Вирішення судом окремих питань, що виникають у виконавчому провадженні
Виконавче провадження є інститутом адміністративного процесу, а правовідносини, що виникають у виконавчому провадженні, слід розглядати як адміністративно-процесуальні1.
Державний виконавець не уповноважений здійснювати правосуддя, як і суд не вправі примусово виконувати виконавчі документи.Водночас в силу контрольних повноважень суду за виконанням судових рішень на суд покладено вирішення найбільш суттєвих питань, що виникають у виконавчому провадженні, зокрема:
- виправлення помилки, допущеної при оформленні або видачі виконавчого листа;
- визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню;
- видача дубліката виконавчого листа або судового наказу;
- поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання;
- визнання мирової угоди, укладеної у виконавчому провадженні;
- відмова стягувана від примусового виконання;
- відстрочка і розстрочка виконання, встановлення чи зміни способу і порядку виконання;
- вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу;
- вирішення питання розшуку боржника або дитини;
- вирішення питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи;
- вирішення питання про звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках;
- заміна сторони виконавчого провадження;
- визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
ЦПК у розділі VI поєднує питання, які підлягають вирішенню судом під час виконавчого провадження, та не пов’язані з примусовим виконанням. Це стосується звернення судового рішення до виконання та повороту виконання. Так, судове рішення звертається до виконання після набрання ним законної сили, тобто до відкриття виконавчого провадження, а поворот виконання - після того, як рішення вже було виконано.
2.