ГЛАВА 7. ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

ПЛАН

1. Позов та вимоги до позовної заяви

2. Порядок пред’влення позовної заяви

3. Передумови та порядок відкриття провадження у справі

4. Судові повістки та повідомлення

Позов — це вимога позивача до відповідача про захист права, свободи чи інтересу, заявлена через суд.

Позов складається з трьох елементів: предмет, підстава, зміст.

Предметом позову є матеріальноправова вимога позивача до відпові­дача, який випливає зі спірних матеріальноправових відносин (напри­клад, розірвати шлюб, повернути майно тощо).

Підстава позову — це обставини, якими позивач обґрунтовує свої ви­моги (наприклад, порушення договірних зобов’язань тощо).

Зміст позову — це вказаний у позовній заяві спосіб захисту, тобто те, що позивач просить від суду: присудження відповідача до здійснення певних дій (наприклад, визнати право власності на майно тощо).

Класифікація позовів:

• процесуальноправова (основу якої складає процесуальноправова ознака);

• матеріальноправова (яка ґрунтується на матеріальноправовій ознаці).

Процесуально правова класифікація позовів залежить від змісту позову, тобто, способу судового захисту, а саме :

• позови про присудження;

• позови про визнання;

• позови про зміну або припинення правовідношення (перетворю­вальні чи конститутивні позови).

Позови про визнання. Позови про визнання обмежуються вимогою про визнання наявності, відсутності, припинення правовідношення.

Позови про присудження. Це позов, метою якого є примусове вико­нання встановленого судом обов’язку відповідача. Позивач вимагає не тільки визнання за ним певного суб’єктивного права, але й присуджен­ня відповідача до здійснення конкретних дій на свою користь.

Перетворювальні позови. Перетворювальний позов — це позов, який спрямований на зміну або припинення існуючого правовідношення. Метою перетворювального позову є внесення новизни у вже існуюче між сторонами правовідношення.

Класифікація позовів за матеріальноправовою ознакою на аліментні, трудові, житлові та ін.

Тотожними є позови, в яких співпадають сторони, предмет і підстава.

Вимоги до позовної заяви відповідно до статтей 175 та 177 ЦПК України:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові — для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи пе­ребування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і органі­зацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника по­датків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспор­та для фізичних осіб — громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; об­ґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захис­ту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів — зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазна­чення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазна­чення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи ори­гіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які по­зивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

11) підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до за­кону, якщо такі є;

12) у разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазна­чені підстави такого звернення;

13) а також інші відомості, необхідні для правильного вирішен­ня спору.

Додатки до позовної заяви відповідно до вимог статті 177 ЦПК:

1) копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, окрім позовів, що ви­никають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шко­ди, заподіяної внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативнорозшукову діяль­ність, досудове розслідування, прокуратури або суду;

2) клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, змен­шення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витре­бування доказів тощо;

3) документи, що підтверджують сплату судового збору у встановле­них порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звіль­нення від сплати судового збору відповідно до закону;

4) всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електро­нні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів);

5) до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений ви­тяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача — клопотання про його витребовування;

6) довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Порядок пред’влення позовної заяви відповідно до статті 184 ЦПК України такий:

1. Пред'явлення позову шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції^[67];

2. Реєстрація позову та передача судді не пізніше наступного дня;

3. Перевірка позову і можливі ускладнення відкриття провадження:

• залишення позовної заяви без руху, якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 ЦПК впро­довж п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви шля­хом постановлення ухвали; або

• повернення заяви у разі впродовж п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків, якщо:

1) позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не вико­нав вимоги, визначені у статтях 175 та 177 ЦПК, не сплатив суму судового збору, позовна заява вважається неподаною і поверта­ється позивачеві;

2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

3) порушено правила об’єднання позовних вимог (крім випадків, встановленим ЦПК, див.

4) до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви;

5) відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи;

6) подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України;

7) позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час ви­рішення питання про відкриття провадження у справі, що роз­глядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;

8) до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулю­вання спору у випадку, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом;

4. Відмова у відкритті провадження у справі шляхом постановлення ухвали впродовж п’яти днів з дня надходження заяви на таких підставах:

1) заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про за­криття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами;

3) у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення тре­тейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому самому третейському суді виявився неможливим;

5) є рішення суду іноземної держави, визнане в Україні в установле­ному законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред’явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

5.

6. З'ясування інформації про зареєстроване у встановленому законом по­рядку місце проживання (перебування) фізичної особи — відповідача, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця.

7. Відкриття провадження у справі за відсутності підстав для залишен­ня позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у від­критті провадження шляхом постановлення ухвали впродовж п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків.

8. Направлення копій ухвали і документів учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, зокрема, позивачу, який повинен не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про від­криття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

9. Залишення заяви без розгляду, якщо суддя після відкриття прова­дження у справі з’ясує, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК і постановив ухвалу, в якій зазначив підстави залишення заяви без руху, повідомив про це позивача і надав йому строк для усунення недоліків, але позивач не усунув недоліки по­зовної заяви у строк, встановлений судом.

Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття прова­дження у справі:

1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив про­вадження у справі, номер справи;

2) найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходжен­ня (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб);

3) предмет та підстави позову;

4) за якими правилами позовного провадження (загального чи спро­щеного) буде розглядатися справа;

5) дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розгля­датися в порядку загального позовного провадження;

6) дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду спра­ви по суті, якщо справа буде розглядатися в порядку спрощеного позо­вного провадження з повідомленням (викликом) сторін;

7) результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо ’їх вирішення не потребує викли­ку сторін;

8) строк для подання відповідачем відзиву на позов;

9) строки для подання відповіді на відзив та заперечень, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження;

10) строк надання пояснень третіми особами, яких було залучено при відкритті провадження у справі;

11) вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається.

Під час подання позову і відкриття провадження у справі можливе їх об’єднання і роз’єднання за такими правилами.

Поперше, в одній позовній заяві заявник може об’єднати кілька ви­мог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими дока­зами, основні та похідні позовні вимоги.

Винятками є такі:

не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом;

не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Подруге, суд своєю ухвалою з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціати­ви об’єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Стадійно об’єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному прова­дженні — до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Суд також може за клопотанням учасника справи або з власної їй-- ціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз’єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об’єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.

Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здій­снює суддя, який прийняв рішення про роз’єднання позовних вимог.

Судові повістки бувають двох таких видів: судові виклики та судові повідомлення.

Судові виклики — це процесуальні документи, судові повістки, за допомогою яких суд викликає учасників справи у судове засідан­ня або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов’язковою.

Судові повідомлення — це процесуальні документи, судові повістки- повідомлення, за допомогою яких суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної про­цесуальної дії, якщо їх явка є не обов’язковою.

Правила вручення судових повісток:

1) вручається з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому роз­гляді справи, але не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання, а судова повісткаповідомлення — завчасно;

2) у випадках, встановлених ЦПК, разом з копіями відповідних доку­ментів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учас­ника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси;

або

разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи^[68];

3) стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу;

4) судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку;

6) суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спе­ціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених ЦПК, зо­крема у справах про видачу обмежувального припису — також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв’язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв’язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової по­вістки на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідо­мленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмо­ву отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адре­сою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не по­відомила суду іншої адреси;

5) якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Порядок визначення місця вручення судової повістки:

• юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв’язку з їхньою діяльністю;

• відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідо­ме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмеж­увального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду спра­ви про видачу обмежувального припису — не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголо­шення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, пові­домлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуаль­ної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазна­ченням вебадреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційнотелекомунікаційну систему;

• учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про змі­ну свого місця проживання (перебування, знаходження) або міс­цезнаходження під час провадження справи;

• якщо місце перебування відповідача в справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, невідоме, суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами Національної поліції України, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду.

• у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:

1) юридичним особам та фізичним особам — підприємцям — за адре­сою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, — за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встанов­леному законом порядку.

Зміст судової повістки і оголошення про виклик у суд:

1) ім’я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адре­сується повістка;

2) найменування та адресу суду;

3) зазначення місця, дня і часу явки за викликом;

4) назву справи, за якою робиться виклик;

5) зазначення, як хто викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);

6) зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у підготовче судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв’язку з необхідніс­тю надати особисті пояснення — про потребу надати особисті пояснення;

7) у разі необхідності — пропозицію учаснику справи подати всі рані­ше неподані докази;

8) зазначення обов’язку особи, яка одержала судову повістку в зв’язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату;

9) роз’яснення про наслідки неявки залежно від процесуального ста­тусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий при­від, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов’язок повідомити суд про причини неявки.

Порядок вручення судових повісток:

1. У випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси су­дові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам — відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

2. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вру­чення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

3. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в міс­ці проживання, повістку під розписку вручають будькому з повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

4. У разі відсутності адресата (будького з повнолітніх членів його сім’ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

5. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважа­ється врученням повістки і цій особі.

6. Якщо особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.

7. Якщо учасник справи перебуває під вартою або відбуває пока­рання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручають­ся йому під розписку адміністрацією місця утримання учасника справи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цього учасника справи до суду.

8. Особам, які проживають за межами України, судові повістки вру­чаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

9. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її до­ставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

10. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає спра­ву після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному ЦПК.

® ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Дайте визначення позову та проаналізуйте його характерні риси, що відрізняють його від інших заяв, скарг і клопотань. Які вимоги вису­ваються до позовної заяви? Які наслідки порушення цих вимог встанов­лені ЦПК?

2. До якого суду подається позовна заява? Чи зазначить суд про пору­шення вимог ЦПКчи одразу відмовить у відкритті провадження у справі?

3. Які дії повинен вчинити суд з метою відкриття провадження у спра­ві? Які вимоги до ухвали про відкриття провадження у справі?

© ПРАКТИЧНІ ЗАДАЧІ

1. Підготуйте заяву до суду, в якій визначте вид провадження для її роз­гляду, розмір судового збору, а також інші необхідні умови:

1.1. про сплату аліментів у розмірі 50% від доходів батька дитини;

1.2. про повернення коштів за товар неналежної якості;

1.3. про коштів за кредитним договором.

2. Проаналізуйте ухвали про відкриття провадження у справі, що міс­тяться в Додатку №1.

@ ЛІТЕРАТУРА:

1. Цивільний процесуальний кодекс України № 1618IV від 18 березня 2004 р. зі змінами та доповненнями [Електроний ресурс] http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/161815/print.

2. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402VIII від 2 червня 2016 р. [Електроний ресурс] http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/140219/print.

3. Закон України «Про виконавче провадження» № 1404VIII від 2 червня 2016 р. [Електроний ресурс] http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/140419.

4. Наказ Державної судової адміністрації № 173 від 17 грудня 2013 р. Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих загальних су­дах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кри­мінальних справ [Електроний ресурс] http://dsa.court.gov.ua/userfiles/ Nakaz%20173.pdf. (до затвердження наказу в новій редакції)