Відводи суду та учасників процесу

Відвід — це заявлена неможливість брати участь у справі для учас­ників процесу, які не беруть участь у справі, які вже вступили у справу, або вирішувати справу для судді, який вже прийняв справу.

Відвід поділяється на:

— самовідвід — коли особа самостійно заявляє про відмову в уча­сті у справі;

¹ Концепція вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схвалено указом президента України від 10 травня 2006 року № 361/2006 // Урядовий кур’єр. — 2006.— № 95 (25 травня).

— відвід судом за заявами інших учасників процесу. Відведеними можуть бути: суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст та перекладач.

Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (са­мовідводу), у випадках (ст. 20 ЦПК):

1) якщо під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, сек­ретар судового засідання;

2) якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сест­ра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи пік­лувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;

4) якщо до складу суду входять особи, які є членами сім’ї або близь­кими родичами між собою;

5) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстан­ції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах, апеляцій­ної і касаційної інстанцій, у перегляді справи у зв’язку з винятковими обставинами, а так само у новому розгляді її судом першої інстанції пі­сля скасування попереднього рішення або ухвали про закриття прова­дження в справі;

6) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної ін­станції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах каса­ційної і першої інстанцій, у перегляді справи у зв’язку з винятковими обставинами, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи нового рішення апеляційного суду;

7) суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної ін­станції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в суді першої чи апеляційної інстанції;

8) суддя, який брав участь у перегляді справи у зв’язку з виняткови­ми обставинами, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в су­ді першої, апеляційної чи касаційної інстанції;

9) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді.

Відвід судді вирішується, як то не парадоксально, самим суддею, що розглядає справу і причому ухвала про розгляд відводу не підлягає оскарженню. Тобто якщо і є підстави вважати, що суддя неупередже- но розглядає справу, відвести його майже неможливо, оскільки жоден з суддів не скаже відносно себе, що справа дійсно ведеться ним упе­реджено.

Відвід (самовідвід) повинен бути заявленим до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами (тобто, як правило, на підго­товчому етапі судового розгляду). Якщо це зроблено пізніше, заява про відвід розглядається в тому випадку, коли особі, яка його заявила, підс­тави для відводу стали відомі після початку розгляду справи, тобто піс­ля початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами^{[10] [11].}

У разі заявления відводу суд повинен вислухати особу, якій заявле­но відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які бе­руть участь у справі. Заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.

У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу од­ноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею. Ух­вала про самовідвід або відвід не може бути оскаржена в апеляційному порядку. У разі задоволення заяви про відвід комусь із суддів або всьо­му складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа роз­глядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів. Якщо пі­сля задоволення відводів (самовідводів) а неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, суд постановляє ухвалу про визначення підсудності справи за правилами ст. 116 ЦПК України, без звернення до суду вищого рівня про передачу справи в іншій суд. Така справа на під­ставі ухвали суду після закінчення строку на її оскарження, а в разі по­дання скарги — після залишення її без задоволення передається до су­ду, найбільш територіально наближеного до цього суду.

Відповідно до ст. 22 ЦПК України секретар судового засідання, екс­перт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають відводу з таких підстав:

1) якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

2) якщо він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сест­ра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи пік­лувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;

3) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості.

Експерт або спеціаліст, крім того, не може брати участі у розгляді справи, якщо:

1) він перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від осіб, які беруть участь у справі;

2) з’ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань.

Ще однією безпосередньою підставою для відводу як експерта, так і спеціаліста, може бути їх некомпетентність, що проявляється в тому, що з’ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери їх спеціальних знань.

Контрольні питання

1. Хто в Україні здійснює правосуддя в порядку цивільного судо­чинства?

2. Охарактеризуйте вимоги до кандидата на посаду професійного судді.

3. В яких випадках і ким призначається суддя?

4. Розкрийте, місце, роль і статус народних засідателів у цивільному судочинстві.

5. Назвіть підстави відводу (самовідводу) судді.

6. Який порядок відводу (самовідводу) суду.

7. Розкрийте наслідки відводу (самовідводу) суду.

Рекомендована література

1. Дузінкевич, Т. Система повноважень суду першої інстанції циві­льної юрисдикції / Т. Дузінкевич // Юридична Україна. — 2012. — № 12. — С. 104—107.

2. Іваницький С. О. Формування складу народних засідателів у су­дочинстві України : автореф. дис.... канд. юрид. наук / Сергій Олексан­дрович Іваницький. — Харків, 2006. — 20 с.

2. Колісник О. В. Інститут відводу суду як гарантія відправлення належного судочинства / О. В. Колісник // Проблеми законності: респу­бліканський міжвідомчий збірник / відп. ред. В.Я. Тацій. — Харків, 2008. — Вип. 95. — С. 63—68.

3. Колісник О. В. Участь народних засідателів у цивільному процесі / О. В. Колісник // Проблеми законності: республіканський міжвідомчий науковий збірник / відп. ред. В.Я. Тацій. — Харків, 2007. — Вип. 85. — С. 36—42.

4. Михальська, Н. В.Еволюція правових поглядів на компетенцію суду по здійсненню правосуддя у цивільних справах / Н. В. Михаль­ська // Часопис Київського університету права. — 2012. — № 2. — С. 220—224.

5. Нешпа О. Інститут народних засідателів у цивільному процесі / О. Нешпа // Вісник прокуратури. — 2007. — № 9. — С. 75—79.

6. Петрик, В. В. Поняття та сутність підстав відводу в цивільному процесі / В. В. Петрик // Адвокат. — 2012. — № 8. — С. 38—41. — Біб- ліогр.: 13 назв.

7. Яценко Н. Г. Вплив принципів цивільного судочинства на фор­мування правового статусу судді та суду / Н. Г. Яценко // Вісник госпо­дарського судочинства. — 2012. — № 5. — С. 157—161. — Бібліогр.: 5 назв.