§ 4. Відмова позивача від позову. Мирова угода сторін

Відповідно до ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмо­вій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам на­слідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежувався представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття про­вадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про від­мову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову від­повідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Сторони на будь-якій стадії судового процесу можуть укласти ми­рову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву. Мирова угода - це розпорядча дія сторін, договір сторін про припи­нення розгляду справи в суді на узгоджених ними умовах.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, брати участь в укладенні мирової угоди не можуть. Треті особи, які зая­вляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються всіма пра­вами позивача та мають право укладати мирові угоди на загальних підставах.

Відповідно до ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторо­нами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони мо­жуть вийти за межі предмета спору за умови, що така угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, пере­віряє, чи не були обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в ре­золютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи ми­рову угоду, суд цією ж ухвалою водночас закриває провадження у справі.

Суд відмовляє у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними;

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представ­ник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в по­рядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про вико­навче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавст­вом для виконання судових рішень.