§ 15. Ухвали суду
Ухвали суду мають на меті вирішення окремих процедурних питань, що виникають у процесі розгляду справи, його виникнення, руху і припинення.
Ухвала, що викладається окремим документом, складається зі:
1) вступної частини із зазначенням дати і місця її постановлення, суду, прізвища та ініціалів судді (суддів) та імен (найменувань) учасників справи;
2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;
3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;
4) резолютивної частини із зазначенням суду і порядку набрання ухвалою законної чинності та її оскарження.
Ухвала, постановлена відповідно до ст. 460, 479 та 487 ЦПК України, має відповідати вимогам, що містяться у зазначених статтях.
Класифікувати ухвали суду можна за певними ознаками.
1. За суб'єктивною ознакою:
а) одноособові - виносяться суддею одноособово головним чином щодо питань руху справи;
б) колегіальні - виносяться судом у разі колегіального розгляду справи з питань руху або закінчення справи без винесення рішення.
2. За формою, в яку вони втілюються:
а) протокольні - заносяться до протоколу судового засідання;
б) у вигляді окремого процесуального документа (наприклад про припинення провадження у справі).
3. За змістом:
а) підготовчі - в них вирішуються питання підготовки справи (наприклад про призначення експертизи);
б) із питань, що виникли у процесі розгляду справи (наприклад про відкладення судового розгляду);
в) заключні - ухвали, що завершують розгляд справи (про припинення провадження та залишення заяви без розгляду);
г) із приводу ухвалення рішення (наприклад про роз'яснення рішення);
ґ) окремі ухвали - щодо встановлених під час розгляду справи порушень законності або недоліків у роботі юридичної особи, державних чи інших органів та інших осіб незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.