§ 9. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника

Судовий порядок (статті 276284 ЦПК) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника, видані установами Ощадного банку, поширюється як на випадки втрати цих документів, так і на випадки, коли документи втратили ознаки платіжності внаслідок неналежного їх зберігання або з інших причин (на ощадній книжці або контрольному листку до неї не зберігся запис номера рахунку, неповністю зберігся запис залишку вкладу на ощадній книжці тощо).

Питання про втрату ощадною книжкою або контрольним листком до неї ознак платіжності вирішується установою Ощадного банку під час розгляду нею заяви пред'явника про проведення операції по виданому цією установою документу. В разі відмови провести таку операцію у зв'язку з втратою документом ознак платіжності відновлення прав здійснюється в судовому порядку.

Особа, яка втратила цінний папір на пред'явника, може просити суд про визнання його недійсним і про відновлення прав на втрачений цінний папір.

Суддя з прийняттям справи до провадження ухвалою постановляє зробити публікацію про виклик держателя цінного папера до районного (міського) суду та забороняти установі, яка видала цінний папір, провадити по ньому операції.

Публікація робиться коштом заявника у місцевій пресі і за змістом повинна відповідати вимогам ст. 279 ЦПК, тобто вона має містити: прізвище, ім'я, по батькові і місце проживання заявника; назву і характерні ознаки цінного папера, з приводу якого подано заяву до суду, пропозицію держателю цінного папера повідомити суд в тримісячний строк про свої права на нього.

Держатель втраченого цінного папера зобов'язаний у встановлений строк подати до суду разом з оригіналом цінного папера заяву про те, що він є його держателем.

При надходженні такої заяви суддя постановляє ухвалу про залишення заяви про відновлення прав на втрачений цінний папір без розгляду та надає особі, яка заявила про визнання недійсним цього папера, строк не більше двох місяців для пред'явлення в загальному порядку позову до держателя цінного папера про його відібрання. Якщо такий позов не буде пред'явлено, втрачає силу заборона судді провадити за названим цінним папером операції по видачу вкладу, про що суд повідомляє установу Ощадного банку, яка видала цінний папір. Поіншому відбувається провадження у справі, якщо протягом тримісячного строку з дня публікації про виклик держателя цінного папера до суду від нього не надійде разом з оригіналом цінного папера заява про те, що він є його держателем. Суддя призначає справу до розгляду.

Рішення суду про те, що втрачений цінний папір є недійсним, стає підставою для видачі заявникові вкладу чи цінного папера замість визнаного недійсним.

З метою забезпечення майнових прав держателя цінного папера ст. 284 ЦПК надає йому право на відшкодування збитків.

Відповідно до неї держатель цінного папера, який не заявив вчасно з будьяких причин про свої права на нього, може подати в той же суд позов про безпідставне придбання або зберігання майна до особи, за якою визнано право на одержання вкладу та інших цінних паперів на пред'явника. Він має також право стягнути із заявника збитки, завдані йому забороною видачі вкладів та інших цінних паперів на пред'явника.

Ухвала про таку заборону приймається суддею. Причому не за його ініціативою і не за клопотанням заявника, а згідно з вимогою ст. 278 ЦПК. Дії судді щодо заборони провадити операції по документу є правомірними, а відповідальність покладається на заявника. Це пояснюється тим, що обов'язок останнього відшкодувати збитки настає, якщо суд відмовляє йому у відновленні прав на втрачені цінні папери на пред'явника. Отже, заявник, порушивши справу в суді, діяв протиправне, порушив обов'язок добросовісно користуватися правом звернення до суду за захистом і прагнув до безпідставного одержання майнових благ. Через неправомірні процесуальні дії заявника (цивільні процесуальні правопорушення) і була встановлена суддею заборона щодо проведення операцій по цінному паперу, яка завдала збитків його держателю.