<<
>>

Перебіг і правила обчислення процесуальних строків

Правила обчислення процесуальних строків зазначені у ст. 68 ЦПК України. Усі строки у цивільному процесі обчис­люються роками, місяцями і днями.

Процесуальні строки також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Наприклад, особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закін­чення касаційного провадження (ч. 3 ст. 330 ЦПК України); у разі перебування сторони у тривалому службовому відря­дженні суд може зупинити провадження у справі до припинення цього відрядження (ч. 1 ст. 203 ЦПК України).

Для того, щоб обчислити процесуальний строк, необхідно встановити початок і завершення його перебігу.

Перебіг цивільного процесуального строку - це послі­довна плинність процесуального строку.

Відповідно до ст. 69 ЦПК України перебіг процесуального строку розпочинається з наступного дня після відповідної кален­дарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк, обчислюваний роками, завершується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, завершується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчис­лювального місяцями, припадає на такий місяць, що відповідно­го числа немає, строк минає в останній день цього місяця.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Необхідно також зважити ще на одну особливість обчис­лення процесуальних строків. Процесуальний строк спливає безупинно з моменту свого обчислення, тобто із зарахуванням вихідних і неробочих святкових днів. Причому якщо початок строку припадає на неробочий день, то на відміну від його закін­чення строк розпочинає спливати саме з неробочого, а не на­ступного робочого дня.

Перебіг строку, закінчення якого пов'язано з подією, яка повинна неминуче настати, завершується наступного дня після настання події.

Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час завершується раніше, строк закінчується в момент завер­шення цього часу.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчен­ня заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку (ст. 70 ЦПК України).

Закінчення процесуального строку означає, що:

- юридично зацікавлені в результаті справи особи, що пропустили процесуальні строки, втрачають права на здійснення процесуальної дії (ч. 1 ст. 72 ЦПК України);

- документи, подані після закінчення процесуальних стро­ків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку;

- для осіб, зобов'язаних виконати припис суду (судді) (по­дати наявні в неї письмові докази, виконати рішення суду тощо), закінчення процесуального строку не звільняє від виконання по­кладених на них процесуальних обов'язків і слугує підставою для застосування передбачених законом процесуальних санкцій;

- недотримання судом процесуального строку не припиняє його права (і обов'язку) зробити необхідну процесуальну дію. Суд зобов'язаний, хоча із запізненням, зробити відповідну дію і вирішити справу по суті.

Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг про­цесуальних строків. Зупинення процесуальних строків роз­починається з моменту настання тієї події, внаслідок якої суд зупинив провадження (ст. 71 ЦПК України).

Перелік обставин, з якими закон пов'язує зупинення про­вадження у справі, закріплений у ст.ст. 201, 202 ЦПК України (смерть або оголошення фізичної особи померлою; злиття, приєд­нання, поділ, перетворення юридичної особи; перебування сторони у тривалому службовому відрядженні; розшук відпо­відача тощо).

Особливості зупинення процесуальних строків:

1) зупиняються лише такі процесуальні строки, які не минули до того моменту, коли виникла обставина, що слугу­вала підставою зупинення провадження у справі;

2) зупинка в обчисленні процесуальних строків відбу­вається в момент виникнення обставини - підстави зупинення провадження, а не в момент постановлення судом або суддею ухвали про зупинення провадження у справі;

3) якщо початок зупинення процесуальних строків збі­гається з моментом виникнення обставини, що спричинила зупинення провадження у справі, то завершення зупинення про­цесуальних строків (продовження їхнього обчислення) визнача­ється за датою постановлення судом ухвали про поновлення зупиненого провадження;

4) під час обчислення строків, ускладнених зупиненням провадження у справі, зважається лише на строк, що минув до моменту настання відповідної перешкоди.

Час, що минув за пе­ріод зупинення провадження у справі, юридичного значення не має, тому що на нього не зважається під час обчислення про­цесуального строку. Тому з моменту поновлення припиненого провадження може йтися тільки про продовження перебігу стро­ку і, отже, про право зацікавленої особи вчинити процесуальні дії в строк, що залишився.

Продовження процесуального строку - надання суддею (судом) нового строку для здійснення процесуальної дії, не ви­конаної з поважної причини в призначений строк.

Продовженню підлягають лише строки, встановлені судом (суддею). Строк, установлений законом, може бути продовжений лише у разі прямої вказівки ЦПК України. Відтак згідно з ч. 2 ст. 157 ЦПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони з огляду на особливості розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш ніж на п ’ятнадцять днів.

Процедура розгляду та вирішення питання про продовжен­ня процесуального строку регламентується ст. 73 ЦПК України.

Поновлення процесуального строку означає визнання судом юридичної дійсності за процесуальною дією, зробленою після завершення процесуального строку.

Особливості поновлення процесуальних строків:

1) поновленню підлягають тільки строки, встановлені законом;

2) юридичною підставою поновлення процесуального строку є пропуск його з поважних причин;

3) питання про поновлення пропущеного строку вирі­шує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ (ч. 2 ст. 73 ЦПК України);

4) про місце і час розгляду питання про поновлення процесуального строку сповіщаються особи, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов’язковою;

5) одночасно з клопотанням про поновлення строку на­лежить учинити ту дію або подати той документ чи доказ, сто­совно до якого заявлено клопотання (ч. 3 ст. 73 ЦПК України);

6) відповідь суду (судді) на заяву про поновлення строку дається в ухвалі, якою цей строк або поновлюється, або в його поновленні відмовляється (ч.

4 ст. 73 ЦПК України);

7) згідно з ч. 7 ст. 293 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали су­ду першої інстанції щодо відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк.

Пропущення процесуального строку тягне настання пе­вних правових наслідків. Відтак із завершенням строку, встанов­леного законом або судом, втрачається право на вчинення про­цесуальної дії. Документи, подані після завершення процесуаль­них строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або про­довження строку (ст. 72 ЦПК України).

В окремих, установлених законом, випадках за порушення строків настають й інші наслідки, крім втрати права на вчинення процесуальних дій. Наприклад, у разі подання заяви про забезпе­чення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву впродовж трьох днів із дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. Якщо у зазначений строк особа не по­дає позовну заяву, вона зобов’язана відшкодувати судові витра­ти, а також збитки, заподіяні у зв’язку із забезпеченням доказів (ч. 4 ст. 133 ЦПК України).

За неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів, зокрема з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, установлену законом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звіль­няє їх від обов’язку подати суду докази (частини 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Із пропущенням строку особи втрачають право на вчинен­ня процесуальних дій, але не позбавляються певних процесуаль­них обов’язків, також до них у деяких випадках можуть бути застосовані визначені законом санкції.

Питання для самоконтролю

1. Чим зумовлено встановлення строку менше одного дня під час вирішення питання про забезпечення позову?

2. Чим відрізняється строк від терміну?

3. Які наслідки виникають із дня відновлення провадження у справі щодо процесуальних строків?

4. Що означає термін «розумний строк», що міститься у ЦПК України?

5.

Який порядок перебігу процесуальних строків?

6. Які обов 'язки сторін у разі поновлення пропущеного строку?

Тести для самоконтролю

1. Видом процесуальних строків є:

а) законні строки;

б) службові строки;

г) допоміжні строки; ґ) пропущені строки.

2. Хто розглядає та вирішує клопотання про поновлення чи продовження пропущеного строку:

а) голова суду;

б) апеляційний суд;

в) вищий суд;

г) суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати доказ чи документ.

3. З якого часу зупиняється перебіг строків у разі зупи­нення провадження у справі:

а) з моменту прийняття ухвали про зупинення провадження у справі;

б) з моменту прийняття ухвали про зупинення перебігу стро­ків по справі, в якій зупинено провадження;

в) з моменту, зазначеного в ухвалі про зупинення проваджен­ня у справі;

г) з моменту проголошення ухвали суду;

ґ) з моменту настання події, яка стала підставою для зупи­нення провадження у справі.

4. Вкажіть неправильну відповідь. Строки встановлені законом або судом обчислюються:

а) роками;

б) місяцями;

в) годинами;

г) днями;

ґ) вказівкою на подію, що повинна настати.

5. Останній день строку закінчується:

а) о 24 годині відповідного дня;

б) на наступний день після спливу строку;

в) на наступний робочий день після спливу строку;

г) у останній день відповідного місяця.

6. Перебіг процесуального строку розпочинається:

а) у день вчинення процесуальної дії;

б) на наступний день після відповідної календарної дати;

в) у день, встановлений судом;

г) з моменту ознайомлення особи з судовим рішенням.

7. Зупинення провадження у справі:

а) не зупиняє перебіг процесуальних строків;

б) зупиняє перебіг процесуальних строків;

в) перериває перебіг процесуального строку;

г) відтерміновує перебіг процесуального строку.

8. Про поновлення процесуального строку суд виносить:

а) постанову;

б) рішення;

в) ухвалу;

г) окрему ухвалу.

Задачі для самоконтролю

Задача 1.

Справу за позовом Бубнової Олени Михайлівни про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину було пору­шено 5 серпня. 10 серпня до суду поступила зустрічна позовна заява від Бубнова Сергія Павловича про оспорювання запису про батьків­ство. 12 серпня суддя постановив ухвалу про прийняття зустрічного позову та призначення генетичної експертизи. Висновки експертизи були отримані 17 грудня. 20 грудня суд ухвалив рішення у справі. Мотивоване рішення було виготовлене 5 січня. 9 січня до суду пер­шої інстанції надійшла апеляційна скарга відповідача на рішення суду. 10 січня справа разом із скаргою була направлена до апеля­ційного суду. 20 березня суддя-доповідач апеляційної інстанції постановляє ухвалу про залишення скарги без руху, оскільки не була подана заява про поновлення строків.

Чи були допущені процесуальні порушення?

У який строк підлягає розгляду цивільна справа у тих випад­ках, коли в одному провадженні поєднані вимоги, для яких встанов­лені різні строки розгляду (загальні та скорочені) ?

Задача 2. А. А. Петрова не влаштовувало рішення місцевого суду. Він вирішив подати апеляційну скаргу.

Коли закінчиться строк подання апеляційної скарги за прави­лами обчислення цивільно-процесуальних термінів?

До якого виду цивільно-процесуальних строків відноситься цей строк?

Задача 3. С. В. Москальова подала заяву про перегляд рі­шення у зв’язку з нововиявленими обставинами 26.03.2015 р., у той час як обставина, яка стала підставою для подання заяви, була відкрита 24.02.2015 р.

Чи підлягає така заява розгляду в суді?

До якого виду цивільно-процесуальних строків вона нале­жить?

Задача 4. Місцевий суд задовольнив позов А. В. Коротич до В. В. Портного про встановлення батьківства та стягнення аліментів на її доньку Світлану. Через чотири дні В. В. Порт­нов потрапив до лікарні з інфекційним захворюванням, де пе­ребував на лікуванні один місяць. Одразу після одужання він виїхав до м. Луганська на святкування дня народження своєї матері. Повернувшись, В. В. Портнов вирішив оскаржити судове рішення.

Чи буде апеляційна скарга В. В. Портнова прийнята до розгляду?

Що в цьому разі зробить суд?

Рекомендована література

1. Андрейчук О. В. Классификация временных параметров граж­данского процессуального права Украины / О. В. Андрейчук // Закон и жизнь. - 2007. - № 12 (193). - С. 41-45.

2. Андрійчук О. В. Види цивільних процесуальних строків у ци­вільному процесі України / О. В. Андрійчук // Судова апеляція. - 2007. - № 4. - С. 58-65.

3. Андрійчук О. В. Зміст часових параметрів у цивільному про­цесі України / О. В. Андрійчук // Право України. - 2007. - № 11. -

С. 105-110.

4. Андрійчук О. В. Обчислення цивільно-процесуальних строків / О. В. Андрійчук // Вісник академії прокуратури України. - 2007. - № 3. - С. 113-117.

5. Андрійчук О. В. Про історико-філософський аспект часу щодо цивільного процесу України / О. В. Андрійчук // Науковий вісник Волин­ського державного університету імені Лесі Українки. - 2007. - № 14. - С. 5-11.

6. Андрійчук О. В. Процесуальні строки у цивільному процесі України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.03 / О. В. Андрійчук. - К., 2009. - 19 с.

7. Андрійчук О. В. Суть та значення строків у цивільному проце­суальному праві України / О. В. Андрійчук // Вісник прокуратури. - 2007. - № 7 (73). - С. 103-108.

8. Баженова Б. Доступ до правосуддя у Великобританії / Б. Боже­нова // Право України. - 2006. - № 1. - С. 34-36.

9. Бартовщук О. Судовий розгляд у розумні строки: мрії чи реаль­ність? / О. Бартощук // Право України. - 2006. - № 7. - С. 46-48.

10. Вахонєва Т. Цільове призначення цивільно-правових строків / Т. Вахонєва // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 9. - С. 68-71.

11. Вахонєва Т. М. Процесуальні строки захисту цивільних прав за новим цивільно-процесуальним законодавством / Т. М. Вахонєва // Держава і право: збірник наукових праць. - 2005. - Вип. 27. - С. 342-348.

12. Волинець А. Порушення строків судового розгляду: хто винен? / А. Волинець // Юридичний журнал. - 2007. - № 2. - С. 129-131.

13. Лічман Л. Г. Підвищення ефективності правозастосування в кон­тексті строків розгляду цивільних справ / Л. Г. Лічман // Вісник Верховного Суду України. - 2009. - № 3. - С. 43-48.

14. Рожнов О. В. Деякі питання регламентації строків у цивільному судочинстві / О. В. Рожнов // Проблеми законності. - Х., 2004. - Вип. 67. - С. 55-61.

Перелік нормативно-правових актів

і судової практики

1. Про строки розгляду судами кримінальних та цивільних справ:

Постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 1 квітня 1994 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/

laws∕show∕v0003700-94

2. Про практику застосування судами процесуального законодавст­ва при розгляді цивільних справ по першій інстанції: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.1990 р. № 9 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98;

3. Про підготовку цивільних справ до судового розгляду: Поста­нова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 05.03.1990 р.

[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/

laws/show/z0705-98

4. Про усунення тяганини при розгляді судами справ: Лист Верхов­ного Суду України від 1 грудня 2003 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98

<< | >>
Источник: Цивільний процес України: підручник / кол. авторів; за ред. В. О. Кучера. - Львів: ЛьвДУВС,2016. - 768 с.. 2016

Еще по теме Перебіг і правила обчислення процесуальних строків:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -