§ 5. Розгляд справи по суті та його значення. Порядок розгляду справи в суді першої інстанції

Розгляд справи по суті - стадія, яка посідає центральне місце се­ред стадій цивільного процесу, завданням якої є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат, чим визначаються завдання розг­ляду справи по суті.

Значення цієї стадії полягає насамперед у тому, що захист майно­вих та інших прав і законних інтересів юридичних та фізичних осіб від­бувається головним чином у процесі розгляду та вирішення правових спорів, що виникли між ними. Під час розгляду справи по суті перевіря­ється обґрунтованість взаємних вимог і заперечень сторін, на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження доказів установлю­ються їх дійсні права та обов'язки, з'ясовуються умови та причини вини­кнення спору.

Одним із важливих факторів ефективності судового розгляду є шви­дкість розгляду справи: вимоги закону сформульовано таким чином, щоб розгляд справи зазвичай можна було завершити у першому ж судовому засіданні.

Розгляд справи по суті - основна стадія цивільного процесу, оскі­льки саме в ній діють на повну силу всі принципи судочинства: незале­жність суддів, гласність судового розгляду, рівноправність сторін, зма­гальність, безпосередність дослідження доказів і безперервність судо­вого розгляду.

Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шіст­десят днів з дня відкриття провадження у справі, а у разі продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня за­кінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Розгляд справи по суті відбувається в судовому засіданні, яке про­водиться у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засі­дань. Окремі процесуальні дії в разі потреби можуть вчинятися за ме­жами приміщення суду. Про місце, дату і час судового засідання суд по­відомляє учасників справи.

Відповідно до ст. 211 ЦПК України учасник справи має право зая­вити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке кло­потання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійсню­ється на підставі наявних у суду матеріалів. Судове засідання прово­диться у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. Окремі процесуальні дії в разі потреби можуть вчинятися за межами приміщення суду. Під час розгляду справи по суті суд сприяє прими­ренню сторін.

Учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови ная­вності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнається судом обов'язко­вою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в ре­жимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надси­лається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судо­вому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного під­пису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-те­лекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок фу­нкціонування її окремих підсистем (модулів). Ризики технічної немож­ливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, пере­ривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Свідок, перекладач, спеціаліст та експерт можуть брати участь у су­довому засіданні в режимі відеоконференції виключно в приміщенні суду. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеокон­ференції в приміщенні суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засі­дання. Відеоконференція, в якій беруть участь учасники справи, фіксу­ється судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів ві- део- та звукозапису.

Успішність проведення судового розгляду значною мірою визнача­ється суддею, головуючим у судовому засіданні. У разі одноособового ро­згляду справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні, а в разі колегіального розгляду справи головуючим у судо­вому засіданні є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інфор­маційно-телекомунікаційною системою під час розподілу справи. Голо­вуючий керує перебігом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення уча­сниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного й об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із су­дового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в су­довому засіданні належного порядку з дотриманням прав учасників су­дового процесу. Головуючий розглядає скарги на дії чи бездіяльність су­дового розпорядника стосовно виконання покладених на нього обов'язків, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі су­дового засідання, зобов'язані виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утриму­ватися від будь-яких дій, що свідчать про явну неповагу до суду або вста­новлених у суді правил.

Учасники судового процесу, а також інші присутні у судовому засі­данні особи звертаються до суду словами «Ваша честь». Особи, присутні в залі судового засідання, мають встати, коли входить і виходить суд. Рішення суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Учасники су­дового процесу та інші особи, присутні в залі судового засідання, звер­таються до суду та один до одного, дають пояснення, показання, висно­вки, консультації тощо, стоячи. Відступ від таких вимог допускається з дозволу головуючого.

За прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповіда­льності, встановленої законом. Питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відпо­відальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання. Учасники справи передають документи та інші матеріали головуючому через судового розпорядника.

Судове засідання умовно можна поділити на такі частини:

- відкриття розгляду справи по суті;

- з'ясування обставин справи та дослідження доказів;

- судові дебати;

- ухвалення рішення.

Відкриття розгляду справи по суті є системою процесуальних дій, спрямованих на те, щоб виявити можливість розгляду справи по суті. Тобто змістом цієї частини судового засідання є визначення можливості проведення судового засідання.

Суд під час відкриття розгляду справи по суті здійснює такі дії:

- відкриття судове засідання та оголошення, яка справа підлягає розгляду;

- перевірка явки учасників судового процесу у засідання та вирі­шення судом питання про наслідки їх неявки в судове засідання; секре­тар судового засідання доповідає, хто з учасників судового процесу бра­тиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чи повідо­млено тих учасників судового процесу, хто не з'явився, про дату, час і місце судового засідання; суд вирішує питання про наслідки неявки уча­сників процесу в судове засідання;

- установлення судом особи тих, хто бере участь у судовому засі­данні, а також перевірка повноважень представників;

- оголошення складу суду, а також прізвища перекладача, спеціа­ліста і секретаря судового засідання;

- роз'яснення за клопотанням учасника справи його прав та обов'язків, крім випадків, коли учасника справи представляє адвокат;

- видалення свідків із зали судового засідання у відведені для цього приміщення без можливості ознайомлення з перебігом судового засідання; судовий розпорядник вживає заходів щодо того, щоб свідки, вже допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав;

- розгляд та вирішення заяв та клопотань учасників справи, пов'язаних із розглядом справи, що не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Після вчинення підготовчих дій, суд переходить до наступної час­тини судового засідання - з'ясування обставин справи та дослідження доказів.

З'ясування обставин справи та дослідження доказів як частина су­дового засідання є основною, оскільки саме тут за участю всіх суб'єктів процесу в умовах змагальності та рівноправності сторін досліджуються обставини справи. Саме тут розкривається принцип безпосередності су­дового розгляду, що дає змогу суду особисто сприйняти й оцінити дока­зову інформацію, всебічно проаналізувати обставини справи й ухвалити обґрунтоване та законне рішення. У законі закріплено норму про не­змінність складу суду під час здійснення розгляду справи.

З'ясування обставин справи та дослідження доказів складається з таких послідовно здійснюваних процесуальних дій.

Суд заслуховує вступне слово позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача і третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших учасників справи. У вступному слові учас­ники справи в усній формі стисло викладають зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета позову, дають потрібні пояснення щодо них. Якщо разом зі стороною і третьою особою у справі беруть уч­асть їх представники, суд після сторони та/або третьої особи заслуховує їх представників. За клопотанням сторони чи третьої особи виступати зі вступним словом може лише представник.

Заслухавши вступне слово учасників справи суд з'ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і запере­чень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються. З урахуванням змісту спі­рних правовідносин, обставин справи та зібраних у справі доказів суд під час розгляду справи по суті може змінити порядок з'ясування обста­вин справи та порядок дослідження доказів, про що зазначається у про­токолі судового засідання.

Під час розгляду справи суд повинен безпосередньо дослідити до­кази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, і показаннями свідків та оглянути речові докази.

Про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд за­значає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

У судових дебатах виступають із промовами (заключним словом) учасники справи. У своїй промові учасник справи може посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні. У дебатах учасник виступає самостійно або призначає для виступу одного пред­ставника. Порядок проведення, тривалість судових дебатів і черговість виступів учасників справи визначаються головуючим, виходячи з розу­мно необхідного часу для роз'яснення учасниками справи їх позиції у справі. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.

Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціа­льно обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ух­валення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи існували обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та за­перечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Під час ухвалення рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Ухвалюючи рішення у справі, суд, за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повні­стю чи у певній частині пов'язаний із предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відпо­відну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.

Рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершу­ється розгляд справи, публічно, крім випадків, установлених ЦПК. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення суду. Під час проголошення рішення суду суддя не оголошує такі відомості щодо учасників справи: проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв'язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника по­датків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, реєстраційні номери транспортних засобів, номери банківських рахунків, номери платіжних карток та інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закри­тому судовому засіданні.

Головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст рішення, поря­док і строк його оскарження. У разі неявки всіх учасників справи у су­дове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рі­шення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності уча­сників справи, є дата складення повного судового рішення. У разі про­голошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складено повне рішення.

Рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи. Суд, який ухвалив рі­шення, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених ЦПК України.

Рішення суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду. В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.