Засоби захисту інтересів відповідача
Захист інтересів відповідача гарантується принципами цивільного процесуального права України: змагальною формою процесу, рівноправністю сторін, диспозитивністю.
Завдання цивільного судочинства рівною мірою розподіляються між позивачем та відповідачем.
Обидві сторони в процесі захищають свої права та інтереси. Для позивача засобом порушення процесу є позов, проти заявленого позову відповідач може виступати з запереченнями і зустрічним позовом.Заперечення є вимогами відповідача щодо припинення провадження в справі через відсутність передумов права на пред’явлення позову чи внаслідок відсутності підстав для виникнення та розвитку спірних матеріальних правовідносин, з яких витікають позовні вимоги позивача.
Дане визначення охоплює два види заперечень: процесуально- правові і матеріально-правові.
Процесуально-правові заперечення не торкаються матеріально- правової сутності позовних вимог. Відповідач вправі заявити, що справа не може бути розглянута в суді, тому що позивач є неправоздатним, є судове рішення з того ж спору, яке набуло законної сили, або раніше позивач відмовився від позову тощо.
Матеріально-правові заперечення мають на меті ухвалення рішення про відмову в позові як такому і полягають в запереченні фактів підстав позову чи предмета позову. Відповідач може заявити про виконання зобов’язання, закінчення строку давності, те, що норми матеріального права не передбачають виникнення цивільного суб’єктивного права з фактів, наведених позивачем тощо.
Зустрічний позов — це заявлена відповідачем до позивача у справі самостійна позовна вимога для сумісного її розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов не є позовом особливого виду, а відноситься до позовів про присудження, визнання чи перетворення.
Зустрічний позов відрізняється від заперечення за наступними підставами:
1) пред’являючи зустрічний позов, відповідач прагне відхилити первісний позов цілком чи частково, пред’являючи вимогу до позивача, заперечення цієї мети не переслідує;
2) зустрічний позов займає самостійне становище в процесі;
3) зустрічний позов повинен бути викладений у визначеній для позовної заяви форми та кількості примірників (ст. ст.
119, 120 ЦПК) і оплачений судовим збором, заперечення може бути заявлене в простому письмовому вигляді в одному примірнику, також відповідач може подати до суду декілька заперечень. Наступні за часом заперечення не означають відмови від попередніх;4) зустрічний позов може бути пред’явлений до початку розгляду справи по суті (ст. 123 ЦПК), строк подання заперечень до суду — до або під час попереднього судового засідання а якщо воно не проводиться — до розгляду справи по суті.
Суддя приймає зустрічний позов, якщо є (ст. 123 ЦПК України):
1) взаємопов’язаність зустрічного позову з первісним, тобто позови виникають з одних правовідносин;
2) доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, тобто, розглядаючи разом обидва позови, суд більш повно та об’єктивно дослідить обставини справи, встановить справжні взаємовідносини між сторонами, що приведе до більш правильного і своєчасного розгляду спору, виключить винесення взаємосуперечливих та вза- ємовиключних судових рішень.
Відповідно до ст. 123 ЦПК України доцільним є сумісний розгляд первісного та зустрічного позовів, коли:
1) вони виникають з одних правовідносин,
2) вимоги за позовами можуть зараховуватися,
3) задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
18.4.