Перебіг і правила обчислення процесуальних строків
Правила обчислення процесуальних строків зазначені у ст. 68 ЦПК України. Усі строки у цивільному процесі обчислюються роками, місяцями і днями.
Процесуальні строки також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Наприклад, особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення касаційного провадження (ч. 3 ст. 330 ЦПК України); у разі перебування сторони у тривалому службовому відрядженні суд може зупинити провадження у справі до припинення цього відрядження (ч. 1 ст. 203 ЦПК України).Для того, щоб обчислити процесуальний строк, необхідно встановити початок і завершення його перебігу.
Перебіг цивільного процесуального строку - це послідовна плинність процесуального строку.
Відповідно до ст. 69 ЦПК України перебіг процесуального строку розпочинається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Строк, обчислюваний роками, завершується у відповідні місяць і число останнього року строку.
Строк, обчислюваний місяцями, завершується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислювального місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа немає, строк минає в останній день цього місяця.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Необхідно також зважити ще на одну особливість обчислення процесуальних строків. Процесуальний строк спливає безупинно з моменту свого обчислення, тобто із зарахуванням вихідних і неробочих святкових днів. Причому якщо початок строку припадає на неробочий день, то на відміну від його закінчення строк розпочинає спливати саме з неробочого, а не наступного робочого дня.
Перебіг строку, закінчення якого пов'язано з подією, яка повинна неминуче настати, завершується наступного дня після настання події.
Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час завершується раніше, строк закінчується в момент завершення цього часу.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку (ст. 70 ЦПК України).
Закінчення процесуального строку означає, що:
- юридично зацікавлені в результаті справи особи, що пропустили процесуальні строки, втрачають права на здійснення процесуальної дії (ч. 1 ст. 72 ЦПК України);
- документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку;
- для осіб, зобов'язаних виконати припис суду (судді) (подати наявні в неї письмові докази, виконати рішення суду тощо), закінчення процесуального строку не звільняє від виконання покладених на них процесуальних обов'язків і слугує підставою для застосування передбачених законом процесуальних санкцій;
- недотримання судом процесуального строку не припиняє його права (і обов'язку) зробити необхідну процесуальну дію. Суд зобов'язаний, хоча із запізненням, зробити відповідну дію і вирішити справу по суті.
Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків. Зупинення процесуальних строків розпочинається з моменту настання тієї події, внаслідок якої суд зупинив провадження (ст. 71 ЦПК України).
Перелік обставин, з якими закон пов'язує зупинення провадження у справі, закріплений у ст.ст. 201, 202 ЦПК України (смерть або оголошення фізичної особи померлою; злиття, приєднання, поділ, перетворення юридичної особи; перебування сторони у тривалому службовому відрядженні; розшук відповідача тощо).
Особливості зупинення процесуальних строків:
1) зупиняються лише такі процесуальні строки, які не минули до того моменту, коли виникла обставина, що слугувала підставою зупинення провадження у справі;
2) зупинка в обчисленні процесуальних строків відбувається в момент виникнення обставини - підстави зупинення провадження, а не в момент постановлення судом або суддею ухвали про зупинення провадження у справі;
3) якщо початок зупинення процесуальних строків збігається з моментом виникнення обставини, що спричинила зупинення провадження у справі, то завершення зупинення процесуальних строків (продовження їхнього обчислення) визначається за датою постановлення судом ухвали про поновлення зупиненого провадження;
4) під час обчислення строків, ускладнених зупиненням провадження у справі, зважається лише на строк, що минув до моменту настання відповідної перешкоди.
Час, що минув за період зупинення провадження у справі, юридичного значення не має, тому що на нього не зважається під час обчислення процесуального строку. Тому з моменту поновлення припиненого провадження може йтися тільки про продовження перебігу строку і, отже, про право зацікавленої особи вчинити процесуальні дії в строк, що залишився.Продовження процесуального строку - надання суддею (судом) нового строку для здійснення процесуальної дії, не виконаної з поважної причини в призначений строк.
Продовженню підлягають лише строки, встановлені судом (суддею). Строк, установлений законом, може бути продовжений лише у разі прямої вказівки ЦПК України. Відтак згідно з ч. 2 ст. 157 ЦПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони з огляду на особливості розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш ніж на п ’ятнадцять днів.
Процедура розгляду та вирішення питання про продовження процесуального строку регламентується ст. 73 ЦПК України.
Поновлення процесуального строку означає визнання судом юридичної дійсності за процесуальною дією, зробленою після завершення процесуального строку.
Особливості поновлення процесуальних строків:
1) поновленню підлягають тільки строки, встановлені законом;
2) юридичною підставою поновлення процесуального строку є пропуск його з поважних причин;
3) питання про поновлення пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ (ч. 2 ст. 73 ЦПК України);
4) про місце і час розгляду питання про поновлення процесуального строку сповіщаються особи, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов’язковою;
5) одночасно з клопотанням про поновлення строку належить учинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно до якого заявлено клопотання (ч. 3 ст. 73 ЦПК України);
6) відповідь суду (судді) на заяву про поновлення строку дається в ухвалі, якою цей строк або поновлюється, або в його поновленні відмовляється (ч.
4 ст. 73 ЦПК України);7) згідно з ч. 7 ст. 293 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк.
Пропущення процесуального строку тягне настання певних правових наслідків. Відтак із завершенням строку, встановленого законом або судом, втрачається право на вчинення процесуальної дії. Документи, подані після завершення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку (ст. 72 ЦПК України).
В окремих, установлених законом, випадках за порушення строків настають й інші наслідки, крім втрати права на вчинення процесуальних дій. Наприклад, у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву впродовж трьох днів із дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. Якщо у зазначений строк особа не подає позовну заяву, вона зобов’язана відшкодувати судові витрати, а також збитки, заподіяні у зв’язку із забезпеченням доказів (ч. 4 ст. 133 ЦПК України).
За неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів, зокрема з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, установлену законом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов’язку подати суду докази (частини 5, 6 ст. 137 ЦПК України).
Із пропущенням строку особи втрачають право на вчинення процесуальних дій, але не позбавляються певних процесуальних обов’язків, також до них у деяких випадках можуть бути застосовані визначені законом санкції.
Питання для самоконтролю
1. Чим зумовлено встановлення строку менше одного дня під час вирішення питання про забезпечення позову?
2. Чим відрізняється строк від терміну?
3. Які наслідки виникають із дня відновлення провадження у справі щодо процесуальних строків?
4. Що означає термін «розумний строк», що міститься у ЦПК України?
5.
Який порядок перебігу процесуальних строків?6. Які обов 'язки сторін у разі поновлення пропущеного строку?
Тести для самоконтролю
1. Видом процесуальних строків є:
а) законні строки;
б) службові строки;
г) допоміжні строки; ґ) пропущені строки.
2. Хто розглядає та вирішує клопотання про поновлення чи продовження пропущеного строку:
а) голова суду;
б) апеляційний суд;
в) вищий суд;
г) суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати доказ чи документ.
3. З якого часу зупиняється перебіг строків у разі зупинення провадження у справі:
а) з моменту прийняття ухвали про зупинення провадження у справі;
б) з моменту прийняття ухвали про зупинення перебігу строків по справі, в якій зупинено провадження;
в) з моменту, зазначеного в ухвалі про зупинення провадження у справі;
г) з моменту проголошення ухвали суду;
ґ) з моменту настання події, яка стала підставою для зупинення провадження у справі.
4. Вкажіть неправильну відповідь. Строки встановлені законом або судом обчислюються:
а) роками;
б) місяцями;
в) годинами;
г) днями;
ґ) вказівкою на подію, що повинна настати.
5. Останній день строку закінчується:
а) о 24 годині відповідного дня;
б) на наступний день після спливу строку;
в) на наступний робочий день після спливу строку;
г) у останній день відповідного місяця.
6. Перебіг процесуального строку розпочинається:
а) у день вчинення процесуальної дії;
б) на наступний день після відповідної календарної дати;
в) у день, встановлений судом;
г) з моменту ознайомлення особи з судовим рішенням.
7. Зупинення провадження у справі:
а) не зупиняє перебіг процесуальних строків;
б) зупиняє перебіг процесуальних строків;
в) перериває перебіг процесуального строку;
г) відтерміновує перебіг процесуального строку.
8. Про поновлення процесуального строку суд виносить:
а) постанову;
б) рішення;
в) ухвалу;
г) окрему ухвалу.
Задачі для самоконтролю
Задача 1.
Справу за позовом Бубнової Олени Михайлівни про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину було порушено 5 серпня. 10 серпня до суду поступила зустрічна позовна заява від Бубнова Сергія Павловича про оспорювання запису про батьківство. 12 серпня суддя постановив ухвалу про прийняття зустрічного позову та призначення генетичної експертизи. Висновки експертизи були отримані 17 грудня. 20 грудня суд ухвалив рішення у справі. Мотивоване рішення було виготовлене 5 січня. 9 січня до суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга відповідача на рішення суду. 10 січня справа разом із скаргою була направлена до апеляційного суду. 20 березня суддя-доповідач апеляційної інстанції постановляє ухвалу про залишення скарги без руху, оскільки не була подана заява про поновлення строків.Чи були допущені процесуальні порушення?
У який строк підлягає розгляду цивільна справа у тих випадках, коли в одному провадженні поєднані вимоги, для яких встановлені різні строки розгляду (загальні та скорочені) ?
Задача 2. А. А. Петрова не влаштовувало рішення місцевого суду. Він вирішив подати апеляційну скаргу.
Коли закінчиться строк подання апеляційної скарги за правилами обчислення цивільно-процесуальних термінів?
До якого виду цивільно-процесуальних строків відноситься цей строк?
Задача 3. С. В. Москальова подала заяву про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами 26.03.2015 р., у той час як обставина, яка стала підставою для подання заяви, була відкрита 24.02.2015 р.
Чи підлягає така заява розгляду в суді?
До якого виду цивільно-процесуальних строків вона належить?
Задача 4. Місцевий суд задовольнив позов А. В. Коротич до В. В. Портного про встановлення батьківства та стягнення аліментів на її доньку Світлану. Через чотири дні В. В. Портнов потрапив до лікарні з інфекційним захворюванням, де перебував на лікуванні один місяць. Одразу після одужання він виїхав до м. Луганська на святкування дня народження своєї матері. Повернувшись, В. В. Портнов вирішив оскаржити судове рішення.
Чи буде апеляційна скарга В. В. Портнова прийнята до розгляду?
Що в цьому разі зробить суд?
Рекомендована література
1. Андрейчук О. В. Классификация временных параметров гражданского процессуального права Украины / О. В. Андрейчук // Закон и жизнь. - 2007. - № 12 (193). - С. 41-45.
2. Андрійчук О. В. Види цивільних процесуальних строків у цивільному процесі України / О. В. Андрійчук // Судова апеляція. - 2007. - № 4. - С. 58-65.
3. Андрійчук О. В. Зміст часових параметрів у цивільному процесі України / О. В. Андрійчук // Право України. - 2007. - № 11. -
С. 105-110.
4. Андрійчук О. В. Обчислення цивільно-процесуальних строків / О. В. Андрійчук // Вісник академії прокуратури України. - 2007. - № 3. - С. 113-117.
5. Андрійчук О. В. Про історико-філософський аспект часу щодо цивільного процесу України / О. В. Андрійчук // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - 2007. - № 14. - С. 5-11.
6. Андрійчук О. В. Процесуальні строки у цивільному процесі України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.03 / О. В. Андрійчук. - К., 2009. - 19 с.
7. Андрійчук О. В. Суть та значення строків у цивільному процесуальному праві України / О. В. Андрійчук // Вісник прокуратури. - 2007. - № 7 (73). - С. 103-108.
8. Баженова Б. Доступ до правосуддя у Великобританії / Б. Боженова // Право України. - 2006. - № 1. - С. 34-36.
9. Бартовщук О. Судовий розгляд у розумні строки: мрії чи реальність? / О. Бартощук // Право України. - 2006. - № 7. - С. 46-48.
10. Вахонєва Т. Цільове призначення цивільно-правових строків / Т. Вахонєва // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 9. - С. 68-71.
11. Вахонєва Т. М. Процесуальні строки захисту цивільних прав за новим цивільно-процесуальним законодавством / Т. М. Вахонєва // Держава і право: збірник наукових праць. - 2005. - Вип. 27. - С. 342-348.
12. Волинець А. Порушення строків судового розгляду: хто винен? / А. Волинець // Юридичний журнал. - 2007. - № 2. - С. 129-131.
13. Лічман Л. Г. Підвищення ефективності правозастосування в контексті строків розгляду цивільних справ / Л. Г. Лічман // Вісник Верховного Суду України. - 2009. - № 3. - С. 43-48.
14. Рожнов О. В. Деякі питання регламентації строків у цивільному судочинстві / О. В. Рожнов // Проблеми законності. - Х., 2004. - Вип. 67. - С. 55-61.
Перелік нормативно-правових актів
і судової практики
1. Про строки розгляду судами кримінальних та цивільних справ:
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 1 квітня 1994 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/
laws∕show∕v0003700-94
2. Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.1990 р. № 9 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98;
3. Про підготовку цивільних справ до судового розгляду: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 05.03.1990 р.
[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/
laws/show/z0705-98
4. Про усунення тяганини при розгляді судами справ: Лист Верховного Суду України від 1 грудня 2003 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98