§ 5. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб

У випадках, установлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть зверта­тися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів і брати участь у цих справах.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мо­жуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повнова­жень. Участь зазначених органів у судовому процесі для подання висно­вків у справі є обов'язковою у випадках, установлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне (ст. 56 ЦПК України).

Участь у справі суб'єктів захисту прав та інтересів інших осіб різ­ниться за формами, процесуальними функціями, а також складом, проте їх спільною рисою є мета участі: захист «чужого» інтересу від свого імені. Підстави участі в процесі цих суб'єктів обумовлюються:

1) компетенцією відповідного органу чи особи в матеріально-правових відносинах; 2) особливим - на підставі прямої вказівки закону - суспіль­ним характером блага, що захищається. Саме цими обставинами пояс­нюється їх заінтересованість у справі, внаслідок чого їх відносять до уча­сників справи.

Виокремлюються дві процесуальні форми участі органів та осіб, які захищають права та інтереси інших осіб:

1) порушення процесу від свого імені на захист прав та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та участь у цих справах (частини 1-4, 7 ст. 56 ЦПК України);

2) вступ до уже розпочатого процесу для подання висновків у справі (ч. 6 ст. 56 ЦПК України).

1. Порушення процесу від свого імені на захист прав та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та участь у цих спра­вах. Наприклад, відповідно до пп. 9, 10 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про захист прав споживачів» громадські об'єднання споживачів мають право захищати у суді права споживачів, які не є членами громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), звертатися з позовом до суду про визнання дій продавця, виробника (підприємства, що вико­нує їх функції) чи виконавця протиправними щодо невизначеного кола споживачів і припинення цих дій.

З метою захисту прав і свобод людини та громадянина у випадках, установлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може особисто або через свого представника звертатися до суду з позовом (заявою), брати участь у розгляді справ за його позов­ними заявами (заявами), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) інших осіб, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рі­шення за нововиявленими чи виключними обставинами, зокрема у справі, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) іншої особи. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повинен обґрунтувати суду неможливість особи самостійно здійсню­вати захист своїх інтересів. Невиконання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вимог щодо надання зазначеного обґрун­тування має наслідком повернення заяви судом відповідно до ст. 185 ЦПК України.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з по­зовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відк­рито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звер­тається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві або скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, указує визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійсню­вати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З метою захисту прав викривача, встановлених Законом України «Про запобігання корупції», Національне агентство з питань запобі­гання корупції за зверненням викривача може звертатися до суду з по­зовом (заявою) в інтересах викривача, брати участь у розгляді справ за такими позовами (заявами), а також на будь-якій стадії розгляду всту­пати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) ви­кривачів, подавати апеляційну, касаційну скаргу або заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, зо­крема у справі, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) викривача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій за­коном надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім про­курора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокуро­ром в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в по­зовній заяві, й у такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Органи та інші особи, які відповідно до ст. 56 ЦПК України зверну­лися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укла­дати мирову угоду.

Відмова органів та інших осіб, які відповідно до ст. 56 ЦПК України звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна позовних вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та ін­тересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі. Якщо особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність і в інтересах якої подавалася заява, не підт­римує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду.

Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах дер­жави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без ро­згляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і ви­магати розгляду справи по суті.

Прокурор або Уповноважений Верховної Ради України з прав лю­дини з метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініцію­вання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без їхньої участі, вступу у справу за позовом (заявою) іншої особи мають право ознайом­люватися з матеріалами справи в суді та отримувати з них копії.

2. Вступ до уже розпочатого процесу для подання висновків у справі (ч. 6 ст. 56 ЦПК України). Наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 312 ЦПК України у справах про усиновлення орган опіки та піклування пови­нен подати суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.

Органи державної влади й органи місцевого самоврядування, які беруть участь у справі для подання висновку, мають процесуальні права й обов'язки учасників справи, передбачені ст. 43 ЦПК України, а також мають право висловити свою думку щодо вирішення справи по суті.