<<
>>

Гласні і негласні штатні та позаштатні працівники оперативних підрозділів

ДЛЯ виконання завдань оперативно-розшукової діяльності оперативним підрозділам надається право мати гласних і негласних штатних працівників. Для такого співробітництва необхідна добровільна згода як оперативного підрозділу органу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, так і громадян, які беруть на себе виконання обов'язків гласних і негласних штатних працівників.

Згода громадян на встановлення співробітництва з оперативними підрозділами оформляється, як правило, у письмовій формі у вигляді угоди чи контракту і може носити постійний чи тимчасовий характер, а сама участь громадян у проведенні оперативно-розшукових заходів може мати, залежно від їх бажання та характеру виконуваних завдань, гласний або негласний характер. Особи, які співпрацюють з оперативними підрозділами, зобов'язані зберігати в таємниці відомості, які стали їм доступні в процесі підготовки та проведення оперативно-розшукових заходів, вони не вправі надавати завідомо неправдиву інформацію оперативним підрозділам.

Конкретні завдання оперативно-розшукової діяльності виконують посадові особи оперативних підрозділів, які наділені правом здійснення оперативно- розшукових заходів, і які в нормативних документах, науковій літературі та на практиці називаються оперативними працівниками. Крім оперативних працівників, які можуть виконувати свої обов'язки гласно і негласно, до виконання оперативно-розшукової діяльності можуть залучатись і конфіденти, тобто громадяни які співпрацюють з оперативними підрозділами на конфіденційній основі. Серед суб'єктів оперативно-розшукової діяльності, без сумніву, провідна роль належить штатним оперативним працівникам правоохоронних органів і спецслужб, для яких оперативно-розшукова діяльність являється основною професією. Оперативні працівники в процесі своєї службової діяльності безпосередньо здійснюють оперативно-розшукові заходи, добувають, аналізують оперативну інформацію, легалізують її в цілях кримінального судочинства, для чого вступають у взаємодію з різними фізичними і юридичними особами, в тому числі і з представниками кримінального середовища.

Оперативний працівник - це фізична особа, яка наділена правами і обов'язками, передбаченими оперативно-розшуковим законодавством, відомчими нормативними актами по організації і тактиці оперативно- розшукової діяльності і відповідає певним морально-психологічним, професійно-діловим і фізичним якостям., обумовленим специфікою діяльності даної категорії осіб. Оперативні працівники диференціюються на гласних і негласних штатних працівників, тобто вони розподіляються:

по-перше, на посадових осіб, які діють відкрито (гласно) від імені відповідного оперативного підрозділу органу, який здійснює оперативно- розшукову діяльність;

по-друге, на негласних (таємних) штатних працівників, чия приналежність до оперативного відомства в інтересах необхідної конспірації не розголошується.

До гласних штатних працівників належить особовий склад підрозділів, зазначених у ст. 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» і службова діяльність яких регулюється законами та відомчими нормативними актами.

До негласних штатних працівників належить оперативний склад цих підрозділів, який виконує задачі оперативно-розшукової діяльності конспіративно, з використанням документів, які зашифровують особу чи її відомчу належність. Такі працівники можуть бути направленими для роботи на штатних посадах в інші підприємства, установи та організації для виконання конкретних завдань в інтересах безпеки суспільства і держави, а також на постійну роботу в порядку, встановленому законодавством.

До негласних штатних працівників належать також працівники спеціалізованих підрозділів органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, працівники підрозділів кримінального пошуку та інші.

В залежності від завдань, які вирішуються в правоохоронних органах, негласний апарат формується із різних категорій співробітників. Так, в оперативних підрозділах МВС України до таких категорій належать: штатні негласні співробітники та негласні працівники, які залучені до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності.

Кожна із цих категорій оперативних працівників наділена повноваженнями, відповідними тим завданням оперативно-розшукової діяльності, які ними виконуються. Оперативні працівники можуть бути рядовими виконавцями, але статус оперативного працівника, тобто його повноваження, мають і ті посадові особи, які очолюють оперативні підрозділи, організують оперативно-розшукову діяльність, направляють її та контролюють. Таким чином, до оперативних працівників належать і керівники оперативних підрозділів, їх заступники, інший керівний склад оперативних підрозділів. До категорії оперативних працівників входять і посадові особи органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, якщо на них покладені обов'язки по її організації та проводженні (наприклад, начальник відділу внутрішніх справ в місті, районі, начальник УМВС в області та їх заступники по міліції кримінального блоку).

До числа штатних працівників відносяться також окремі особи, залучені за їх згодою до підготовки і проведення оперативно-розшукової діяльності і конспіративно співпрацюючих з оперативними підрозділами за контрактом чи угодою, та окремі особи, які гласно, відкрито і добровільно співпрацюють з оперативними підрозділами на основі трудового законодавства.

Таким чином, розглядаючи штатний персонал оперативних підрозділів, необхідно виділяти власне оперативних працівників (гласних і негласних) і інших штатних працівників, які теж можуть співпрацювати з оперативним підрозділом гласно чи негласно, але їх повноваження в здійсненні оперативно- розшукових заходів порівняно з оперативними працівниками значно звужені, або обмежені конкретним завданням.

Оперативні працівники, як правило, мають спеціальні звання (лейтенант міліції, капітан податкової міліції, майор внутрішньої служби), вони при прийомі на службу приймають присягу, беруть на себе письмові зобов'язання, обумовлені специфікою їх діяльності, мають дотримуватись певних вимог і повинні відповідати певним вимогам, які є неодмінною умовою їх допуску і участі в оперативно-розшуковій діяльності, а саме: примірка поведінка, надійність, вірність, стійкість, безумовна законослухняність при виконанні взятих на себе обов'язків та морально-психологічна, професійна і фізична здатність їх реально виконати.

Оперативні працівники органів Служби безпеки України, зовнішньої розвідки, розвідувальних органів Міністерства оборони України та розвідувальних органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань захисту державного кордону України являються військовослужбовцями.

Оперативному працівнику мають бути притаманними і такі властивості як вміння аналітично мислити, спілкуватися, встановлювати довірчі відносини, критично оцінювати ситуацію і відповідно реагувати на неї.

Як вже відмічалось, оперативні працівники розподіляються на безпосередніх виконавців і керівників, тобто тих посадових осіб, які можуть створювати оперативні підрозділи, направляти їх роботу, об'єднувати зусилля оперативних працівників для досягнення поставлених перед ними завдань, координувати її діяльність, у відповідності з оперативно-розшуковим законодавством наділяти тими чи іншими повноваженнями. Але, головне, що має відрізняти оперативного працівника, є його професіоналізм і компетентність без чого здійснення оперативно-розшукової діяльності просто неможливе. Оперативний працівник повинен мати відповідну освіту, як правило, юридичну, крім того він повинен мати також спеціальну підготовку для виконання конкретних видів діяльності: оперативно-розшукової, контррозвідувальної, розвідувальної, аналітичної, оперативно-технічної.

Нарешті, оперативні працівники, здійснюючи гласні чи негласні слідчі (розшукові) дії в повному обсязі, набувають повноважень слідчих і можуть у відповідності з кримінальним процесуальним законодавством порушувати, розслідувати, передавати через прокурора в інші органи досудового слідства матеріали кримінального провадження по виявленим ними злочинам або приймати їх у своє провадження.

До інших гласних і негласних штатних працівників теж пред'являються відповідні вимоги, зокрема, дотримуватись умов співробітництва, конспірації, не розголошувати відомості, які стали їм доступні у зв'язку з виконанням опе- ративно-розшукових заходів, дотримуватись встановленої лінії поведінки, давати правдиву інформацію, чесно і добросовісно виконувати взяті на себе зобов'язання.

Оперативні працівники взаємодіють із іншими штатними гласними і негласними працівниками і складають в цілому персонал оперативних підрозділів. Так, ст. 16 Закону України «Про розвідувальні органи України»,

визначає, що співробітниками розвідувальних органів України є військовослужбовці та службовці кадрового складу розвідувальних підрозділів відповідних центральних органів виконавчої влади, а також

військовослужбовці, службовці та працівники, які не належать до кадрового складу цих органів.

Негласне співробітництво окремих громадян в якості штатних працівників оперативних підрозділів обумовлюється:

- складністю завдань, що їх виконують оперативні підрозділи і неможливістю виконати їх без участі негласних штатних працівників;

-таємним характером підготовки і вчинення тяжких злочинів та приховуванням їх слідів;

- наявністю реальних загроз державній, економічній, військовій безпеці України;

- правом громадян вибирати форму співробітництва з оперативним підрозділом;

-допустимістю використання на законних підставах інформації отриманої негласними методами.

Оперативні працівники, гласні і негласні, інші штатні працівники оперативних підрозділів перебувають під соціальним та правовим захистом держави.

Особливої ваги в організації роботи з гласними і негласними штатними працівниками оперативних підрозділів набуває надійність персоналу, можливість покластись на дану людину, зокрема, у тих питаннях, що стосуються виконання тих чи інших оперативно-розшукових заходів за участі даного працівника. В ідеалі працівник оперативного підрозділу має відповідати кільком критеріям надійності, зокрема, таким як професійна надійність, моральна надійність, психологічна надійність.

В. І. Ярочкін і Я. В. Бузанова1 вважають, що професійна надійність забезпечується рівнем кваліфікації і досвіду, які б відповідали вимогам виконуваної роботи. Професійно надійний водій-співробітник не допустить дорожньо-транспортної пригоди, секретар вчасно відправить важливий документ, бухгалтер виконає роботу по розрахункам, техніки забезпечать надійну роботу приладів оперативного призначення.

Надійність і ефективність діяльності оперативного підрозділу залежить не тільки від керівництва і основного оперативно-начальницького складу, а й від якості професіоналізму інших гласних і негласних штатних працівників оперативного підрозділу.

Моральна надійність полягає у відданості працівника колективу свого підрозділу, лояльності, почутті відповідальності перед ним, ставленні до професійної справи, як до своєї власної, особистої. Працівник, морально надійний, не буде зневажати інтересами справи, заради власних, не зрадить, не зашкодить власній професійній діяльності і своїх колег. Моральна надійність працівника, це те що хотіли б мати керівники від своїх підлеглих, і одночасно те, що важче за все перевірити і оцінити. Моральна надійність розкривається в людях не часто і, проявляється з самої неочікуваної сторони.

Психологічна надійність визначається якостями темпераменту, характеру, особистості, дозволяючи працівнику впевнено і постійно діяти в любій ситуації, включаючи неординарну і нештатну. Психологічна надійність виявляється у здатності працювати в умовах тривалих стресів і перевантажень, які характерні для оперативно-розшукової діяльності.

Для перевірки надійності гласних і негласних штатних працівників оперативних підрозділів необхідно періодично проводити профілактично- упереджувальні дії. Методи, способи і засоби перевірки надійності працівників можуть бути різними, але обов'язково відповідними закону.

Такими методами можуть бути аудіо- і відео контроль, перевірочні випробування на професійну придатність, поліграфконтроль, внутрішній аудит, оперативно-розшукові і оперативно-технічні заходи.

Працівник оперативного підрозділу повинен викликати довіру. Мова іде про впевненість керівництва правоохоронного органу в тому, що оперативний працівник буде на належному рівні, чесно, в рамках закону виконувати покладені на нього професійні обов'язки.

Дане положення обумовлюється тим, що працівники оперативних підрозділів в силу своєї соціальної ролі наділяються великим обсягом владних повноважень, що дозволяє їм впливати на оточення, приймати самостійні рішення, обмежувати в тій чи іншій мірі права людини. Владні повноваження оперативні працівники мають реалізовувати не зловмисно, а в інтересах держави і суспільства, і діяти адекватно нормам, визначаючим їх професійну поведінку. Напрямок і спосіб дій працівника оперативного підрозділу мають свідчити про його відданість державі, службі, правильне розуміння свого громадянського і службового обов'язку.11

Гласні і негласні штатні працівники оперативних підрозділів повинні, залежно від обставин і виконуваних завдань, виступати в ролі:

-детектива, сищика, здобувана інформації, гласного або негласного співробітника;

-аналітика, здатного оцінити, обробити, проаналізувати отриману розшукову інформацію і залежно від висновків діяти в подальшому;

-технічного спеціаліста, здатного використовувати засоби оперативної техніки (фото, відео-, кіноапарати, диктофони, біноклі і т.п.);

- слідчого, при виконанні слідчих розшукових гласних та негласних дій.

Для працівника оперативного підрозділу важливий також творчий підхід до виконання поставлених перед ним завдань, для чого йому потрібні сміливість, рішучість, наполегливість, динамічність і обережність в поєднанні з готовністю до виправданого ризику, витримка, врівноваженість, спостережливість і добра пам'ять.

Співробітник оперативного підрозділу, вступивши на службу в сфері оперативно-розшукової діяльності, добровільно приймає на себе зобов'язання

на вірність присязі, обов'язкам за контрактом, безумовну законослухняність і зразковість поведінки. Автору, як керівнику різних оперативних підрозділів, доводилось працювати з оперативними працівниками про яких можна говорити, що вони «сищики від Бога». Але при всіх характерних якостях оперативний працівник перш за все має бути компетентним і професійним працівником, він повинен бути юридично грамотним, мати спеціальну підготовку в сфері оперативно-розшукової діяльності і належну фізично- вогневу підготовку.

Гласні і негласні, штатні та позаштатні працівники оперативних підрозділів повинні знаходитись в умовах, необхідних для виконання своїх обов'язків, зокрема, призначені на посади в оперативному підрозділі, наділені необхідними повноваженнями, адекватним завданням оперативно-розшукової діяльності, пройти спеціалізацію по лінії чи профілю оперативно-розшукової роботи, відповідно його здатностям (оперативна робота, аналітична діяльність, інформаційна розвідка і т. ін.).

8.3.13.

<< | >>
Источник: Бандурка О. М.. Теорія і практика оперативно-розшукової діяльності: монографія / О. М. Бандурка. - Харків : Золота миля,2012. - 620 с.. 2012

Скачать оригинал источника

Еще по теме Гласні і негласні штатні та позаштатні працівники оперативних підрозділів:

  1. Поняття, ознаки та система суб’єктів оперативно-розшукової діяльності
  2. Права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність
  3. ДОДАТКИ
  4. 2.2. Поняття та термінологія оперативно-розшукової діяльності
  5. 4.1. Загально-правові принципи оперативно - розшукової діяльності
  6. 5.2. Характеристика окремих галузевих оперативних підрозділів
  7. Права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.
  8. Гласні і негласні штатні та позаштатні працівники оперативних підрозділів
  9. Список рекомендованої літератури
  10. Предмет розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -