§ 5. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб
У випадках, установлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів і брати участь у цих справах.
При цьому органи державної влади й органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у судовому процесі для подання висновків у справі є обов'язковою у випадках, установлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне (ст. 56 ЦПК України).
Участь у справі суб'єктів захисту прав та інтересів інших осіб різниться за формами, процесуальними функціями, а також складом, проте їх спільною рисою є мета участі: захист «чужого» інтересу від свого імені. Підстави участі в процесі цих суб'єктів обумовлюються:
1) компетенцією відповідного органу чи особи в матеріально-правових відносинах; 2) особливим - на підставі прямої вказівки закону - суспільним характером блага, що захищається. Саме цими обставинами пояснюється їх заінтересованість у справі, внаслідок чого їх відносять до учасників справи.
Виокремлюються дві процесуальні форми участі органів та осіб, які захищають права та інтереси інших осіб:
1) порушення процесу від свого імені на захист прав та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та участь у цих справах (частини 1-4, 7 ст. 56 ЦПК України);
2) вступ до уже розпочатого процесу для подання висновків у справі (ч. 6 ст. 56 ЦПК України).
1. Порушення процесу від свого імені на захист прав та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та участь у цих справах. Наприклад, відповідно до пп. 9, 10 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про захист прав споживачів» громадські об'єднання споживачів мають право захищати у суді права споживачів, які не є членами громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), звертатися з позовом до суду про визнання дій продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції) чи виконавця протиправними щодо невизначеного кола споживачів і припинення цих дій.
З метою захисту прав і свобод людини та громадянина у випадках, установлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може особисто або через свого представника звертатися до суду з позовом (заявою), брати участь у розгляді справ за його позовними заявами (заявами), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) інших осіб, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, зокрема у справі, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) іншої особи. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повинен обґрунтувати суду неможливість особи самостійно здійснювати захист своїх інтересів. Невиконання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вимог щодо надання зазначеного обґрунтування має наслідком повернення заяви судом відповідно до ст. 185 ЦПК України.
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві або скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, указує визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Невиконання цих вимог має наслідком повернення заяви судом згідно із ст. 185 ЦПК України.З метою захисту прав викривача, встановлених Законом України «Про запобігання корупції», Національне агентство з питань запобігання корупції за зверненням викривача може звертатися до суду з позовом (заявою) в інтересах викривача, брати участь у розгляді справ за такими позовами (заявами), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) викривачів, подавати апеляційну, касаційну скаргу або заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, зокрема у справі, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) викривача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, й у такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Органи та інші особи, які відповідно до ст. 56 ЦПК України звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.
Відмова органів та інших осіб, які відповідно до ст. 56 ЦПК України звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна позовних вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі. Якщо особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність і в інтересах якої подавалася заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду.
Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
Прокурор або Уповноважений Верховної Ради України з прав людини з метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без їхньої участі, вступу у справу за позовом (заявою) іншої особи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та отримувати з них копії.
2. Вступ до уже розпочатого процесу для подання висновків у справі (ч. 6 ст. 56 ЦПК України). Наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 312 ЦПК України у справах про усиновлення орган опіки та піклування повинен подати суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.
Органи державної влади й органи місцевого самоврядування, які беруть участь у справі для подання висновку, мають процесуальні права й обов'язки учасників справи, передбачені ст. 43 ЦПК України, а також мають право висловити свою думку щодо вирішення справи по суті.