<<
>>

§ 11. Порядок ухвалення судових рішень. Вимоги, що висуваються до судових рішень

Порядок ухвалення судових рішень закріплено ст. 259 ЦПК України. Так, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови ухвалюються, скла­даються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не бі­льше десяти днів, а якщо справа розглядається у порядку спрощеного провадження - не більше п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Складання повного тексту ухвали залежно від складності справи може бути відкладено на строк не більше п'яти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали. Судове рішення, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи. Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.

Виправлення в рішеннях та ухвалах мають бути застережені перед підписом судді.

Судові рішення в електронній формі викладаються з використан­ням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, опри­люднюються в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову ін­формаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що ви­значають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), і під­писуються електронним підписом судді (у разі колегіального розгляду - електронними підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухва­лення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата скла­дення повного судового рішення.

Статтею 263 ЦПК України закріплено основні вимоги, яким має від­повідати судове рішення. Так, воно має ґрунтуватися на засадах верхо­венства права, бути законним та обґрунтованим.

Законність рішення - це відповідність рішення суду вимогам норм матеріального і процесуального права.

У рішенні мають бути зазначені норми матеріального та процесуаль­ного права, якими керувався суд у вирішенні справи, що необхідно для контролю за діяльністю судів першої інстанції з боку вищих судів. Закон­ність із погляду відповідності рішення суду нормам процесуального права полягає в дотриманні порядку розгляду справи та ухвалення судо­вого рішення, наявності необхідних реквізитів відповідно до закону. Під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в поста­новах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх ви­мог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Обґрунтованість рішення - рішення, в якому повно викладені об­ставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про вста­новлення обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дій­сності й підтверджуються достовірними доказами, які досліджува­лися в судовому засіданні.

Якщо вимога законності - це вимога до формального, юридичного боку судового рішення, то вимога обґрунтованості - це вимога до фак­тичної сторони рішення.

До рішення суду висуваються і інші вимоги: повнота, визначеність, ясність, точність та відповідність процесуальній формі.

Повнота судового рішення означає, що в ньому мають бути ви­рішені всі заявлені вимоги, зазначено їх розмір, а також вирішено пи­тання про судові витрати.

Вимога визначеності, або категоричності, означає, що в рішенні суду має бути чітко сформульовано, задоволено позов чи в задово­ленні його відмовлено; якщо позов задоволено, то що саме прису­джено позивачу, яке право визнано за ним, до чого зобов'язується відповідач.

Неприпустимим є ухвалення рішень, виконання яких ставиться в за­лежність від настання або ненастання певної умови, - умовних рішень.

Суд не має право ухвалювати й альтернативні рішення, передбачаючи як рівнозначні різні способи реалізації суб'єктивних прав та обов'язків. Якщо у стадії виконання стягувач дійде висновку про необхідність ви­бору іншої з наявних альтернатив, то відповідно до закону необхідно або змінювати спосіб виконання, або подавати позов із новою вимогою, або укладати мирову угоду з боржником на умовах, відмінних від рішення суду.

Крім законності, обґрунтованості, повноти та визначеності, рішення суду має відповідати встановленій законом формі, рішення має бути оформлено у вигляді письмового документа та відповідати вимогам, визначеним у ст. 265 ЦПК України.

Ясність рішення суду означає, що суд має вказати повне і прави­льне найменування сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, чітко сформулювати свою думку щодо їхніх прав та обов'язків із тим, щоб рішення суду було належним чином виконано.

На відміну від ясності (вимога до форми викладу) точність є ви­могою до змісту рішення. Згідно з цією вимогою рішення має бути ви­кладено чітко та грамотно, не має містити помилок, описок і явних ари­фметичних помилок.

<< | >>
Источник: Цивільний процес : навч. посіб. / [О. Г. Бортнік, О. Л. Зайцев, В. А. Крой- Ц58 тор та ін.] ; за заг. ред. проф. В. А. Кройтора ; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. - Харків : ХНУВС,2022. - 336 с.. 2022

Еще по теме § 11. Порядок ухвалення судових рішень. Вимоги, що висуваються до судових рішень:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -