§ 16. Розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження

Спрощене позовне провадження призначається для розгляду ма­лозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, зокрема справ, що виника­ють з трудових відносин, про надання судом дозволу на тимчасовий ви­їзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від ди­тини, в якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмо­влено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на та­кий виїзд.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення гро­шових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спро­щеному позовному провадженні, визначаються ЦПК України.

Для цілей ЦПК України малозначними справами є такі:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожитко­вого мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позов­ного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятде­сят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за простро­чення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стяг­нення, якщо такі вимоги не пов'язано з установленням чи оспорюван­ням батьківства (материнства);

4) справи про розірвання шлюбу;

5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не пере­вищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працез­датних осіб.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розгля­нута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у ч.

Під час вирішення питання про розгляд справи в порядку спроще­ного або загального позовного провадження суд ураховує ціну позову, справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та скла­дність справи, обсяг та характер доказів у справі, зокрема чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо, кількість сторін та інших учасників справи, чи становить розгляд справи значний суспі­льний інтерес і думку сторін щодо необхідності розгляду справи за пра­вилами спрощеного позовного провадження.

У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути ро­зглянуті справи у спорах, що виникають стосовно сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату до­даткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розі­рвання шлюбу та поділ майна подружжя, щодо спадкування; привати­зації державного житлового фонду; визнання необгрунтованими акти­вів та їх витребування, в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят ро­змірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та інші вимоги, об'єднані із зазначеними вище вимогами.

Суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позов­ного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за пра­вилами загального позовного провадження, якщо після взяття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з по­данням позовної заяви або може міститися у ній. Таке клопотання має стосуватися розгляду в порядку спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд не приймає його до розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У випадку, передбаченому ч. 2 ст. 274 ЦПК України, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкре­тних обставин справи може:

1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для по­дання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спроще­ного позовного провадження;

2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде ви­сновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного прова­дження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запе­реченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості його заперечень поста­новляє ухвалу про заяви відповідача без задоволення, розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі запе­речення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за прави­лами загального позовного провадження лише у тому разі, якщо до­веде, що пропустив строк із поважних причин.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позов­ного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому разі повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позов­ного провадження не допускається.

Подання заяв по суті справи та розгляд справи у спрощеному позо­вному провадженні мають свої особливості (ст. 278, 279 ЦПК України). Такі заяви подаються протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими ЦПК для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження почи­нається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не прово­диться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного прова­дження відповідно до ЦПК судове засідання не проводиться, а проце­суальні дії, строк вчинення яких відповідно до ЦПК обмежено першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання під час розгляду справи у порядку спроще­ного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та/або заперечення, якщо їх не подали до першого судового засідання з поважних причин.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного прова­дження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням од­нієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розг­ляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночас­ного існування таких умов: предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлен­ням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а пози­вач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Під час розгляду справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у разі розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.