§ 12. Зміст рішення

Рішення суду в порядку цивільного судочинства ухвалюється іме­нем України та має структуру і послідовність викладення, передбачені законом. Так, відповідно до ст. 265 ЦПК України рішення суду як проце­суальний документ складається зі вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

У вступній частині вказуються дата і місце його ухвалення, най­менування суду, прізвище та ініціали судді або склад колегії суддів, прі­звище та ініціали секретаря судового засідання, номер справи, ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи, вимоги позивача, прі­звища та ініціали представників учасників справи.

Описова частина має містити стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, ужиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

У мотивувальній частині вказуються фактичні обставини, встано­влені судом, і зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлено відповідні обставини; докази, відхилені су­дом, та мотиви їх відхилення; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не сто­сується предмета спору, є явно необгрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; чи були і ким по­рушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких здійснено звернення до суду, та мотиви такого висновку, норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, норми права, на які поси­лалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

У резолютивній частині рішення зазначаються: рішення суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; розподіл судових витрат, строк і поря­док набрання рішенням суду законної чинності та його оскарження, по­вне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізичних осіб) сто­рін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), іденти­фікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підп­риємств та організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або но­мер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України. Висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або час­тково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

У разі потреби в резолютивній частині також указується про поря­док і строк виконання рішення, надання відстрочення або розстрочення виконання рішення, забезпечення виконання рішення, повернення су­дового збору, призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення, строк для по­дання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання прово­диться, доказів щодо розміру зазнаних нею судових витрат, дату скла­дення повного судового рішення.

Суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кі­лькох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов'язок чи право стягнення є солі­дарним.

Під час розгляду первісного і зустрічного позовів та під час розгляду позову третьої особи із самостійними вимогами у рішенні вказуються результати розгляду кожного з позовів.

У спорі, що виник під час укладання або зміни договору, в резолю­тивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зо­бов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проєкт договору.

Рішення викладається в письмовій формі (повне або скорочене) та підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи. Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених ЦПК України.