Види процесуальних строків у цивільному процесі

Для забезпечення швидкого та ефективного розгляду ци­вільних справ, дотримання належної поведінки учасників цивільного процесу процесуальне законодавство передбачає різ­номанітні способи визначення проміжку часу, упродовж якого учасники можуть здійснити свої процесуальні повноваження.

1. За способом установлення строки бувають:

- законні;

- судові строки.

Згідно зі ст. 67 ЦПК України строки, в межах яких вчиня­ються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо не ви­значені законом, - установлюються судом.

Законні строки - це ті строки, вказівка на які є в нормах ЦПК України і які не можуть бути змінені з волі суб 'єктів ци­вільного судочинства. До них належать: строк проведення попе­реднього судового засідання (ст. 129 ЦПК України); строки роз­гляду справи (ст. 157); строк подачі заяви про перегляд заочного рішення (ч. 2 ст. 228); строки апеляційного оскарження (ст. 294); строк касаційного оскарження (ст. 325); строк подачі заяви про перегляд за нововиявленими обставинами (ст. 362) та ін.

Судовий строк - строк, установлений за розсудом суду залежно від обставин справи.

2. За сферою правового регулювання строки поді­ляються:

- строки в позовному провадженні (наприклад, строк роз­гляду заяви про забезпечення позову, ч. 2 ст. 153 ЦПК України);

- строки в наказному провадженні (наприклад, строк по­дання боржником заяви про скасування судового наказу, ч. 1 ст. 105 ЦПК України);

- строки в окремому провадженні (наприклад, строк роз­гляду справи про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності ст. 244 ЦПК України).

3. Залежно від суб’єкта, якому адресовані процесуальні строки, - це:

- процесуальні строки для здійснення дій суддею (судом). Вони завжди встановлюються законом і охоплюють комплекс процесуальних дій, вчинюваних на різних стадіях судочинства.

- процесуальні строки для здійснення дій учасниками про­цесу. Звичайно такі строки встановлюються законом, але в низці

випадків можуть установлюватися судом (суддею) або держав­ним виконавцем. Наприклад, відповідач має право до початку розгляду справи по суті пред’явити зустрічний позов (ч. 1 ст. 123 ЦПК України); докази подаються сторонами до або під час попереднього судового засідання у справі. Якщо таке засідання не проводиться докази подаються до початку розгляду справи по суті;

- процесуальні строки для здійснення дій іншими особами, зобов’язаними виконати приписи суду. Наприклад, особи, які не мають можливості подати доказ, який вимагає суд, взагалі або у встановлені судом строки, зобов’язані сповістити про це суд із зазначенням причин упродовж п’яти днів з дня отримання ухвали (ч. 4 ст. 137 ЦПК України); відповідні особи чи органи впродовж місяця з дня надходження окремої ухвали повинні по­відомити суд про вжиті заходи (ч. 1 ст. 211 ЦПК України); свідок зобов’язаний з’явитися до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини (ч. 2 ст. 50 ЦПК України).

4. За характером учинюваних процесуальних дій - це:

- строки відкриття провадження (наприклад, строк для вирішення суддею питання про відкриття провадження у справі - ч. 4 ст. 122 ЦПК України);

- строки розгляду справи по суті (наприклад, строк роз­гляду справ про стягнення аліментів - ч. 1 ст. 157 ЦПК України);

- строки перегляду судових актів (наприклад, строки апе­ляційного оскарження - ст.

- строки у виконавчому провадженні (наприклад, строк оскарження постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження - ч. 6 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження»).

5. За способом обчислення строки поділяються на:

- строки, які обчислюються роками, місяцями, днями (за­яву про поворот виконання можна подати у межах позовної давності - ч. 1 ст. 381 ЦПК України; заява про надання психіат­ричної допомоги у примусовому порядку розглядається судом у такі строки з дня надходження до суду: про госпіталізацію особи до психіатричного закладу - впродовж 24 годин, про психіатри­чний огляд - протягом трьох днів, про надання амбулаторної

психіатричної допомоги - протягом десяти днів - ч. 1 ст. 281 ЦПК України);

- строки, обумовлені подією, що повинна неминуче на­стати (наприклад, провадження у справі зупиняється до припи­нення перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, на строковій військовій службі, альтернативній (невійськовій) службі, службового відрядження; на час хвороби сторони; до розшуку відповідача; на час прове­дення експертизи; до надходження відповіді від суду на дору­чення щодо збирання доказів - ст. 203 ЦПК України).

6. Залежно від тривалості - це:

- негайно. Наприклад, для видачі копії повного рішення суду особам, які брали участь у справі, після проголошення цього рішення (ч. 2 ст. 222 ЦПК України);

- не пізніше наступного дня після вчинення певної проце­суальної дії. Наприклад, оформлення протоколу вчинення окре­мої процесуальної дії (ч. 3 ст. 200 ЦПК України);

- 24 години. Наприклад, про направлення психіатричним закладом, у якому перебуває особа, заяви до суду про її госпіта­лізацію у примусовому порядку (ч. 4 ст. 280 ЦПК України);

- в той же день. Наприклад, для повернення до суду роз­писки про одержання судової повістки (ч. 2 ст. 76 ЦПК України); для розгляду заяв про забезпечення позову (ч.

- два дні. Наприклад, для розгляду судом заяв про забез­печення позову, поданої до подання позовної заяви (ч. 2 ст. 153 ЦПК України); для розгляду заяв про скасування заходів забез­печення позову (ч. 4 ст. 154 ЦПК України);

- три дні. Наприклад, для видачі судового наказу (ч. 1 ст.

102 ЦПК України), для розгляду судом заяви боржника про ска­сування судового наказу (ч. 1 ст. 106 ЦПК України), для розгля­ду заяви про примусовий психіатричний огляд (ч. 1 ст. 281 ЦПК України), для подання до суду особами, які беруть участь у спра­ві, письмових зауважень щодо неповноти або неправильності технічного запису судового засідання та записів у журналі судо­вого засідання (ч. 1 ст. 199 ЦПК України); зауважень щодо

технічного запису судового засідання чи журналу судового засі­дання (ч. 4 ст. 199 ЦПК України), для вирішення суддею-

доповідачем питання про відкриття апеляційного провадження (ч. 1 ст. 297 ЦПК України);

- п ’ять днів. Наприклад, для розгляду справи про розкрит­тя банком інформації, яка містить банківську таємницю (ч. 1 ст. 289 ЦПК України); для подання заяви про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції (ч. 2 ст. 294 ЦПК України) тощо;

- сім днів. Наприклад, для призначення справи до розгляду в апеляційному суді (ч. 2 ст. 302 ЦПК України); для повернення справи до суду першої інстанції, що її розглядав, після закінчен­ня апеляційного провадження (ст. 322 ЦПК України);

- десять днів. Наприклад, для розгляду заяви про роз’яснення рішення суду (ч. 3 ст. 221 ЦПК України); для по­дання заяв про перегляд заочного рішення (ч. 2 ст. 228 ЦПК України), про апеляційне оскарження рішення суду першої ін­станції (ч. 1 ст. 294 ЦПК України) тощо;

- п’ятнадцять днів. Наприклад, розгляд заяви про пере­гляд заочного рішення (ч. 2 ст. 230 ЦПК України); ухвала

суду щодо продовження розгляду справи судом (ч. 2 ст. 157 ЦПК України);

- двадцять днів. Наприклад, для подання касаційної скар­ги на рішення апеляційного суду, що набрало законної сили (ч.

- один місяць. Наприклад, для розгляду справ про понов­лення на роботі та про стягнення аліментів (ч. 1 ст. 157 ЦПК України), для подання заяви про перегляд у зв’язку з нововияв- леними обставинами (ч. 1 ст. 362 ЦПК України) тощо;

- два місяці. Наприклад, для розгляду майже всіх (за ви­нятком окремих) цивільних справ (ч. 1 ст. 157 ЦПК України);

- три місяці - для подання заяви про перегляд рішень ВС України з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих же норм матеріального права (ч. 1 ст. 356 ЦПК України);

- три роки. Зокрема для пред’явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні (ст. 391 ЦПК України).

7. Строки можуть бути загальні та спеціальні. Напри­клад, загальний строк розгляду справи у суді першої інстанції - не більше двох місяців від дня відкриття провадження у справі. Спеціальний строк — один місяць - установлений у справах про поновлення на роботі, про стягнення аліментів (ст. 157 ЦПК України).

3.