Висновки до другого розділу
1. Використання показань свідка в цивільній справі пов’язано з процесом їх залучення, дослідження та оцінки. Залучення показань свідка у цивільному процесі залежить від їх форми: при усній формі свідок викликається у справу повісткою, а при письмовій - протоколи допиту свідка та інші зібрані матеріали подаються до суду, що розглядає справу.
Незалежно від форми показань свідка, їх залучення у цивільну справу для використання повністю поставлено під судовий контроль. Так, при письмовій формі, показання свідка надсилає суд, а при усній ініціативу по виклику свідка може проявити суд, що розглядає справу або учасники справи, заява яких про виклик свідка має бути задоволена ухвалою суду. Зумовлено це необхідністю викликати у справу належних свідків, економлячи затрати, час сторін на розгляд цивільної справи.2. Не дивлячись на важливі переваги в оцінюванні усної форми показань свідків, пропонується в чинному цивільному процесуальному законодавстві України закріпити залучення показань свідків у письмовій формі. Така форма має бути представлена на підготовчому чи першому судовому засіданні. Законодавчо слід визначити структуру та реквізити такого процесуального документу, який повинен власноруч скласти та підписати свідок. Для забезпечення достовірності таких письмових показань, пропонується їх посвідчувати за процедурою посвідчення довіреності для фізичних осіб. При посвідченні таких письмових показань свідка, плата за ці дії не повинна бути високою, щоби не обмежити доступ такого засобу доказування у справу.
На факультативній основі, замість письмової форми показань свідка, учасникам справи, пропонується надати право подавати показання свідка на носіях аудіовізуальної інформації. Аудіо- чи відеозапис таких показань, учасники справи повинні робити самостійно.
3. При залученні показань свідків у цивільному процесі, треба враховувати існуючі в законодавстві імунітети свідка.
Імунітет свідка поширюється на тих осіб, яких не можна допитувати та тих осіб, які мають право відмовитися від надання показань. Перші до суду не можуть бути викликані (подані заяви з цього приводу судом не задовольняються, окрім випадку надання дозволу на розкриття свідком інформації, яку він повинен був зберігати), а другим повістка направляється, проте вони в судовому засіданні можуть скористатися правом на відмову від надання показань.Концепція обмеженого імунітету свідка, який виражається у праві особи, що може відмовитися від надання показань, в процесі її допиту, не відповідати на ті запитання, які на її думку можуть зашкодити сімейним чи родинним відносинам. Остаточне рішення з цього приводу має прийняти свідок, який погодився надати показання і за це він не повинен нести відповідальність.
4. Дослідження показань свідка у цивільному процесі пов’язується з вилученням доказової інформації з даного засобу доказування. Дослідження показань свідка буває попереднє, що проводиться на попередньому засіданні, кінцеве, яке має місце в судовому засіданні та контрольне, що відбувається в апеляційному провадженні.
Кінцеве дослідження показань свідка відбувається із врахуванням ряду загальних критеріїв: показання свідків мають досліджуватися змагально, показання свідків досліджуються в залі судового засідання, показання свідків досліджуються в певній послідовності, показання свідків досліджуються гласно, показання свідків досліджується повно, безпосередньо, об’єктивно та всебічно.
5. Спосіб дослідження показань свідка залежить від форми їх залучення у справу: усна форма зумовлює такий спосіб як допит, а письмова - оголошення. Пропонується закріпити в якості основної форми дослідження показань свідка їх оголошення. Виклик свідка для усного допиту повинен обґрунтовуватися недостовірністю його показань, суперечливістю з іншими доказами, що є у справі, неповнотою показань свідка та іншими поважними причинами, які будуть вказувати на необхідність проведення усного спілкування з свідком.
Ініціативу виклику свідка для допиту слід закріпити як за учасниками справи, так і за судом.6. Порядок допиту свідка має гарантувати отримання якісної доказової інформації, достатньої для висновку щодо встановленості обставин цивільної справи. З цією метою, пропонується загальну процедуру допиту повнолітніх свідків змінити. По-перше, допит свідка має поширювати не тільки на спеціальну частину його показань, але і на загальну, де визначається прізвище, ім’я та по- батькові свідка, вік, рід занять, місце проживання і стосунки зі сторонами та іншими учасниками справи. По-друге, попередження про кримінальну відповідальність свідка має мати місце до того, як свідок почне давати показання по загальній частині. По-третє, присягу свідка слід формулювати з врахуванням релігійної складової свідка, якщо він віруючий. По-четверте, судовий розпорядник повинен слідкувати щоби учасники справи не спілкувалися неформально з недопитаними свідками, які прибули до суду під час судового засідання. По-п’яте, якщо учасники справи не з’явилися, суд буде мати можливість не проводити звукофікацію судового засідання, якщо не треба допитувати свідків.
7. Оцінка показань свідка виступає кінцевим етапом їх використання. Показання свідка оцінюються на підставі загальних критеріїв, так як належність, допустимість, достовірність, достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Проте, вважаємо, що існуючі критерії оцінки показань свідків, варто доповнити спеціальними критеріями, які слід закріпити законодавчо. Дані спеціальні критерії випливають із загальних, виступаючи певною мірою їх деталізацією, але універсальності вони від цього не позбавлені. До таких спеціальних критеріїв, на нашу думку, варто віднести таке: а) якщо достовірно встановлено, що по одному питанні свідок завідомо надав недостовірну інформацію, другі його показання у даній цивільній справі судом можуть взятися до уваги, якщо вони підтверджені іншими судовими доказами; б) якщо свідок джерелом поінформованості вкаже на особу, яка не може бути допитана як свідок або реалізує право відмови від надання показань, суд повинен оцінити такі показання на загальних засадах; в) якщо в результаті допиту декількох свідків, суперечливість їх показань усунута не була, суд не повинен брати до уваги показання всіх даних свідків по питанні, що викликало суперечливість; г) якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях сторони справи, вони судом до уваги не беруться, окрім випадку, якщо показання даються не на користь даної сторони справи.