<<
>>

Виправлення недоліків рішення судом, що його ухвалив.

Після оголошення рішення суд, який його ухвалив, не вправі сам йо­го змінити або скасувати (ст. 218 ЦПК). Допущені в ньому помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необгрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному та касацій­ному порядку.

Однак, деякі недоліки судового рішення можуть бути у чітко передбачених законом випадках усунені судом, який постановив рішення, одним з трьох способів: виправлення описки і явної арифме­тичної помилки; постановления додаткового рішення; роз’яснення рі­шення (ст. ст. 219-221 ЦПК).

Виправлення описки і явної арифметичної помилки в рішенні (ст. 219 ЦПК). Опискою називається зроблена судом механічна помилка у визначенні об’єкта присудженого, сторони, строку виконання рішення та ін. Помилкою — неправильність в діях і висновках. Це, допущена внаслідок неправильності арифметичних розрахунків, неточність в рі­шенні суду у визначенні суми, яка підлягає стягненню. Під видом ви­правлення арифметичної помилки не можна допускати зміни висновків суду по суті спору.

Питання про виправлення зазначених недоліків судового рішення розглядається судом у відкритому судовому засіданні, як з ініціативи самого суду, так і по заявою осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши питання про внесення виправлень, суд постановляє ух­валу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку (ст. 293 ЦПК). Закон не містить яких-небудь обмежень у строках для здійснення дій по виправленню винесеного рішення. Однак варто виходити з того, що пи­тання про внесення виправлень може бути порушено у межах строків для пред’явлення рішення до виконання. Внесення виправлень у рішен­ня, що не підлягають виконанню в примусовому порядку, не обмежу­ється яким-небудь строком. Якщо відновлюється строк примусового виконання рішення, то відповідно продовжується термін і для внесення виправлень у дане рішення.

Ухваленням додаткового рішення (ст. 220 ЦПК) виправляються по­рушення вимоги вичерпності, якій повинно задовольняти судове рі­шення. Додаткове рішення є способом виправлення таких недоліків су­дового рішення як невизначеність і неповнота, що не дає належним чином вирішити спір. Закон чітко регламентує, у яких випадках може бути ухвалене додаткове рішення (ст. 220 ЦПК). Це допускається у на­ступних випадках:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми гро­шових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;

3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, вста­новлених ст. 367 ЦПК України;

4) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заява про ухвалення додаткового рішення повинна бути подана до за­кінчення строку на виконання рішення. Додаткове рішення ухвалюється на підставі заяв осіб, що беруть участь у справі, чи з ініціативи суду.

Суд виносить додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. На додаткове рішення поширюються загальні правила, що визначають порядок ухва­лення і зміст рішення. Додаткове рішення не може змінювати основне рішення, торкатися інтересів осіб, які не брали участі у справі.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку окремо від основного рішення.

Роз ’яснення судового рішення (ст. 221 ЦПК) має місце тоді, коли йо­го зміст викладено нечітко, його положення незрозумілі, внаслідок чого реалізація такого рішення викликає труднощі чи стає неможливою.

Право вимагати роз’яснення рішення мають особи, які брали участь у справі і органи виконання судового рішення (ст. 221 ЦПК). Під орга­нами виконання судового рішення розуміються не тільки органи судо­вого виконання, а й усі інші державні установи, що покликані провади­ти реєстрацію встановленого судом правового становища, але через незрозумілість змісту рішення зробити цього не можуть. Право роз’яснення рішення належить лише суду, який його постановив в ко­легіальному складі чи одноособово. Роз’яснення рішення можливе без зміни його змісту в межах вирішеної судом правової вимоги.

Право вимагати роз’яснення рішення — строкове. Подача заяви допу­скається, якщо рішення не виконано або ще не закінчився строк, протя­гом якого рішення може бути пред’явлено до примусового виконання.

Заява про роз’яснення рішення розглядається судом за правилами цивільного судочинства з викликом сторін, проте їх неявка не перешко­джає її розгляду питання про роз’яснення рішення. Ухвала суду про роз’яснення рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку (ст. 293 ЦПК України).

22.6.

<< | >>
Источник: Цивільний процес. [текст] навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / С. І. Чорнооченко. — [3-тє вид., перероб. та допов.]. - К. : «Центр учбової літератури»,2014. - 416 с.. 2014

Еще по теме Виправлення недоліків рішення судом, що його ухвалив.:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -