<<
>>

Тимчасове припинення провадження у справі

За загальним правилом розгляд справи в суді завершується ухваленням судового рішення, у якому суд дає відповіді на заяв­лені вимоги позивача. Проте під час розгляду та вирішення кон­кретної цивільної справи трапляються обставини, які ускладню­ють або унеможливлюють її подальший розгляд, - ускладнення у процесі судового розгляду цивільних справ.

Цивільне процесуальне законодавство розрізняє такі фор­ми ускладнень цивільного судочинства:

1. Тимчасове припинення провадження у справі (відкла­дення розгляду справи; оголошення перерви в судовому засідан­ні; зупинення провадження у справі).

2. Завершення провадження у справі без постановлення рішення (закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду).

Відкладення розгляду справи - це перенесення розгляду справи по суті з визначенням точної дати та місця нового судо­вого засідання.

Основною метою відкладення розгляду справи є створення умов для розгляду і вирішення справи по суті. Водночас обста­вини, які слугують причиною відкладення розгляду справи, можуть бут усунені до наступного судового засідання.

Суд відкладає розгляд справи у межах строку її розгляду, передбаченого ст. 157 ЦПК України. Перелік підстав відкладен­ня розгляду справи вичерпний і наведений у ст.ст. 169 і 170 ЦПК України.

Обов’язковими підставами відкладення розгляду справи судом є:

1) неявка в судове засідання однієї зі сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відо­мостей, що їм вручені судові повістки;

2) перша неявка в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встанов­леному порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнані поважними;

3) перша неявка без поважних причин належно повідомле­ного позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;

4) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояс­нення.

Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представ­ники (ч. 1 ст. 169 ЦПК України);

5) неможливість розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі в справі інших осіб (ч. 1 ст. 191 ЦПК України).

Суд має право відкласти розгляд справи, якщо:

1) у судове засідання не з'явився представник без поваж­них причин або не повідомив про причини неявки, проте сторона заявила обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи (ч. 2 ст. 169 ЦПК України);

2) сторона залишила залу судового засідання (ч. 5 ст. 169 ЦПК України);

3) у разі неявки в судове засідання свідка, експерта, спеці­аліста, перекладача. Водночас суд вирішує питання про їх відпо­відальність (ст. 170 ЦПК України);

4) у разі виникнення технічних проблем, що унеможлив­люють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконфе­ренції (ч. 8 ст. 1581 ЦПК України).

За наявності необов’язкових підстав відкладення судового розгляду справи суд зважить на думки осіб, які беруть участь у справі.

У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з’явилися. Лише у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.

Про відкладення розгляду справи суд виносить ухвалу, призначаючи день нового судового засідання. Водночас справа розглядається спочатку. У разі, якщо склад суду не змінився і до участі у справі не було залучено інших осіб, суд має право нада­ти учасникам цивільного процесу можливість підтвердити рані­ше надані пояснення без їх повторення, доповнити їх і поставити додаткові запитання.

Перерва в судовому засіданні - це тимчасове зупинення судового засідання на порівняно нетривалий проміжок часу.

Оголошення перерви під час розгляду справи допускається у разі:

1) необхідності надання нових доказів (ч. 2 ст. 191 ЦПК України);

2) вирішення питання про притягнення особи, присутньої у залі судового засідання, до відповідальності за вияв неповаги до суду (ч. 3 ст.

162 ЦПК України);

3) заміни видаленого із залу судового засідання перекла­дача (ч. 2 ст. 92 ЦПК України).

Допускається перерва судового засідання, пов’язана з від­починком суду та учасників процесу в нічний час, обідньою пе­рервою, святковими та вихідними днями тощо.

Тривалість перерви визначається відповідно до обставин, що її зумовили. Оголошуючи перерву, суд зазначає, коли буде продовжено слухання справи, про що постановляє відповідну ухвалу.

Ухвали про оголошення перерви в судовому засіданні та про відкладення розгляду справи оскарженню не підлягають.

Перерва на відміну від відкладення судового розгляду справи не потребує розгляду справи спочатку.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове зупи­нення провадження у справі на невизначений строк у зв 'язку з наявністю визначених законом обставин, що унеможлив­люють його проведення.

На відміну від відкладення розгляду справи та оголошення перерви зупинення провадження у справі зумовлює припинення процесуальних дій суду за незначними винятками (наприклад, дій із забезпечення доказів). Якщо під час відкладення розгляду справи та оголошення перерви суд вказує день і час розгляду справи, то строк зупинення провадження у справі не вказується. Розгляд справи відновлюється лише за настання передбачених у законі умов.

Зупинення провадження у справі поділяється залежно від підстав на обов ’язкове та необов ’язкове (факультативне).

Відповідно до ст. 201 ЦПК України суд зобов ’язаний зупи­нити провадження у справі у разі:

1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2) злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі;

3) перебування позивача або відповідача у складі Зброй­них Сил України або інших утворених відповідно до закону вій­ськових формувань, що переведені на воєнний стан;

4) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільно­го, господарського, кримінального чи адміністративного судо­чинства;

5) призначення або заміни законного представника у ви­падках, передбачених частинами 1-3 ст.

43 ЦПК України;

6) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;

7) надання сторонам у справі про розірвання шлюбу стро­ку для примирення. Відповідно до ч. 5 ст. 191 ЦПК України встановлений судом строк для примирення подружжя не може перевищувати шести місяців.

Підстави необов’язкового (факультативного) зупинення провадження у справі зазначені у ст. 202 ЦПК України. Відтак суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також із власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:

1) перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання;

2) захворювання сторони, підтвердженого медичною довід­кою, що унеможливлює явку до суду впродовж тривалого часу;

3) перебування сторони у тривалому службовому відря­дженні;

4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності;

5) призначення судом експертизи;

6) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому ст. 132 ЦПК України.

Суд не зупиняє провадження за перших трьох факультати­вних підстав, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника.

Про зупинення провадження у справі суд постановляє ух­валу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Відновлення провадження у справі відбувається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі, або з ініціативи суду після усунення обставин, що спричинили його зупинення. Після відновлення провадження суд викликає сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, і продовжує судовий розгляд.

4.

<< | >>
Источник: Цивільний процес України: підручник / кол. авторів; за ред. В. О. Кучера. - Львів: ЛьвДУВС,2016. - 768 с.. 2016

Еще по теме Тимчасове припинення провадження у справі:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -