Учасники виконавчого провадження, їх права й обов’язки

Всіх учасників виконавчого провадження (ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження») за їх процесуальним положенням мож­на розділити на три групи:

1) органи примусового виконання;

2) особи, які беруть участь у виконавчому провадженні;

3) особи, які залучаються до здійснення виконавчих дій.

Органи примусового виконання виділяються серед учасників вико­навчого провадження особливим становищем, обумовленим їх місцем у системі органів державної виконавчої влади. У відповідності зі ст. 2 за­значеного Закону безпосереднє виконання рішень покладається на дер­жавних виконавців районних, міських (міст обласного значення), ра­йонних у містах відділів Державної виконавчої служби. У випадках, передбачених законом, рішення судів й інших органів про стягнення коштів виконуються податковими органами, установами банків, креди­тно-фінансовими установами. Рішення зазначених органів відповідно до закону можуть виконуватись також іншими органами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Органи, організації та особи, зазначені в частині першій ст. 2, не є органами примусового виконання, крім органів і посадових осіб, що ви­конують рішення про залучення до кримінальної або адміністративної відповідальності (ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» держа­вні виконавці при здійсненні виконавчого провадження мають право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підляга­ють виконанню відповідно до цього Закону;

2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами — підприєм­цями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувана одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників вико­навчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояс­нення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать бо­ржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, пе­редавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установле­ному законодавством порядку;

6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансо­вих установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі ко­мунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а та­кож транспортні засоби стягувана або боржника для перевезення майна;

8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз’яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстроч­ку та розстрочку виконання рішення;

9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз’яснення змісту документа;

10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника — фізичної особи або дитини чи про постановления вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника — фі­зичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна — суб’єктів оціночної діяль­ності — суб’єктів господарювання;

13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку;

15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізич­ної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника — фізичної особи, особи, у якої знаходить­ся майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутріш­ніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за за­коном можливо звернути стягнення;

16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб борж­ників — юридичних осіб або від боржників — фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог держав­ного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про вико­навче провадження;

17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам держав­ної влади, громадським об’єднанням, трудовим колективам і громадсь­кості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;

18) у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладе­них на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасо­вого обмеження у праві виїзду боржника — фізичної особи або керів­ника боржника — юридичної особи за межі України — до виконання зобов’язань за рішенням;

19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації вико­навчих дій суб’єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувана.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні.

Юридична зацікавленість зазначених осіб може бути як особистою, так і пов’язаною з виконанням ними своїх функціональних обов’язків.

Сторони. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і борж­ник (ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження»). Стягувачем є фізична чи юридична особа, на користь чи в інтересах якої виданий виконавчий документ. Боржником є фізична чи юридична особа, ви­значена виконавчим документом і яка зобов’язана за рішенням викона­ти певні дії (передати майно, виконати інші обов’язки, передбачені рі­шенням) чи утриматися від їх виконання.

Співучасть. У виконавчому провадженні можуть брати участь кіль­ка стягувачів чи боржників. Кожний з них стосовно іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно чи може до­ручити участь у виконавчому провадженні одному зі співучасників.

Правонаступництво. У випадку вибуття однієї зі сторін державний виконавець зобов’язаний своєю постановою здійснити заміну цієї сто­рони її правонаступником, визначеним відповідно до закону. Для пра­вонаступника всі дії, виконані до його вступу у виконавче провадження, обов’язкові в тій мірі, у якій вони були б обов’язкові для сторони, яку замінив правонаступник.

Сторони у виконавчому провадженні наділені широким колом про­цесуальних прав. Крім прав, які належать і іншим особам (знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, представляти додаткові мате­ріали, висловлювати свої доводи й ін.), сторони згідно ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» наділені і додатковими права­ми. Стягувач вправі подати заяву про видачу дубліката виконавчого до­кумента, про відновлення строку виконавчої давності, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа. Обидві сторони мають право укласти мирову угоду, заперечувати на належність майна і його оцінку.

Представники сторін у виконавчому провадженні. Сторони можуть реалізовувати свої права й обов’язки у виконавчому провадженні само­стійно чи через представників. Особиста участь громадянина у вико­навчому провадженні не позбавляє його права мати представника, за винятком випадків, коли боржник зобов’язаний відповідно до рішення виконати певні дії особисто.

Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками або органами, посадовими особами, які діють у межах по­вноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи. Повноваження представника повинні бути підтверджені довіре­ністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону (ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження»).

Прокурор бере участь у виконавчому провадженні у випадку, коли він діє в інтересах громадянина або держави, якщо він представляв їх інтереси в суді, який ухвалив рішення.

Органи опіки і піклування беруть участь у виконавчому провадженні також у двох формах: 1) можуть порушити його, якщо виконується рі­шення, які винесені за їх заявою; 2) можуть залучатися державним ви­конавцем для виконання рішень про відібрання дитини (ст. 77 Закону України «Про виконавче провадження»).

Особи, які залучаються до здійснення виконавчих дій. До цієї групи учасників виконавчого процесу відносяться: експерти, фахівці, перек­ладачі, поняті, працівники органів внутрішніх справ, зберігані майна й ін. Ці особи не володіють ні особистою, ні функціональною юридичною зацікавленістю і залучаються або допускаються державним виконавцем для надання сприяння йому в здійсненні виконавчих дій.

27.3.