерпілий є підлеглим посадової особи чи перебуває в іншій службовій залежності від винного), кваліфікуються за ч. 2 ст. 343 КК України.

Якщо втручання було поєднане з насильством чи погрозою вчинити насильство, заподіянням тілесних ушкоджень, знищенням або пошкодженням майна потерпілого, то скоєне кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 342, 345, 347 і ст. 343 КК України.

Втручання у службову діяльність працівників міліції, прокуратури і служби безпеки вчинюється умисно з метою перешкодити їм виконувати службові обов'язки.

Відповідальність за ст. 343 КК настає з шістнадцяти років.