МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ НАКАЗ Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна

{ Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 67/5 ( z0746-99 ) від 27.10.99 №2/5 ( z0020-05 ) від 11.01.2005 № 36/5 ( z0393-05 ) від 13.04.2005 № 1586/5 ( z0871-08 ) від 17.09.2008 №222/5 ( z0125-09 ) від 07.02.2009 № 2166/5 ( z1119-09 ) від 17.11.2009 № 1758/5 ( z2017-12 ) від 29.11.2012 }

Відповідно до статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" НАКАЗУЮ:

Затвердити Порядок реалізації арештованого майна (додається).

2. Пункт 2 виключено

(згідно з наказом Міністерства юстиції України від

13.04.2005р. № 36/5)

3. Управлінню організаційного забезпечення виконання рішень (Скомороха Л. В.) довести зазначений Порядок до відома начальника Головного управління Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, начальників обласних, Київського, Севастопольського міських управлінь юстиції і забезпечити його належне застосування в роботі.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра юстиції України - директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Тертичного В. Г.

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 р.

№ 42/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

19 липня 1999 р. за № 480/3773

В. о. Міністра Б.С. Стичинський

Порядок реалізації арештованого майна

1. Загальні положення

1.1. Цей Порядок регулює реалізацію арештованого майна, за винятком нерухомого майна, майна вилученого законом з обігу, та майна, зазначеного в частині п’ятій статті 55 Закону України "Про виконавче провадження".

1.2. Реалізація арештованого майна здійснюється державним виконавцем шляхом його продажу на аукціоні.

(пункт 1.2 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 13.04.2005 р. № 36/5)

1.3. Пункт 1.3 виключено

(згідно з наказом Міністерства юстиції України від

13.04.2005 р.

№ 36/5)

2. Терміни, які вживаються в Порядку:

2.1. Арештоване майно (надалі - майно) - майно боржника, на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації.

2.2. Спеціалізована організація - суб’єкт господарювання, який здійснює реалізацію майна шляхом проведення аукціону.

(пункт 2.2 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 13.04.2005 р. № 36/5)

2.3. Аукціон - продаж майна, за яким його власником стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну.

2.4. Ліцитатор - ведучий аукціону. Ліцитатор повинен знати порядок і володіти технікою проведення торгів.

2.5. Лот - одиниця майна, що виставляється для продажу на аукціоні, або партія аукціонного майна, що пропонується для продажу як одне ціле. Кожному лоту надається свій номер, який вказується в інформаційній картці (додаток 1) і оголошується ліцитатором під час проведення аукціону.

2.6. Організатор аукціону - спеціалізована організація незалежно від форм власності, з якою укладений договір на реалізацію майна.

2.7. Пункт 2.7 виключено

(згідно з наказом Міністерства юстиції України від

13.04.2005р. № 36/5)

2.8. Стартова ціна лота - ціна, яка формується, виходячи з вартості майна, що виставляється на аукціон, зазначеної у заявці державного виконавця на реалізацію арештованого майна.

(пункт 2.8 у редакції наказу Міністерства

юстиції України від 13.04.2005 р. № 36/5)

2.9. Продажна ціна лота - фактична ціна реалізації лота на аукціоні.

2.10. Пункт 2.10 втратив чинність

(згідно з наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 р. № 67/5)

2.11. Гарантійний внесок - завдаток, який за одним лотом сплачує фізична або юридична особа, розмір якого дорівнює сумі винагороди спеціалізованій організації за надані нею послуги з реалізації майна.

(Порядок доповнено пунктом 2.11 згідно з наказом Міністерства юстиції України від 17.09.2008 р. № 1586/5)

3. Підготовка до проведення аукціону

3.1. Орган державної виконавчої служби укладає з організатором аукціону договір, яким доручає реалізацію майна організатору аукціону за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна.

Розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна не повинен перевищувати з урахуванням податку на додану вартість 15 відсотків від суми реалізації арештованого майна.

(абзац перший пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 17.09.2008 р. № 1586/5)

Спеціалізована організація проводить аукціон за заявкою державного виконавця, у якій зазначається початкова ціна майна, що виставляється на аукціон.

До заявки додаються:

1) копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження також довідка державного виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними;

2) копія акта опису й арешту майна;

3) копії документів, що характеризують майно, та копії правовстановлювальних документів, що підтверджують право власності або право користування майном;

4) документ, що підтверджує вартість майна (експертний висновок, акт оцінки майна);

5) у разі продажу майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, - довідка про розмір частки державної власності в статутному фонді підприємства- боржника та копія повідомлення Фонду державного майна України про накладення арешту на майно такого боржника;

6) інші необхідні документи, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 № 74/5, зареєстрованим у Мін’юсті України 15.12.99 за № 865/4158 (із змінами і доповненнями).

(пункт 3.1 із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства юстиції України від 27.10.99 р. № 67/5, від 11.01.2005 р. № 2/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 13.04.2005 р. № 36/5)

3.2. Організатор аукціону повинен мати власне або орендоване приміщення з відповідними умовами для зберігання, передпродажної підготовки і демонстрації майна, яке відповідає торговельно-технологічним, санітарно-гігієнічним і протипожежним нормам, а також приміщення для проведення аукціону.

3.3. Приймання аукціонного майна здійснюється матеріально відповідальною особою організатора аукціону відповідно до акта передачі арештованого майна (додаток 2) та інших необхідних документів, що містять інформацію про аукціонне майно.

3.4. На майно, що прийняте для продажу, уповноважені особи організатора складають інформаційні картки на кожний лот із зазначенням стартової ціни.

3.5. Організатор аукціону визначає дату і час проведення аукціону.

(пункт 3.5 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 р. № 67/5)

3.6. Організатор аукціону не пізніше як за 15 днів до дня проведення аукціону публічно оголошує через рекламні повідомлення на телебаченні, радіо, у пресі перелік майна, що виставляється на аукціон для продажу, відомості про майно, стартові ціни, кінцевий термін реєстрації для участі в аукціоні, дату, час, місце ознайомлення з майном та проведення аукціону, а також адресу, номери телефонів.

(пункт 3.6 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 р. № 67/5)

3.7. З моменту інформаційного повідомлення про проведення аукціону організатор аукціону дає змогу попередньо ознайомитися з аукціонним майном усім фізичним і юридичним особам, які бажають брати участь в аукціоні.

Аукціонне майно з інформаційними картками виставляється у спеціально відведеному для цього приміщенні для демонстрації покупцям.

3.8. Покупець (фізична або юридична особа), який виявив бажання взяти участь в аукціоні, повинен сплатити гарантійний внесок, який дорівнює розміру винагороди спеціалізованої організації за надані послуги з реалізації майна.

(пункт 3.8 у редакції наказу Міністерства

юстиції України від 17.09.2008 р. № 1586/5)

3.9. Для участі в аукціоні покупець подає організатору аукціону: заяву на участь в аукціоні (додаток 3), копію документа, що підтверджує сплату гарантійного внеску.

(пункт 3.9 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 17.09.2008 р.

№ 1586/5)

3.10. Відомості про учасників аукціону заносяться до книги реєстрації та повинні містити:

порядковий номер (відповідно до реєстрації) та дата реєстрації;

(пункт 3.10 доповнено новим абзацом другим згідно з наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 р. № 67/5, абзац другий пункту 3.10 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 13.04.2005 р. № 36/5)

номер лота, який покупець має бажання придбати; (пункт 3.10 доповнено новим абзацом третім згідно з наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 р. № 67/5) для юридичних осіб:

резидентів - їх найменування, постійне місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (далі - код в ЄДРПОУ);

нерезидентів - їх найменування, постійне місцезнаходження та країну, де зареєстрована особа; для фізичних осіб:

громадян України - прізвище, ім’я, по батькові, адресу їх постійного місця проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб платників податку;

для іноземців - прізвище, ім’ я, по батькові (у разі наявності такого), адресу їх постійного місця проживання за межами України;

дата, час та місце проведення аукціону;

(пункт 3.10 доповнено абзацом десятим згідно з наказом Міністерства юстиції України від 13.04.2005 р.

№ 36/5)

підпис покупця.

(пункт 3.10 доповнено абзацом одинадцятим згідно з наказом Міністерства юстиції України від 13.04.2005 р.

№ 36/5)

Книга реєстрації повинна бути прошнурована, пронумерована, засвідчена підписом керівника організатора аукціону та скріплена печаткою організатора аукціону.

(пункт 3.10 доповнено абзацом дванадцятим згідно з наказом Міністерства юстиції України від 13.04.2005 р. № 36/5)

3.11. Заявник пред’являє паспорт або інший документ, що засвідчує його особу, під час подання заяви, якщо він діє як представник юридичної особи, - відповідну довіреність.

3.12. При реєстрації учасники аукціону отримують картки з аукціонними номерами (відповідно до реєстрації), за якими вони беруть участь у аукціоні, із зазначенням на зворотному боці умов проведення аукціону та виготовлені друкарським способом вхідні квитки.

(пункт 3.12 у редакції наказу Міністерства

юстиції України від 27.10.99 р. № 67/5)

3.13. Пункт 3.13 втратив чинність

(згідно з наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 р. № 67/5,у зв’язку з цим пункт 3.14 вважати пунктом 3.13)

3.13. Відомості про учасників аукціону, їх кількість і пропозиції не підлягають розголошенню до визначення остаточного переможця.

4. Порядок проведення аукціону

4.1. Аукціон розпочинається з оголошення ліцитатором порядку його проведення.

4.2. За кожним лотом, що виставляється на аукціон, лі- цитатор оголошує номер, вказаний в інформаційній картці, назву, коротку характеристику майна, стартову ціну.

(пункт 4.2 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 р. № 67/5)

4.3. Лот виставляється на торги за наявності не менше двох покупців.

4.4. Якщо протягом трьох хвилин після триразового оголошення стартової ціни учасники не виявляють бажання придбати запропонований ліцитатором лот, то об’ єкт продажу

знімається з торгів і аукціон за даним лотом не проводиться.

4.5. У ході торгів учасники аукціону повідомляють про готовність придбати заявлений лот за оголошену ліцитатором ціну, піднімаючи квиток учасника з номером, повернутим до ліцитатора, або одночасно піднімають квиток з номером і пропонують свою ціну.

4.6. Пункт 4.6 втратив чинність

(згідно з наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 р. № 67/5, у зв’язку з цим пункти 4.7, 4.8 вважати пунктами 4.6, 4.7)

4.6. Якщо ціна, запропонована учасником аукціону, який першим підняв квиток з номером, є більшою за ціну, запропоновану ліцитатором, то останній називає номер учасника й запропоновану ним ціну.

4.7. Якщо протягом трьох хвилин після триразового повторення останньої ціни не буде запропоновано вищої ціни, то ліцитатор одночасно з ударом молотка оголошує про продаж лота, називає продажну ціну і номер переможця, під яким він зареєстрований як учасник аукціону.

(пункт 4.7 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 27.10.99 р. № 67/5)

4.9. Пункт 4.9 втратив чинність

(згідно з наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 р. № 67/5, у зв’язку з цим пункти 4.10, 4.11 вважати пунктами 4.8, 4.9)

4.8. Під час аукціону ведеться протокол (додаток 4), до якого заносяться такі дані: номер лота, назва лота, стартова ціна та продажна ціна майна; сума сплаченого гарантійного внеску; пропозиції покупців і відомості про покупця, який запропонував у ході аукціону найвищу ціну (переможець аукціону).

(абзац перший пункту 4.8 із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства юстиції України від 27.10.99 р. № 67/5, від 17.09.2008 р. № 1586/5)

Протокол підписують ліцитатор та переможець аукціону.

Керівник організації, яка проводила аукціон (організатора аукціону), зазначає у протоколі відповідні суми й номери рахунків, на які переможцю потрібно внести кошти за придбане майно, та затверджує протокол у день проведення аукціону. Копії затвердженого протоколу видаються переможцю аукціону, а також державному виконавцеві в триденний строк з дня проведення аукціону.

(абзац третій пункту 4.8 із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства юстиції України від 27.10.99 р. № 67/5, від 17.09.2008 р. № 1586/5)

4.9. Після повного розрахунку за придбане майно, на підставі протоколу державний виконавець складає акт про проведений аукціон і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби.

(пункт 4.9 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 27.10.99 р. № 67/5, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 13.04.2005 р. № 36/5)

4.12. Пункт 4.12 втратив чинність

(згідно з наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 р. № 67/5, у зв’язку з цим пункти 4.13 - 4.18 вважати пунктами 4.10 - 4.15)

4.10. Копії затвердженого акта видаються переможцю та організатору аукціону.

4.11. Переможець аукціону, який відмовився від підписання протоколу аукціону, позбавляється права на подальшу участь у цьому аукціоні. За умови достатньої кількості покупців за даним лотом торги відновлюються.

4.12. Придбане покупцем на аукціоні майно поверненню організатору аукціону не підлягає.

4.13. На аукціоні можуть бути присутні й інші особи за умови внесення вхідної плати. Розмір вхідної плати визначається організатором аукціону.

4.14. Боржник, на майно якого звернено стягнення (або його представник, якщо боржником є юридична особа), стягу- вач, державний виконавець можуть бути присутні на аукціоні без сплати вхідної плати.

4.15. Пункт 4.15 виключено

(пункт 4.15 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 р. № 67/5, виключено згідно з наказом Міністерства юстиції України від 17.09.2008 р.

№ 1586/5)

5. Порядок переоцінки майна

(назва розділу 5 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 13.04.2005 р. № 36/5)

5.1. Майно (лот), яке виставлене але не продане на аукціоні, підлягає переоцінці згідно з частиною третьою статті 61 Закону України "Про виконавче провадження".

(пункт 5.1 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 27.10.99 р. № 67/5)

5.2. Переоцінка проводиться державним виконавцем. За результатами переоцінки складається акт, який додається до актів опису, оцінки та передачі майна.

(пункт 5.2 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 13.04.2005 р. № 36/5)

5.3. Товари, на які згідно із законодавством установлено мінімальні ціни, можуть бути переоцінені лише до розміру мінімальної ціни, затвердженого в установленому порядку.

(пункт 5.3 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 13.04.2005 р. № 36/5)

5.4. Повторний аукціон проводиться не пізніше 30 днів після складання акта переоцінки майна та дати інформаційного повідомлення про проведення аукціону. Якщо майно не було продане або якщо аукціон не відбувся, то майно знімається з аукціонних торгів.

(пункт 5.4 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 13.04.2005 р. № 36/5)

6. Порядок розрахунків за придбане на аукціоні майно

6.1. На підставі копії затвердженого протоколу переможці аукціону протягом семи банківських днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення аукціону, здійснюють розрахунки за придбані на аукціоні товари в такому порядку:

покупець перераховує на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби зазначену в затвердженому протоколі аукціону суму грошових коштів, яка дорівнює різниці між продажною ціною придбаного ним лота і сумою гарантійного внеску за цим лотом, сплаченого на поточний рахунок організатора аукціону;

сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок організатора аукціону, визнається частиною оплати покупцем придбаного ним на аукціоні майна і залишається спеціалізованій організації в рахунок оплати наданих нею послуг з реалізації цього майна.

(пункт 6.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 р. № 67/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 17.09.2008 р.

№ 1586/5)

6.2. Гарантійний внесок, унесений покупцем до початку аукціону, зараховується покупцю до купівельної ціни, іншим учасникам ця сума повертається протягом трьох банківських днів після закінчення аукціону. Гарантійний внесок у той самий строк також підлягає поверненню, якщо аукціон не відбувся.

(пункт 6.2 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2005 р. № 2/5,у редакції наказу Міністерства юстиції України від 17.09.2008 р.

№ 1586/5)

6.3. Якщо покупець не внесе всієї належної суми в терміни, передбачені пунктом 6.1 цього Порядку, то гарантійний внесок йому не повертається. Гарантійний внесок не повертається учаснику аукціону, який став переможцем аукціону, але відмовився підписати протокол.

(пункт 6.3 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 17.09.2008 р. № 1586/5)

6.4. Якщо майно не реалізоване на аукціоні, організатор аукціону повертає це майно державному виконавцеві.

(пункт 6.4 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 17.09.2008 р. № 1586/5)

6.5. Пункт 6.5 виключено

(згідно з наказом Міністерства юстиції України від 17.09.2008 р. № 1586/5)

7. Перехід права власності

7.1. Право власності на майно переходить до переможця аукціону після повного розрахунку за придбане майно.

7.2. Плата за зберігання придбаного майна організатором аукціону обумовлюється на договірних началах між покупцем та організатором аукціону.

8. Припинення та визнання аукціону таким, що не відбувся

8.1. Аукціон може бути припинено й майно знято з продажу в разі невиконання правил проведення аукціону, передбачених цим Порядком. У цьому разі наступний аукціон провадиться відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

8.2. Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності покупців або наявності тільки одного покупця;

несплати в установлений термін переможцем аукціону належної суми за придбане майно.

8.3. Якщо аукціон не відбувся, то організатор аукціону в триденний термін повідомляє про це державного виконавця.

8.4. Якщо аукціон не відбувся двічі, то майно знімається з аукціону, про що організатор аукціону в триденний термін повідомляє державного виконавця.

(розділ 8 у редакції наказів Міністерства юстиції України від 27.10.99 р. № 67/5, від 13.04.2005 р. № 36/5)

9. Відповідальність

9.1. Відповідальність за зберігання аукціонного майна з моменту його приймання на аукціон до видачі оплаченого майна несе організатор аукціону.

9.2. Відповідальність за відповідність майна характеристиці, зазначеній в інформаційній картці, несе організатор аукціону в порядку, встановленому законодавством.

10. Розділ 10 виключено

(згідно з наказом Міністерства юстиції України від 13.04.2005 року № 36/5)

11. Вирішення спорів

11.1. Спори, що виникають при реалізації арештованого майна, вирішуються в судовому порядку.

Начальник управління цивільного

законодавства І. І. Завальна

31. Порядок реалізації ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 20 травня 2004 р. № 338 // Офіційний вісник України. - 2004. - №41 (29.10.2004). - ст. 2722 (Електронна адреса доступу -

http://zakoNg2.rada.gov.ua/laws/show/z1285-04 ).

Про порядок реалізації ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт

Наказ Міністерства фінансів України від 20 травня 2004 року № 338

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2004 р. за № 1285/9884

Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 18 лютого 2011 року № 210

Відповідно до Закону України від 3 лютого 2004 р. № 1416 "Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння" щодо реалізації ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок реалізації ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт (далі - Порядок), що додається.

2. Покласти на Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України (Швачка А. В.) провадження справ з реалізації ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт.

3. Управлінню по контролю за обігом дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння (Видолоб В. В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Управлінню по контролю за обігом дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння (Видолоб В. В.) протягом 5 днів після державної реєстрації наказу у Міністерстві юстиції України підготувати звернення Міністерства фінансів України до Національного банку України з пропозицією щодо приведення у відповідність із чинним законодавством Положення про порядок і умови зберігання та реалізації грошей, у тому числі іноземної валюти, цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.10.99 № 489 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.10.99 за № 740/4033.

5. Управлінню фінансової політики та координації роботи з Національним банком України (Коцюба В. О.) розробити та затвердити нормативно-правовий акт щодо реалізації цінних паперів, які виявлені при опису та на які накладено арешт, узгодити із заінтересованими органами виконавчої влади та подати на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Чалого В. Д.

Перший віце-прем’єр-міністр

України,

М. Я. Азаров

Міністр фінансів України

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства

фінансів України

від 20 травня 2004 р. № 338

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції

України

7 жовтня 2004 р. за № 1285/9884

Порядок

реалізації ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт

1. Загальні положення

1.1. Цей Порядок регулює відносини, пов’язані із реалізацією ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, зазначених у частині восьмій статті 55 Закону України "Про виконавче провадження".

1.2. Дія Порядку поширюється на:

а) ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення;

б) ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, що стали непридатними чи втратили експлуатаційну цінність, або окремі частини таких виробів;

в) брухт і відходи дорогоцінних металів у будь-якому вигляді та стані, а також брухт і відходи дорогоцінного каміння та дорогоцінного каміння органогенного утворення;

г) ювелірні, побутові вироби, виготовлені із застосуванням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння (покриття з них), які мають історичну, музейну, наукову, художню або іншу культурну цінність;

ґ) інші вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння (далі - цінності), на які при виконавчому провадженні накладено арешт.

2. Терміни, які вживаються у Порядку

У цьому Порядку терміни "дорогоцінні метали", "дорогоцінне каміння", "дорогоцінне каміння органогенного утворення" вживаються відповідно до Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними", термін "виконавче провадження" - відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", а термін "культурні цінності" - відповідно до Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей".

3. Передавання цінностей Державному сховищу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України

3.1. Порядок і умови зберігання арештованого майна, зазначеного в частині восьмій статті 55 Закону України "Про виконавче провадження", визначаються Національним банком України (далі - НБУ) за погодженням з Міністерством фінансів України (далі - Мінфін).

3.2. Рішення про передавання арештованих цінностей, що зберігаються в територіальних управліннях НБУ, Державному сховищу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України (далі - Держсховище), яке згідно з п. 6.2 Порядку здійснює реалізацію цінностей, приймається державним виконавцем у встановленому законодавством порядку.

3.3. Державний виконавець направляє територіальному управлінню НБУ розпорядження щодо передавання цінностей Держсховищу для реалізації, а Держсховищу - копію розпорядження, до якого додаються копії таких документів:

а) договору зберігання цінностей, укладеного державною виконавчою службою з територіальним управлінням НБУ;

б) акта приймання-передавання цінностей на зберігання;

в) акта опису й арешту майна;

г) акта вкладень цінностей до посилки, сформованої при їх передаванні на зберігання.

3.4. Цінності, які розміщені на зберігання в територіальному управлінні НБУ і передаються для реалізації, за дорученням державного виконавця та на підставі службового розпорядження начальника територіального управління НБУ перевозяться службою інкасації територіального управління НБУ до Держсховища.

3.5. Передавання цінностей Держсховищу здійснюється службою інкасації на підставі акта приймання-передавання цінностей, форма якого визначається НБУ.

3.6. Акт складається у чотирьох примірниках, які засвідчуються підписами відповідних осіб служби інкасації та Дер- жсховища. Три примірники акта залишаються службі інкасації, два з яких по одному надсилаються територіальному управлінню НБУ та державному виконавцю, за договором з яким цінності були прийняті на зберігання. Четвертий примірник акта передається разом із цінностями Держсховищу.

3.7. Цінності, доставлені в Держсховище, приймаються ним на позабалансовий рахунок.

4. Вивчення, аналітичні дослідження та експертиза цінностей

4.1. Вивчення, аналітичні дослідження та експертизу цінностей, одержаних для їх реалізації, організовує Держсхо- вище.

4.2. Аналітичні дослідження та експертиза цінностей здійснюються в Держсховищі, в Державній пробірній службі України, Державному гемологічному центрі України та в державних установах, визначених Міністерством культури і мистецтв України, відповідно до чинного законодавства України.

4.3. До участі в аналітичних дослідженнях та експертизі цінностей Держсховище може залучати інших експертів або спеціалістів, які мають необхідні знання, фахову кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі, відповідно до чинного законодавства України.

4.4. У Держсховищі за участі представників Міністерства культури і мистецтв України проводиться засідання комісії фахівців, склад якої затверджується наказом Мінфіну, з метою виявлення у переліку цінностей, які мають історичну, музейну, наукову, художню або іншу культурну цінність.

4.5. Цінності, що мають історичну, музейну, наукову, художню або іншу культурну цінність, на підставі експертних висновків державної експертизи, здійсненої згідно з чинним законодавством України, за рекомендацією Міжвідомчої ради з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, утвореної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2001 № 15, та поданням Мінфіну і рішенням Кабінету Міністрів України зараховуються до Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України (далі - Історичний фонд) як складової частини Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України (далі - Державний фонд).

5. Визначення вартості цінностей

5.1. Вартість цінностей, на які накладено арешт та які прийняті до Держсховища для їх реалізації, визначається Держ- сховищем за результатами аналітичних досліджень та експертизи вмісту дорогоцінних металів та якості дорогоцінного каміння, їх обсягів в порядку, встановленому чинним законодавством України.

5.2. Визначення маси дорогоцінних металів та їх сплавів здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затвердженої наказом Мінфіну від

06.04.98 № 84 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України

28.04.98 за № 271/2711.

5.3. Вартість дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення визначається за результатами їх експертизи в Державному гемологічному центрі України.

5.4. Визначення у разі потреби маси вставок із дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення здійснюється після вилучення їх із виробів відповідно до вимог Інструкції, зазначеної в п. 5.2 Порядку.

5.5. Визначення маси дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, що містяться у виробах, зарахованих згідно з п. 4.5 Порядку до таких, що мають історичну, музейну, наукову, художню або іншу культурну цінність, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

5.6. До участі у визначенні вартості цінностей залучаються при потребі та за згодою фахівці Мінфіну, НБУ та інших органів державної влади. Запрошення до участі у визначенні вартості направляється Держсховищем.

5.7. За результатами визначення вартості цінностей складається акт, один примірник якого протягом трьох робочих днів обов’язково направляється державному виконавцю.

5.8. Державний виконавець на підставі даних акта у триденний термін надсилає Держсховищу лист про наявність або відсутність з його сторони зауважень щодо визначення вартості цінностей.

5.9. У разі непогодження державного виконавця з визначеною вартістю цінностей у листі викладаються аргументовані зауваження та пропозиції.

5.10. Держсховище розглядає лист державного виконавця та за наявності з його сторони зауважень у триденний термін надає відповідь, до якої додає результати аналітичних досліджень та експертизи цінностей, а також інші вихідні матеріали визначення їх вартості.

6. Реалізація цінностей

6.1. Рішення про реалізацію цінностей приймається державним виконавцем.

6.2. Реалізація цінностей, зазначених у п. 1.2 Порядку, здійснюється Держсховищем згідно з Законом України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними".

6.3. Держсховище за рахунок коштів державного бюджету може повністю або частково оплатити цінності, одержані до реалізації, на підставі виконання ним функції щодо закупівлі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння до Державного фонду.

6.3.1. У разі купівлі цінностей до Державного фонду, Де- ржсховище направляє державному виконавцю два примірники договору купівлі-продажу цінностей за визначеною ціною, а також супровідний лист у довільній формі, в якому зазначаються: реквізити постанови про виконавче провадження; реквізити боржника, на цінності якого накладено арешт; реквізити акта приймання-передавання цінностей на зберігання, акта опису і попередньої оцінки цінностей, акта вкладень цінностей до посилки;

банківські реквізити Держсховища.

6.3.2. Державний виконавець за результатами вивчення умов договору купівлі-продажу цінностей до Державного фонду у триденний термін з дня його отримання направляє Держс- ховищу відповідь у формі листа та доданого до нього одного примірника підписаного та скріпленого печаткою договору, в яких зазначаються:

реквізити постанови про виконавче провадження; реквізити боржника, на цінності якого накладено арешт; номери рахунків, на які необхідно перерахувати кошти від реалізації цінностей;

погодження щодо умов перерахування коштів; інші погоджені сторонами відомості.

6.3.3. Договір купівлі-продажу цінностей вважається укладеним з моменту отримання Держсховищем документів від державного виконавця, що є підставою для перерахування коштів за них на визначені рахунки.

6.4. Цінності, які оплачені за рахунок коштів державного бюджету, зараховуються до Державного фонду та згідно з Законом України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" є державною власністю.

6.5. Реалізація цінностей суб’єктам підприємницької діяльності здійснюється Держсховищем відповідно до Порядку продажу суб’єктам підприємницької діяльності дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння з Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від

07.05.98 № 653.

6.6. Цінності, які не зараховані до Державного фонду, продаються на аукціонах (прилюдних торгах) на підставі договорів із спеціалізованими організаціями, визначеними згідно з Положенням про умови і порядок проведення тендерів (конкурсів) з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого державними виконавцями майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2003 № 136/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2003 за № 1036/8357.

6.7. У разі неможливості реалізації цінностей у тому вигляді та стані, за яких вони прийняті до Держсховища, Держс- ховище передає їх суб’єктам господарювання, які здійснюють виробництво (виготовлення) дорогоцінних металів, переробку брухту і відходів дорогоцінних металів і сплавів, у тому числі афінаж, рекуперацію дорогоцінного каміння, з метою отримання з них дорогоцінних металів і сплавів відповідної якості та частин дорогоцінного каміння для повторного використання.

(пункт 6.7 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України від 18.02.2011 р. № 210)

6.8. Дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння відповідної якості, одержані після цього, реалізуються згідно з цим розділом Порядку.

6.9. У разі виникнення обставин, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" зумовлюють обов’язкове зупинення виконавчого провадження та звільнення майна з- під арешту, реалізація цінностей зупиняється в порядку, визначеному цим Законом.

7. Оплата реалізованих цінностей

7.1. Оплата цінностей здійснюється Держсховищем на підставі ціни, за якою вони були реалізовані.

7.2. Проведення платежу з оплати реалізованих цінностей провадиться Держсховищем протягом трьох банківських днів на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби.

7.3. Відшкодування витрат, пов’язаних з реалізацією цінностей, здійснюється відповідно до чинного законодавства

України.

Начальник Управління по контролю за обігом дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння В. В. Видолоб

32. Порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 р. № 2274/5 (Електронна адреса доступу - http://zakoNg2.rada.gov.ua/laws/show/v2274323-08 ).

<< | >>

↑

Источник: В. В. Комаров, Д. М. Сібільов, С. О. Кравцов, О. І. Попов. ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ Хрестоматія на 2013-2014 н.р. Харків 2013. 2013

Еще по теме МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ НАКАЗ Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна:

- Виконавче провадження України - Исполнительное производство России -