Передумови права на звернення до суду і порядок його здійснення

Для порушення позовного провадження необхідно, щоб була подана позовна заява і вона була прийнята судом. Для порушення справ окре­мого або наказного провадження подається заява, які повинні бути при­йняті судом.

Зміст і форма позовної заяви повинні відповідати вимогам ст. 121 ЦПК України. У позовній заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається предста­вником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, пошто­вий індекс, номери засобів зв’язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних ви­мог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтвер­джують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказуван­ня; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкість і ефек­тивність розгляду справи. Законодавство не вимагає матеріально- правового обґрунтування вимог, однак обґрунтування позову неюриди- чними фактами може негативно вплинути на наслідки вирішення вимо­ги по суті.

Особливу увагу при формуванні позовної заяви слід звернути на п. 3 ст. 119 ЦПК України — зміст позовних вимог. Змістом позову є, в пер­шу чергу, визначення способу судового захисту. Нагадаємо, що ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено 10 способів судового захисту:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов’язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право чи інтерес і іншим способом, встановленим договором або законом, але це повинно бути визначено позивачем.

Позовна заява повинна бути підписаною. Розгляд анонімних позов­них заяв не допускається. На заяві повинна бути вказана дата подання її до суду. Час подання свідчить про пред’явлення позову в межах строків давності і забезпечує своєчасний розгляд судової справи.

Позовна заява повинна бути подана з копіями за кількістю відпові­дачів, третіх осіб і оригіналом для суду. Позовна заява також повинна бути оплачена судовим збором. Суд чи суддя, з огляду на майнове ста­новище громадян, може за своєю ухвалою відстрочити чи розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, але не більше як до ухва­лення судового рішення у справі. У випадках, визначених законом по­зивачі (з визначених категорій справ) і визначені категорії громадян звільняються від сплати судового збору.

Позивач разом з позовною заявою зобов’язаний додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Для інших осіб, які залучаються до участі у справі, закон не вимагає надавати копії документів (ч.1 ст. 120 ЦПК). Обов’язок щодо подання копій документів не поширю­ється на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рі­шеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідст­ва, прокуратури або суду (ч.2 ст. 120 ЦПК).

Повноваження на ведення справи представником, який подає заяву від імені позивача, повинні бути підтверджені документами передбаче­ними ст. 42 ЦПК України.

Недотримання особою, що подала позовну заяву, вимог ст. ст. 119 і 120 ЦПК України, а також несплата судового збору призводить до пев­них процесуальних наслідків. Суддя в цьому випадку виносить ухвалу про залишення заяви без розгляду, повідомляє про це позивача і надає йому строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення заяви без руху (ч.1 ст.

У випадку, якщо позивач відповідно до вказівки судді у встановле­ний строк виконає усі вимоги, зазначені в ст. ст. 119, 120 ЦПК України, і сплатить судовий збір, заява вважається поданою у день, коли її було подано до суду вперше. У противному випадку заява вважається не по­даною і повертається заявнику, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу (ч. 2 ст. 121 ЦПК). Ухвала суду про повернення заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку (ст. 293 ЦПК).

Положення, передбачені ст. 121 ЦПК України, застосовуються не тільки до позовних заяв, але і до заяв по справах окремого або наказно­го провадження.

Повернення заяви особі, яка звернулася до суду, не позбавляє її права після усунення недоліків повторно звернутися до суду з тією ж заявою.

Також заява повертається у випадках, коли:

1) позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про пове­рнення йому позову;

2) заяву подано недієздатною особою;

3) заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

4) справа не підсудна цьому суду;

5) подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встано­влених CK України;

6) подана заява без дотримання порядку, передбаченому законом.

18.5.