Звернення судового рішення до виконання

Питання, пов’язані Із зверненням судового рішення до ви­конання, вирішує суд, який розглянув справу.

За загальним правилом, судове рішення підлягає примусо­вому виконанню лише після набрання ним законної сили, то­му виконавчий лист видається судом лише після набрання рі­шенням суду законної сили.

Негайним є виконання судового рішення, яке не набрало законної сили. Особливістю при цьому буде видача виконавчо­го листа за рішенням, яке допущене до негайного виконання, у день його ухвалення.

Негайному виконанню підлягають рішення у справах про:

1) стягнення аліментів - у межах суми платежу за один мі­сяць;

2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць;

3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим уш­кодженням здоров’я або смертю фізичної особи, - у межах су­ми стягнення за один місяць;

4) поновлення на роботі незаконно звільненого або переве­деного на іншу роботу працівника;

5) відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона про­живала;

6) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Всі зазначені категорії судових рішень зумовлюють обов’я­зок суду допустити рішення до негайного виконання. Вимога обов’язковості звернена до суду, який не може встановити інший строк виконання рішення.

У виконавчому провадженні особливістю негайного вико­нання є лише те, що державний виконавець відкриває вико­навче провадження не пізніше наступного дня після одержан­ня документів, зазначених у ст.18 Закону України «Про вико­навче провадження», тобто виконавчого листа та заяви стягу­вана про відкриття виконавчого провадження. Скорочених строків вчинення виконавчих дій при негайному виконанні виконавчого листа законодавство про виконавче провадження не містить.

Під зверненням судового рішення до виконання слід розу­міти видачу судом, що розглянув цивільну справу, за заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення, виконавчого листа (у справах окремого провадження - копії рішення суду) за рішенням, яке набрало законної сили або допущено до не­гайного виконання. З цього випливає, що заінтересовані осо­би, які мають намір подальшого примусового виконання ухва­леного судом рішення, повинні самостійно звернутися до суду із заявою про видачу їм виконавчого листа.

Подальше пред’явлення стягувачем виконавчого докумен­та до примусового виконання є правом, а не обов’язком сторо­ни, і будь-який державний орган, в тому числі і суд, не може вирішувати цього питання без волевиявлення заінтересованої особи.

Виконавче провадження відкривається, як правило, за іні­ціативою заінтересованих у цьому осіб. У Законі України «Про виконавче провадження» (ст.18) судне зазначений серед суб’єктів, за заявою яких може відкриватися виконавче про­вадження, проте можливість направлення судом виконавчих листів до відділів державної виконавчої служби передбачена Інструкцією з діловодства в місцевому загальному суді, затве­рдженою наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 р. № 68, в п. 16.6.3 якої зазначено, що на письмове прохання стягувана виконавчий лист судом надси­лається для виконання в органи державної виконавчої служби або рекомендованим відправленням із супровідним листом стягувану.

Передбачений Законом України «Про виконавче провад­ження» (ст.18) процесуальний порядок звернення стягувана до відділу державної виконавчої служби визначає необхідність подання не лише виконавчого листа, але й особистої заяви про примусове виконання виконавчого листа. Заява стягувана про відкриття виконавчого провадження повинна бути викладена в письмовій формі як у випадку пред’явлення виконавчого до­кумента особисто, так і при направленні його поштою. Заява складається в довільній формі, проте в ній обов’язково треба зазначити назву відділу державної виконавчої служби, до яко­го подається заява, назву стягувана (його представника) та боржника, назву виконавчого документа та органу, який його видав, із зазначенням дати видачі, прохання про відкриття ви­конавчого провадження, дату подання і підпис заявника².

Подаючи письмову заяву суду про направлення виконавчо­го листа державній виконавчій службі, майбутній стягувач при цьому не звертається із заявою про відкриття виконавчо­го провадження, а тому вимоги ст. 18 Закону України «Про ви­конавче провадження» не витримуються.

Отже, зміст поняття «звернення судового рішення до вико­нання» в цивільному процесі повинен обмежуватися лише ви­дачею судом, що ухвалив рішення, виконавчого листа заінте­ресованій особі і не включати направлення виконавчого листа державній виконавчій службі для примусового виконання, як це і регламентує законодавство про виконавче провадження.

Звернення судового рішення до виконання є технічною, неоспорюваною дією суду, оскільки відмова у видачі судом ви­конавчого листа та її оскарження ЦПК України не передба­чається, а тому звернення рішення суду до виконання не мож­на вважати стадією цивільного процесу.

Як зазначено у ч.2 ст.368 ЦПК, за кожним судовим рішен­ням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Водно­час виконавчий лист може бути виданий не завжди, адже не всі судові рішення мають виконавчу силу та, відповідно, під­лягають виконанню органами державної виконавчої служби. Виконавчі листи видаються лише у справах позовного провад­ження і лише тоді, коли судове рішення стосується обов’язків осіб. Рішення за позовами про визнання та за перетворюваль­ними позовами не потребує примусового виконання, а тому виконавчі листи за ними не видаються.

У справах наказного провадження видається судовий на­каз, а у справах окремого провадження звертається до вико­нання копія рішення суду. Звернення до виконання у справах про усиновлення проводиться шляхом надіслання копії рі­шення суду до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усинов­лення дітей Іноземцями - також до Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини, У справах про позбав­лення батьківських прав після набрання рішенням суду за­конної сили суд надсилає копію рішення державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народ­ження дитини.

У справах за позовами органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, виконавчі листи видаються за заявами таких органів чи осіб, або осіб, в інтересах яких заявлено по­зов.

Виконавчі листи виписуються не пізніше другого дня після набрання рішенням суду законної сили, а в справах, у яких рі­шення підлягає негайному виконанню, — у день ухвалення рі­шення. Виконавчі листи повинні заповнюватись чітко і гра­мотно. Ніякі помарки і виправлення у виконавчих листах не допускаються. Під час заповнення виконавчих листів про стягнення грошових сум на користь юридичних осіб вказу­ються номери рахунків у фінансових установах на підставі да­них, що є в матеріалах справи. Виконавчі листи реєструються в журналі обліку виконавчих документів, виданих судом.

Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ух­валено на користь кількох позивачів чи проти кількох відпо­відачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька ви­конавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення тре­ба виконати за кожним виконавчим листом. В разі коли мала місце процесуальна співучасть та рішення ухвалено на ко­ристь кількох позивачів і проти кількох відповідачів, то суд вправі за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів з точним зазначенням місця виконання та тієї частини рішен­ня, яка за кожним виконавчим листом підлягає виконанню.

Дане положення має застосовуватися до всіх випадків, крім тих, коли обов’язок чи право стягнення є солідарним. Якщо су­дове рішення ухвалено на користь кількох позивачів, право стягнення яких є солідарним, чи проти кількох відповідачів, що несуть солідарний обов’язок, суд може за заявою стягувана видати кілька виконавчих листів за числом солідарних пози­вачів або відповідачів. При цьому у кожному виконавчому листі має бути вказана загальна сума стягнення та перерахо­вані всі солідарні відповідачі (або солідарні позивачі) із зазна­ченням їх солідарної відповідальності (право стягнення).

Виконавчі документи про стягнення судового збору надси­лаються судом до місцевих органів державної податкової служби. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішен­ня, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, які підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову (наприклад, повідомлення нотаріуса про накладення заборони відчуження).

3.