Виправлення недоліків рішення судом, який його ухвалив

Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може самостійно скасувати або змінити це рішення (ч. 2 ст. 218 ЦПК України). Якщо за ухвалення рішення були допуще­ні помилки, вони можуть бути виправлені лише вищим судом.

Законодавець дозволяє суду, який ухвалив рішення, випра­вляти деякі його недоліки шляхом:

1) виправлення описок та арифметичних помилок у судо­вому рішенні (ст. 219 ЦПК України);

2) ухвалення додаткового рішення (ст. 220 ЦПК України);

3) роз’яснення рішення суду (ст. 221 ЦПК України).

Виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі. Заява про виправлення описок чи арифметичних помилок у судовому рішенні розгля­дається впродовж десяти днів із дня її надходження.

Опискою є несвідома помилка у написаному. Це можуть бути помилки, допущені за друкування окремих слів і висловів, прізвищ учасників процесу, складу суду тощо.

Арифметична помилка - це неправильно зроблені ариф­метичні обчислення. Якщо помилка є не в розрахунках, а в мето­диці визначення грошової компенсації, то вона не може бути ви­правлена ухвалою суду.

Питання про внесення таких виправлень вирішується в су­довому засіданні, про час і місце якого повідомляються особи, які беруть участь у справі. Однак їх неявка не перешкоджає роз­глядові питання.

Про внесення виправлень у рішення постановляється ух­вала, що може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (п. 10 ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Додаткове рішення є засобом виправлення неповного ос­новного рішення. Суд, який ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

- стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

- суд, вирішивши питання про право, не зазначив точну суму грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;

- суд не допустив негайне виконання рішення у випадках, установлених ст. 367 ЦПК України;

- судом не вирішено питання про судові витрати.

Особи, які беруть участь у справі, можуть подати заяву про ухвалення додаткового рішення до закінчення строку на вико­нання рішення суду.

Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням про його час і місце сторін, хоча їх присутність не є обов’язковою. На додаткове рішення може бути подано скаргу.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд поста­новляє ухвалу, яку можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від рішення суду (п. 11 ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Суд роз’яснює своє рішення, якщо воно незрозуміле для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця. Роз’яснення рішення суду допускається за їхньою заявою, не змінюючи водночас його зміст.

Подання заяви про роз’яснення рішення суду допускаєть­ся у разі, коли воно ще не виконане або не завершився строк, упродовж якого рішення може бути пред’явлене до примусового виконання.

Така заява розглядається судом упродовж десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз’яснення рішення суду.

Ухвала, в якій роз’яснюється рішення суду, надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному вико­навцю, якщо рішення суду роз’яснено за його заявою. Ухвалу щодо роз’яснення рішення може бути оскаржено в апеляцій­ному порядку окремо від рішення суду (п. 12 ч. 1 ст. 293

ЦПК України).

4.