Усиновлення (ст. ст. 251-255 ЦПК)

Згідно законодавства ці справи відносяться до справ окремого прова­дження, тому що за своїм характером вони являють собою визнання судом окремого стану — стану усиновлення. Справи щодо усиновлення дітей, які проживають на території України, розглядаються районним (міським) су­дом за місцем проживання дитини, яка усиновлюється (ст.

Заява про усиновлення дитини подається громадянами України та іноземними громадянами до суду в письмовій формі і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім’я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім’я, по батькові, вік усиновлюваної дити­ни, її місце проживання, відомості про стан здоров’я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізви­ща, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заяв­ника матір’ю або батьком дитини.

Відповідно до закону до заяви додаються:

1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, — при усиновленні дитини одним із подружжя;

2) медичний висновок про стан здоров’я заявника;

3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;

4) документ, що підтверджує право власності або користування жи­лим приміщенням;

5) інші документи, визначені законом.

Якщо дитина усиновлюється іноземними громадянами або особами без громадянства додатково додаються дозвіл уповноваженого органу виконавчої влади, висновок компетентного органу відповідної держави про умови їх життя і можливість бути усиновлювачами, дозвіл компе­тентного органу відповідної держави на в’їзд усиновленої дитини та її постійне проживання на території цієї держави, зобов’язання усинов- лювача, оформлене в нотаріальному порядку, про надання представни­кам дипломатичної установи України за кордоном інформації про уси­новлену дитину та можливості спілкування з дитиною.

Якщо усиновителями є громадяни України, які бажають усиновити дитину, що є громадянином іншої держави, то до заяви про усиновлен­ня додатково в суд подаються документи, що підтверджують згоду за­конного представника дитини та згоду компетентного органу держави, громадянином якої вона є.

Документи іноземних органів та осіб, які подаються до суду, повин­ні бути перекладені українською мовою, а переклад має бути засвідче­ний нотаріально.

Якщо усиновлюється повнолітня особа, то в заяві обов’язково по­винно бути зазначені дані про відсутність матері, батька або позбавлен­ня піклування. До заяви додатково додається документ, в якому зазна­чена згода особи на усиновлення.

До заяви додається висновок органу опіки і піклування про доцільність усиновлення і відповідність інтересам дитини, а у разі усиновлення дитини одним з подружжя також письмова згода на це другого з подружжя. Інозе­мними громадянами до заяви додається також рішення Державного депар­таменту з усиновлення та захисту прав дитини., створеного згідно Поста­нови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2006 р.

Суддя в порядку підготовки справи про усиновлення до розгляду вирішує питання про участь у ньому як заінтересованих осіб відповід­них органів опіки і піклування, а в справах, порушених за заявами іно­земних громадян, — Державного департаменту з усиновлення та захис­ту прав дитини. До суду, крім висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини, подаються документи, що підтве­рджують доцільність усиновлення, зокрема:

1) акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання;

2) свідоцтво про народження дитини;

3) медичний висновок про стан здоров’я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток;

4) у випадках, встановлених законом, згода батьків, опікуна, піклу­вальника дитини, закладу охорони здоров’я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення.

Суд розглядає справу про усиновлення з обов’язковою участю заяв­ника (заявників), органу опіки та піклування, уповноваженого органу виконавчої влади, з викликом заінтересованих осіб та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.

За результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рі­шення. У разі задоволення заяви суд відзначає в резолютивній частині рішення про усиновлення дитини заявником (заявниками). За клопо­танням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прі­звища і по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про запис усиновителів батьками дитини.

Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про усиновлення, від­носяться на рахунок заявника (заявників).

Усиновлення виникає з часу набрання судовим рішенням законної сили. Для внесення змін до акта про народження усиновленої дитини копія рішення суду надсилається до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а в справах про усиновлення дітей іноземними громадянами — також до Державного департаменту з уси­новлення та захисту прав дитини. (ст. 255 ЦПК).

23.6.