Завершення провадження у справі без ухвалення рішення
Є дві форми завершення провадження без ухвалення рішення суду по справі:
1) закриття провадження в цивільній справі;
2) залишення заяви без розгляду.
Закриття провадження у справі - це форма завершення судового розгляду цивільної справи без ухвалення рішення із зазначених у законі підстав, яка унеможливлює повторне звернення до суду із таким же позовом.
Перелік підстав закриття провадження у справі вичерпний і зазначений у ст. 205 ЦПК України. До них належать:
1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. У такому разі суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи;
2) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;
3) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;
4) сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом;
5) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому ж третейському суді виявився неможливим;
6) померла фізична особа, яка була однією зі сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правона- ступництво;
7) ліквідовано юридичну особу, яка була однією зі сторін у справі.
Закриття провадження у справі можливе під час попереднього судового засідання, під час вчинення інших дій щодо підготовки справи до судового розгляду, а також безпосередньо під час судового розгляду цивільної справи.
Закриття провадження у справі оформляється мотивованою ухвалою, яка може бути оскаржена у апеляційному порядку. Процесуальним наслідком закриття провадження є неможливість повторного звернення до суду з приводу спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Проте наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (ч. 3 ст. 206 ЦПК України).
Залишення заяви без розгляду - це форма завершення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Перелік підстав залишення заяви без розгляду вичерпний і закріплений у ст. 207 ЦПК України:
1) заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;
2) заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
3) належно повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;
4) спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав розглядається в іншому суді;
5) позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;
6) між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді;
7) особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлені вимоги і від неї надійшла відповідна заява;
8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог до позовної заяви, викладених у ст.ст. 119 і 120 ЦПК України, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув ці недоліки у встановлений судом строк;
9) позивач до завершення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Залишення заяви без розгляду оформляється мотивованою ухвалою суду, яка може бути оскаржена у апеляційному порядку.
Після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, заінтересована особа має право звернутися до суду повторно.
5.